Муха судомно нишпорила цим дивним слизьким острівцем і ніяк не могла скласти план порятунку. Суцільні панічні метання. Поки тепле «підземне» виверження не змило її в океан. Колян встав з ванни і пішов витиратися. Про спосіб такої дрочки, коли відриваєш мушці крила, занурюєшся у ванну і пускаєш цього інваліда нарізати кола по голівці, оточеній водою, він чув ще в школі на курилці від старшаків, але ризикнув спробувати лише коли зовсім почало зривати дах від дорослої нудьги і тотального, всеохоплюючого як космічна порожнеча, недотраху.
Ввімкнув телек, розвалившись на дивані і почав дивитися просто все підряд. Приємний жіночий голос примусив зупинити клацання каналів. На фоні бігаючих по африканській саванні гієн, дикторка розповідала, що у цих дивовижних створінь суцільний Nazi-матріархат, самці десь на рівні пєтушатніка, бо у самиць набагато більше тестостерону, і навіть їхні клітори перевершують розмірами члени тих бідолах. Від цієї інфи Колян аж завмер. А його верхній і нижній мозок одночасно запульсували від такого чарівного словосполучення- "гігантський клітор"! Це його єдиний шанс нарешті стати міською легендою! Щоб на кожній курилці чи п'янці всі з відвислими щелепами заздрісно слухали про його неповторний крутий досвід, а якісь там мухойоби пристижено опускали очі, бо після такого вони йому не рівня і взагалі ніхто.
Але де ж взяти гієну? Знов поринув у згадки шкільних років, а саме екскурсій. Зоопарк? Ні, він хоче слави, а не залишитись з відкушеним членом. Тоді залишався єдиний варіант- Природничий музей. Туди він і почалапав вночі.
Пощастило. Якісь недоумки залишили відкритим вікно у смердючому сральнику на першому поверсі, отруюючи найближчі клумби. Заліз та шмигнув далі коридором, обходячи пункт "охорони", у вигляді старої бабці, чиє хропіння заглушило б топіт трицератопса. Тускле нічне освітлення кольору концентрованої сечі безнадійно хворого хоч якось допомагало читати таблички з назвами та вказівки. Нарешті знайшов потрібний стенд. Вже рвучко знімаючи штани разом з трусами, зрозумів що стенд порожній і ледь не обісрався від обурення та саможаління. А через мить обісрався він по-справжньому, коли хтось сталевими лещатами обхопив його ззаду, притиснувши руки до тулуба. У відображенні на склі стенду поруч зі своєю скам'янілою від жаху мармизою він побачив оскалену пащу, повну велетенських зубів, та мордяку в плямистому хутрі, які визирали з-під квітастої хустки, яку він раніше бачив на бабці-вахтерці. Щось величезне з голосним хрускотом зайшло в його спорожнілий кишківник, руйнуючи і розриваючи все на своєму шляху на криваво-слизьке шмаття як скажений таран. В останню секунду вже гаснучої від больового шоку свідомості Колян встиг сковзнути очима по напису стенду: "Матріарх клану гієн" та почути диявольське оглушливе хихотіння.
