Парі

Нехай ваші киши поз’їдають собаки, а мізки розмажуть по бруківці. Будьте тричі прокляті, панство з кабака, в якому я бував останнього разу. Я би поглянув на вас, скорчених від холоду, як ті черви, що лежать на цих болотах. Тільки-но вигляне сонце, з поміж тутешніх плющів, і я вийду з цього болота, сміючись. Ви схилитесь під моєю мужністю та самі підете три дні купатись в багнюці, наче паразити, які тут всюди повзають.

А у мене тим часом все чудово. Перша ніч пройшла спокійно. Багаття розпалене, хоча це був ще той виклик через вогку деревину. Консерви, які я завчасно купив у магазині, виявились смачними. Тільки комарі над вухом спокою не дають, змії ковзаються в багнюці на кожному кроці. Від квакання жаб тяжко заснути. Так само як і від тіней, що час від часу я бачу поза кипарисів.

Краєм ока, сидячи біля багаття, я бачив темні обриси, що визирають на мене, але не підходять. Протерши очі, їх вже не було. Я зрозумів, що мені пора лягати спати, тому окутавшись у спальник під палаткою, я ринувся в сон.

Коли сонце пустило свої промені крізь ранковий туман, я прокинувся з легкістю на серці. Ще дві ночі мені потрібно, аби обіграти вас у парі! Гонористі боягузи, що вірять у якихось нічних бабаїв, якими залякують дітей, щоб ті не йшли топитись у болото на корм алігаторам. Ці ваші фантазії мене не залякали, і ось, я на половині до мого успіху.

Тільки дитина може повірити, що в наш час існує якась там банда схиблених розумом маніяків, що ночами блукають болотами. А я тим часом, дістав свою вудку і виловив невеличку щучку.

На землю знову сходить морок. В цих лісистих болотах стає так темно, що тяжко побачити хоча б щось на відстані витягнутої руки. У цьому також винний туман, який ще з ранку не вщухав. Коли я сів готувати щучку, все навколо притихло. Вітер не гудів, жуки та жаби замовкли.

Якраз під час моєї трапези з-за дерев, прикритих стіною плющу, я почув крик. Звіриний, настільки нечуваний мені, що аж серце моє почало виривати з грудей. Тіні знову з’явились поза дерев. Я бачу, що вони далеко, але чим далі йде час, тим чіткіші стають їхні силуети...

Це все сон. Я не вірю, що ці розповіді про мовчазну, повзучу смерть, що несе нічна банда – правдиві. Але ці людські силуети прямують до мене, оголюючи свої ножі, що відблискують вогнем багаття мені у вічі. Моя кров застигла, я не можу випустити ручку з рук і пишу далі, дивлячись на ці силуети…

***

Записку з даним вмістом було знайдено у кишені пальта невпізнаного чоловіка. Його тіло знайшли підвішеним до дерева, головою вниз. Оголене тіло умивалось ранковими променями та комахами, що гризли свіжу плоть. Білі обезкровлені ноги були туго перев’язані мотузкою. На стегнах були вирізані хвилясті символи. Чистого місця не лишалось на них – жахливі митці розважались над тілом чоловіка усю ніч.

Черево розпорене чимось гострим. Кишки витікали з тіла прямо на груди, розкочуючись від сильного вітру. Спина була розірвана оголюючи ребра. Видно сліди рваної плоті від укусів, з явною ознакою слідів від людських зубів. Нічна банда не цуралася канібалізму, що видавали ще дві нещодавні жертви, знайдені на болоті. Місцева поліція не розголошувала про ці звірства, аби не залякати людей. В тутешньому селі, люди і так боялись вийти з дому вночі, з цими зникненнями людей на болотах, а таких жахливих деталей їм не варто бачити точно. Особливо таких деталей, які вони побачили б на лиці останньої жертви.

Лице було розірване на шматки. Очі вичавлені, ніс і вуха відрізані. Нижня щелепа вирвана і міцно засаджена у глиб шиї, яка вся була покрита у всіх видах місцевих комах. Для них це був справжній соковитий банкет. Цілу ніч вони, наче ковдрою, повільно окутували тіло. Комахи не виїдали лише голову, з якої грубо зняли скальп, а посеред лоба виднівся невеликий отвір – стріла наскрізь пробила голову, утворивши дірку, що розійшлась наче темний провал всередину черепа. Хвиляста спіральна лінія, намальована темною кров’ю, виходила з цього отвору. Невідома печатка жахала того, хто на неї погляне, набагато більше, аніж люба рвана рана на тілі померлого в муках чоловіка.