Число звіра ‒ 2026. Сплаттерпанк

конкурс


Кімната номер шість

Сонце поволі схилялося до горизонту. Управитель придорожнього готелю читав новинку початку двадцятого століття. Книга, яка мала б перегорнути його світогляд догори дриґом. Але поки лише змушувала позіхати.

Вхідні двері розчинилися, і яскраве помаранчеве світло засліпило його. Всередину зайшла пара: чоловік та жінка. Тільки-но з дороги. Одягнені в ковбойські капелюхи, в шкіряних плащах із підперезаними патронними стрічками, озброєні до зубів, проте з обручками на пальцях. Подружжя було захоплене одне одним, переповідаючи улюблені моменти з останнього полювання. Чоловік кинув швидкий погляд на невиразного лисуватого господаря із тоненькою книжкою в руках, витяг жменю монет, грюкнув ними об стіл і повернувся до своєї співрозмовниці. Натомість він отримав ключ із номерком «6». Притискаючись одне до одного, вони пішли сходами нагору, а наздогін їм полетіло лише:

– Приємно мати справу з мисливцями за головами.

Але їм вже було байдуже.

 

Двері зачинилися та одразу ж замкнулися на ключ. Одяг розлетівся навколо старого двоспального ліжка; чийсь чобіт полетів у дзеркало, розбивши його вщент. Заряджені револьвери були на відстані витягнутої руки, широкий ніж Боуї ледь визирав з-під подушки, а маленький кинджал був пристебнутий ременями до стегна жінки та міцно впивався їй в шкіру. Їхні тіла прикрашали шрами. Із-під розстібнутої сорочки дружини виднівся рубець, що починався від плеча, проходив поміж грудей і закінчувався на стегні. На ребрах та плечах чоловіка ясніли строкаті кільця від давніх укусів. Він пригорнув до себе дружину та впився в її шию – потекли тоненькі цівки крові.

В темряві запалали свічки. Жінка обережно дістала з сумки малу алюмінієву коробку та сіла поруч із чоловіком. Разом вони дістали зсередини скляні шприци й наповнили їх рідиною з малої пляшечки. Свій шприц вона встромила чоловіку в груди біля серця. Він, своєю чергою, встромив свій їй у шию, прямо в місце укусу.

Надійно сховавши коробку під ліжком, вони почали кохатися. Чоловік в пристрасті підхопив дружину, вчепився зубами їй в плече та вдарив її спиною в стіну, де висіли залишки дзеркала. Декілька гострих шматків застрягли в її спині, змушуючи жінку стогнати від насолоди. Вона роздерла його спину гострими кігтями, що вже проростали в неї із пальців. Коли він потягнувся за поцілунком, в його роті вже біліли гострі ікла, з яких звисав шматочок відірваної шкіри. Їх очі синхронно потемнішали, охоплені темним маривом.

Вона штовхнула його на підлогу та накинулася зверху. Упереміш із поцілунками вона мов хвиля рухалася на ньому, занурюючи пальці все глибше під його шкіру. Їхні гарячі подихи перепліталися, як і його руки навколо її шиї. Старе ліжко не витримало їх натиску й тріснуло. Крізь вікно пробивалося місячне сяйво, що наче легкою рукою пестило подружжя по закривавленому хутру.

З кімнати номер шість почулося голосне парне виття.

 

З першим промінням сонця в готель зайшов хлопчина із ганчірками та відром з водою. Господар похрапував за стійкою, тож підліток швидко узявся до роботи. Перші п’ять кімнат він прибрав швидко. В них тижнями нікого не було. Слідом хлопчина взявся за двомісні номери. Відкрив службовим ключем шосту і впустив відро з рук. Вода перемішалася із кров’ю на підлозі. Кімната була вщент розгромлена. На столі лежало понівечене тіло молодої жінки із розтятою грудиною клітиною, а на ліжку застиг розтерзаний чоловік із ножами у горлі та в оці.

Юнак упав на коліна та виблював у відро. Погляди мерців були спрямовані на нього, і молодик зробив єдине, що прийшло йому на думку – кинувся навтіки.

Господар готелю прокинувся від запаху блювоти та крику хлопчини, який тряс його за плечі. Той верз якісь дурниці про диких звірів, які напали на гостей, та диявольські ритуали. Старий лише похитав головою: не дивно, що хлопчина навигадував усякого, начитався отих дурних новомодних книжок.

Господар піднявся разом із ним нагору та занімів. Стіни й підлога були забризкані кров’ю. Кімната була сплюндрована. Але єдине, що не збігалося зі свідченнями хлопака, – всередині нікого не було. Тільки обірваний клаптик штори колихався біля відчиненого вікна.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Евісцерація
Історія статусів

01/05/26 14:52: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/26 00:09: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/26 21:00: Вибув з конкурсу • Перший етап