Полювання

Вбивця чекав біля зупинки зліва від магазину, поки Олеся закінчувала свою зміну. На годиннику було 22:55, рівно за 5 хвилин до закриття маленького продуктового у селищі на Дніпровщині. Не було проблем заговорити з нею, бо ще 5 годин тому, вони познайомились, коли вбивця заїхав купити снеків на шляху до Києва, але ці Олесіни очі, не дали їй ні найменшого шансу на виживання. Запропонувати підвезти є типова тактика залицяння, тому вона погодилась без проблем. Коли вбивця звернув у темний провулок справа від головної дороги, вже не було сумніву, що тут було щось не те, але і чинити супротив седативної дії кінської норми клоназепаму вже не було сенсу. Вона вирубилась на передньому сидінні незнайомої чорної автівки десь за 3 км від свого будинку. Ці чарівні очі, кольору океану з темно синім обідком, були заплющені, але це саме те, чого жадав вбивця, і прагнув отримати їх на будь-яку ціну, щоб вони були частиною прекрасної колекції. Без вагань, узявши ніж з передньої кишені, вбивця вирізав очні яблука, викинувши її з машини, там у провулку, але перевіривши пульс, щоб залишити так до ранку, поки перші мешканці села не знайдуть її ледь притомною.

Це був риск відходити від головного плану, але жага виявилась вище за раціоналізацію, тому приїхавши у Київ, треба було чітко слідкувати попереднім задумам. Якщо викласти об'яву про кастинг для дівчат на роль в великому фільмі - багато хто клюне на цю наживку, і така дрібниця, як вимога про довге та натуральне волосся, залишиться непоміченим. До фіналу вбивця вже обрав декількох фавориток, але треба було враховувати тип людини і її коло оточування. Тому залишились тільки одна, Катя, яка могла підійти під цю роль. В неї було рідке волосся пшеничного кольору, аж таке, що світилось у променях сонця, навіть якщо було всього по лопатки. Вона ідеальна була для того, щоб попросити її залишитись і обговорити деталі для майбутньої праці. Після келиху шампанського, Катя не відчула ніг, і подумала що трохи перепила, але вбивця тільки й чекав, коли снодійне подіє, і, бо все було дуже довго, у склянці води, вона отримала таку саму дозу, і відключилась, розбивши склянку. Орендована студія ще була вільна 2 години, тому вбивці неквапливо відрізів волосся під корінь, і підпалив залишки на голові, дозволивши вогню дійти аж до брів, щоб ніяке інше волосся, тип паче таке гарне, більше там не росло. Знайшли її все ще непритомну, але живу після закінчення погодинної оплати.

Світлана повернулась додому ближче до комендантської години, щоб не привертати до себе уваги поліціянтів, яких точно б здивувало наявність волосся в її сумочки. Зранку, вона встала як завжди, о 6.30, зоб встигнути на свою роботу в аптеку, де вона працює фармацевтом. Провівши увесь десь в оточенні загублених бабусеньок, і настирних алкоголіків, додому вона прийшла втомлена, але щаслива, що може до самої ночі милуватись синіми очима та пшеничним волоссям у себе в комірці.