Число звіра ‒ 2026. Сплаттерпанк

конкурс


Тепленьке

Як сильно він кохав новеньку, ту, що зліва. Здавалося цій любові нема меж.

— Дивишся на мене так... Перестань, — він посміхався. Поправив їй волосся — акуратно, брудними пальцями, з придихом, за вушко. — Ревнуєш? — Звернувся він до сусідки, минулотижневої. — Не варто, сонечко. Я тебе теж кохаю. І тебе, мурчику, теж, — він доторкнувся до волохатої рудої мордочки.

Хтось постукав. Він відсахнувся і глибоко вдихнув діркою замість носа, наче міг по запаху визначити, хто прийшов. Його довге кутасте тіло розвернулось до вхідних дверей і незграбно закрокувало — ліва нога підводила: минулотижнева встромила йому ножиці вище коліна. Рана не гоїлась і тканина штанів постійно липла і відривала клаптики плоті.

Притулив до вічка туманне око. Пошкрябав нестриженими чорними нігтями по дутій шкірній поверхні дверей. — Хто?

— Курʼєр…

Скреготнув замок. Нажахані очі. Підпис. Коробка. “Гарного дня” без “навзаєм”. 

— Нарешті! — Святкував він, підстрибуючи на здоровій нозі. Від щастя вибризкували крізь каріозні зуби згустки слини й падали масними розчерками на радянський килим.

Розідрав коробку. Картон летів в усі боки, слідом — шматки пінопласту і ось на столі постала звичайнісінька мікрохвильовка. Тремтячою рукою він увімкнув її в розетку. Щось цвірінькнуло. Запалилась індикація.

Підійшов до холодильника і розкрив його настіж.

— А ось і я, мої красуньки!

Він був педантичним і скрупульозним, тому розклав всіх по розміру.

Голова рудої кицьки покоїлась на верхній поличці зліва. Очі закриті. Йому не сподобався її носик, тому він відсік кінчик садовим секатором. Праворуч від неї покоїлась голова немовляти. Ще зовсім маленька. Вона ніколи не бачила, тому очі зашивати не довелося. Голова її матері була поруч. Але ніякої схожості він в них не знаходив, хоча і знав, що вони рідні — цих красунь він зустрів біля пологового, прослідкував до самого дому, а на наступний день завітав в гості. Удав, що він прийшов з пошти і приніс якісь папери. Замість документів була довга викрутка. Нею він випотрошив молоду маму. На жаль, її голову прийшлося відкорковувати вже з мертвого тіла, на відміну від донечки. Їй ніс він теж відсік.

На поличці нижче, посміхались ще три красуньки, серед яких була і його мати. Щоби омолодити її, він натягнув зморшкувату шкіру на потилиці і закріпив степлером.

— Ооо, мамуся, ти так рада мене бачити? Хочеш мене попестити?

Він доторкнувся до її льодяної щоки, провів пальцями до носа-картоплинки. Іншою рукою доторкнувся до місця на своєму обличчі, де теж колись був ніс. Їй він його не відріже. Ні, ні. А як ще він пригадає, як виглядав його власний до того, як татко прийшов додому пʼяненький і роздратований.

— Хочеш, хочеш, хочеш…

Довжелезна рука схопила голову за волосся, яке не трималося як слід і клаптями висмикувалось зі шкіри. Він вміло підкинув її і перехопив за нижню щелепу. Підійшов до мікрохвильовки, відкрив двері і розмістив рівненько на тарілці.

Дверцята зачинились і він побачив своє відображення в склі. На секунду завис, розуміючі, що на його обличчі нашарувалося материне — і на одну лиш мить виснажене безносе обличчя знову стало таким як було колись, до ґвалтувань, зломаних рук, каліцтв і тортур.

Потужність — на мінімум. І голова закружляла в мертвому танку. Щось поскрипувало і попискувало. Металеві скоби на потилиці стріляли. Але він чекав. І дочекався, поки від обличчя не пішла пара. Миттєво відчув, як встав член, і почав розпирати штани.

Він витягнув голову, і навіть спромігся уявити запах підсмаженого мозку — як курочка КФС. Ще раз поглянув на зашиті повіки, на ніс, на косиці, що злиплися від крові і зняв одним рухом штани. Показався венозний твердий член.

Одною рукою він схопився за нього, а іншою приладнав голову так, щоби було зручно пхати в розірвану трахею. Кінчиком прийшлося трошки відсунути зеленувату слизьку плоть.

Поштовх. Щелепа відкрилась і з мертвого рота, поміж зогнилих зубів, показалась пошарпана голівка.

— Ооо, тепленьке. Нарешті, — промовив він. І штовхав, штовхав, штовхав. Він стискав голову щосили, один, на вбогій кухні, біля холодильника повного дівочих голів. Штовхав і тиснув, аж поки не тріснула шкіра, і сизими шмарклями не проступила крізь пальці. І врешті, вивергнувся жовтими згустками сперми, що вилітали на ззовні з середини мертвої пащі.

Він видихнув, вийшов з голови. З любовʼю подивився в спотворене мамине обличчя. Дав їй поцілунок у лобика і поклав назад, до випадкових холодних красунь.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Трепанація
Другий етап: Мутиляція
Історія статусів

04/05/26 06:58: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/26 00:09: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/26 21:00: Грає в конкурсі • Другий етап