Велика насолода, великий клопіт

— Здоров, — клаповуха голова заглянула через паркан. — А де це Катя? Щось її давненько не видно.

Я не любив сусіда, він завжди пхав носа в чужі справи. Але оскільки рано чи пізно хтось би все одно запитав, я був готовий і надав голосу найбільшої невимушеності, на яку тільки спромігся.

— Вдома, де ж їй бути.

Вітька вдав щире здивування. Але актор з нього був ще гірший за мене.

— Дійсно? Давно не бачив. То все на роботу чи з роботи. Та й…

Я перебив, щоб перейти до суті та скорше його здихатися.

— Вона ці дні хворіє, у ліжку.

— … та й у дворі не видно, — продовжив Вітька, ніби не почув, — у фейсбук не заходе.

Я лише звів плечі.

— Просто… просто вона обіцяла позичити формочки для випікання, — промимрив Вітька. — У малого день народження. Завтра. І я подумав… може б я зайшов та нагадав про них.

— Формочки? Для випікання?

— Угу.

До подібного напрошування я загалом теж був готовий. Як і до крику, коли ми увійшли у спальню. Ліжко у нас попід самі двері, тож поштовху виявилося цілком досить, щоб Вітька не втік, а провалився у велетенську рото-горлянку, що займала всеньке двоспальне ліжко. Мільярди тонких зубів перетерли й засмоктали сусіда за лічені хвилини.

От до цього видовища звикнути значно важче, тому я вчергове обригав стіну, двері та ламінат — килим згорнув ще після першого разу. А тоді знову взявся за прибирання. Бризки крові, виявляється, теж не так просто відтерти.

 

— Ти не бачив Вітю? — це вже Соня. Вона заглядала не через паркан, а крізь шпарину між погано припасованими дошками. — Збирався перевірити, як там Катя, і досі не повернувся.

— Тю, так вони ж чай п’ють і про кекси говорять, ходи, проведу.

Сусідка до спальні своїм ходом не дійшла, бо по всенькій хаті валялися екскременти, які шість годин тому були її чоловіком. Я проґавив прикрити двері, тому дістало аж до вітальні. Хоча то й не зовсім екскременти. Просто кістки. Все м’яке зникало під нуль, а виходило тільки тверде.

Соня перечепилася і впала. Довелося підхопити на руки й закинути на ліжко, бо верещала, ніби її ріжуть. В пащі замовкла швидко.

 

Роботи в садку було повно, а от місця бракувало. Сховати скелет кота чи собаки ще куди не йшло. А от з людьми, скажу я вам, значно складніше. Розмір має значення.

Ви можете запитати, в чому ж сенс годувати велетенський рот, ховати об’їдки, що лишилися від сусідів, наражати на небезпеку себе, врешті решт. Чому не втекти?

А сенс в тому, що це не завжди рот. Воно міняється. Коли треба позбутися відходів, то воно, ймовірно, стає сракою — я ніколи не перевіряв, насправді, як відбувався процес дефекації. Це й не важливо. А важливо, що крім харчування й срання воно має ще одну потребу.

Ви бачили колись велетенську пуцьку? Таку, що в неї можна залізти повністю? Уявляєте, як це — ковзати в ній туди-сюди, як останній вареник в мисці сметани, пестити кожним сантиметром тіла, а вона у відповідь муркоче, вібруючими стінками? Це божественно, скажу я вам, це божественно!

 

Проблема лише, що люди все йшли та йшли. Хтось із сусідів заглядав у двір і запитував, відколи це я зробився таким затятим садівником і чому перекопав увесь газон. Хтось йшов просто в дім. Згодом приїздила й поліція, бо ж на вулиці зникали люди і не помітити це неможливо. Вірогідно поліція приїде знову, вже іншим патрулем, бо цей точно не повернеться. Я вже приглядаюсь до садочка Віті та Соні, він у них значно більший та й починається одразу за парканом.

Я доволі швидко підлаштувався під новий графік — їжа, туалет, любощі. Тут складнощів жодних. Та й насправді надокучливі сусіди, візити поліції, пошук вільного клаптику землі, щоб прикопати чергову кісточку, — абсолютна дрібниця. Єдине, що мене справді турбує, — як я буду пояснювати велетенські рот, сраку і пуцьку у нашому ліжку дружині, коли вона повернеться з відпустки.


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Другий етап: Улюбленці Дамера
Історія статусів

16/05/24 23:15: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Грає в конкурсі • Другий етап
30/05/24 17:00: Вибув з конкурсу • Другий етап