Очима ти сказав мені ''люблю''

Ти був простим та тихим хлопцем із тих, що зазвичай не користуються особливою популярністю. «Не повний треш, але чутка ньорд», як охарактеризувала подруга. «Підозріло мовчазний та серйозний, з такими зазвичай щось нечисто», як визначила мама. Та мені, як водиться, було все одно, хто та що каже: і сама ж-бо, зізнатися, далека від еталонів. Я була впевнена – ти з'явився в моєму житті неспроста та мусиш в ньому лишитися назавжди. І ми поринули в нудотну солодкість кохання.

Тепер навіть не згадаю точно, коли то було: колючі букети троянд, прохолодні нічні прогулянки, акуратне сплетіння пальців і розмови про почуття. Ти говорив, що готовий для мене все, і я наважилась повірити, що це не банальна й заяложеними сотнями закоханих язиків фраза.

– Я мрію мати очі. – гірко зізналась, не маючи змоги бачити, але знаючи, що він натомість дивиться на мене пильно і відчайдушно.

Очі – вікна душі, транслятори почуттів, очі – недоступний мені зв'язок із зовнішнім світом. Я мовчки стискала твої долоні – певно, заплакала б, якби могла – а ти тільки натужно й глибоко дихав.

– Я подарую їх тобі. – не повірила тоді, каюсь господу, не повірила, але все одно притислася до твоїх грудей, шукаючи сховку від страждань.

Ти перевершив усі очікування. Щоправда, коли отримала перший з твоїх подарунків, я проблювалася, варто було стиснути в пальцях гладке прохолодне желе людських очей. Ти казав, що вони сині – кольору неба, океану, глибини та невинності. Жаль, що я не здатна уявити собі це, проте мама казала, що в перші роки мого життя, до аварії, мої очі були саме сині. Це надихало.

Ополоснувши рота та глибоко подихавши, я знову брала очні яблука у долоні. Вдруге мені це сподобалось значно більше, тому опустивши їх у банку з приготованим тобою розчином, віддячила найпристраснішим сексом, що ми коли-небудь мали.

З кожним наступним разом я входила у смак. Це стало нашою маленькою таємницею, моєю нехитрою дівочою забаганкою. Я з нетерпінням чекала перше число кожного місяця, бо знаю, що ти нізащо не відступишся від обіцянки. І зараз, в день, коли нашим стосункам минув рік, я маю щастя поставити в ряд вже тринадцяту банку. Ти кажеш, що вони знову сині, але в цей раз — як дорогі сапфіри, як безтурботні волошки, як спокійна відданість й пристрасть. Зітхаю.

– У тебе дуже красиві очі, – промовляю, ніжно накриваючи кінчиками пальців твої повіки і відчуваючи їх нервове тремтіння.

– У тебе також, – хрипко смієшся і обводиш підборіддям півколо, вказуючи на полицю, де, як я знаю, вишикувалася в ряд моя особлива колекція.

– Ти дивишся на мене закоханими очима, правда? – шепочу, і всередині розквітає гарячими бруньками збудження.

Киваєш, і я міцніше стискаю твоє обличчя, нездатна опанувати себе. Я мушу дивитися на тебе такими ж.


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Криваві айтівці
Історія статусів

16/05/24 22:28: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап