По(той)бічний ефект

– Які можуть бути побічні ефекти?

– Щодо них не хвилюйтеся, досліди на тваринах показали що препарат безпечний. Щойно ви помітите небажані симптоми, дослідження буде припинено. Грошова винагорода при цьому виплачується у повному обсязі, - сказав лікар з білим чубом, укладеним як морозиво в ріжку.

– Грошова винагорода...

Пацієнт сковтнув слину:

– Скажіть, лікарю, біль припиниться одразу? – очі ледь помітно забриніли вологою.

– Саме цього ми очікуємо від препарату. Попередній етап дослідження продемонстрував неабиякі успіхи: повне блокування больового центру у лабораторних тварин. Простими словами, більше вони не відчували болю. Власне, це можна вважати побічним ефектом водночас, адже біль сигналізує про небезпеку, не дозволяє ігнорувати причину, змушує шукати рішення. Але в такому випадку, як у вас, коли з причиною ми зробити нічого не можемо, повне знеболення – найкраще рішення.

*

Від ліктя по тілу потекла рідина, пекуча й крижана водночас, солодка як оргазм. Вона змінювала все на своєму шляху. М'язи, що задубіли в багаторічному ледь стерпному болю, розслаблювались один за одним. Невже це правда? Чоловік прикрив очі від задоволення. Якийсь час лежав нерухомо, не знати точно як довго. Хотів закарбувати в свідомості момент абсолютного не-болю, якого не відчував вічність.

Коли наважився відкрити очі, побачив перед собою два червоних ліхтарі. Ліхтарі блимнули і зменшилися, та виявилися щурячими очима.

*

– Ви хто? – спитав пацієнт.

– Я ваш лікар, - розсміявся щур, – ну як, відчуваєте позитивні зміни в тілі?

– У мене нічого не болить.

– Це ми зараз і перевіримо, – сказав він, взяв скальпель з предметного столику і підніс до живота пацієнта, – адже ми маємо впевнитися, що дія буде надійною і тривалою.

– Я сплю? Ущипніть мене, лікарю! Це сон, чи певно галюцинації. Це не може бути реальністю.

Щур розсміявся, і між гудзиками халату вилізло хутро з його живота.

– А що таке реальність? Твоя реальність – продукт твоєї свідомості, чи не так? Те, що ти бачиш, чуєш і відчуваєш. А чи реально хоч щось поза тим? Хто зна, – філосовствував звір, розмахуючи товстим і довгим безшерстим відростком за спиною.

Холодний скальпель торкнувся шкіри на його животі – ось що відчув чоловік.

– Ні! – вигукнув він і відчув що в цій реальності він повністю паралізований.

– Але ти балакучий! – щур цокнув язиком, – почнімо краще з іншого місця.

Біль був пронизливий, чоловік раптово відчув присмак заліза, але ненадовго, адже орган смаку опинився поза його тілом. Він мав би закричати, але кров бурхливим потоком полилася в горло.

– Що ж, здається, магічна таблетка не працює. Але дослідження потребує жертв, – щур оглянув скривавлену людину, – слід перевірити всюди, можливо десь не болітиме? – він наблизився, його рот смердів дохлятиною. – Наприклад, тут, – звір задрав сорочку на чоловікові й торкнувся скальпелем його соска. Тіло тремтіло, пустий рот не міг вимовити ні слова.

– Пронизуючий, пекучий, тиснучий, колькоподібний, спазматичний, гострий, тупий… О! Тупий, – він повернувся до предметного столика. – Знаєш, звідки в мене ці ножиці? Студенти з хірургічного гуртка проводили досліди. Матеріальне забезпечення в них не найкраще, як бачиш - він крутив у руках рудий від іржі інструмент. – Брали шприц, водили голку «внутрімишечно», як вони жартували. А тоді за якимось інтересом цими ножицями розрізали навпіл моїх сестер. Мені пощастило, адже їм того разу потрібні були лише самиці, – похмуро хмикнув він, – але я не такий перебірливий. Ти мене цілком влаштуєш.

*

– Ви хто? – спитав пацієнт.

– Я ваш лікар, – розсміявся лікар, – ну як, відчуваєте позитивні зміни в тілі?

– У мене нічого не болить.

– Чудово, – він записав щось у медичні бланки. – Вітаю вас, думаю, це можна назвати початком нового життя.

– Я сплю? Ущипніть мене, лікарю! Це сон, чи певно галюцинації. Це не може бути реальністю.

Лікар розсміявся, гудзики його білосніжного халату натягнулись.

– Ви вже жартуєте! Думаю, це можна вважати ознакою одужання, – він ще щось додав у записи. – А як щодо побічних ефектів? Щось бентежить?

– Ні! – вигукнув пацієнт.

– От і добре. Не бачу сенсу тоді вас затримувати. Зустрінемося за декілька днів, – лікар викликав молодшого медпрацівника та велів доставити пацієнта в палату. Попереду було так багато роботи, адже це справжнє відкриття! Їх обох чекає нове життя: його – з конференціями, публікаціями, всесвітнім визнанням. І пацієнта – прекрасне довге життя без будь-якого болю.