Полюваня

 

Аромат людського жаху, неначе дорогі парфуми, розливався по коридорах будівлі, проникаючи в кожну кімнату, мандруючи по сходах, просочуючи все навколо.

Усюди царить напівтемрява, через що орієнтуватися в будівлі, вкрай важко, для людини, але не для нього. Ідеальний мисливець, що має куди ширший спектр сприйняття ніж доступний людям, сильніший за бегемота, швидший за гепарда та хитріший за лиса. Його холодний розум, точно вираховував всі схованки та можливі маршрути руху жертви. Втім холодний не значить, байдужий. О ні, він мав почуття і зараз відчував азарт й величезне задоволення!

Вже давно, він не мав змоги так пополювати, тому зараз насолоджувався кожною миттю.

 Він втягнув носом повітря, запах страху підсилювався. Повернувшись на право, істота вдарила кулаком і замкнені двері однієї з квартир, розлетілися на шматки.

 

За пів години до цього, в тій квартирі, троє чоловіків пили пиво, святкуючи успіх провернутої афери. Вони змогли нагріти майже на триста тисяч стареньку бабусю.

Хлопці не боялися покарання закону, як і не відчували жалю до обманутих людей. Ними керували лише азарт та жага до наживи.

Несподівано в будівлі стало дуже темно, квартири були знеструмлені, одночасно перестали працювати мобілки та ліхтарики, сірники ні як не хотіли запалюватися, а денне світло, що лилося з вікон, різко потьмяніло. Будівлю охопив напівпрозорий енергетичний кокон. Крізь який частково проникали лише повітря та світло.

Не пройшло й пари хвилин, як чоловіки почули якийсь шум, звуки падаючих меблів, ударів, а потім тишу, яку раптово розрізав пронизливий, сповнений невимовного жаху крик. В ньому було стільки болю та відчаю, що троє заклякли та ще якийсь час не могли зрушити з місця.

Пройшла пара хвилин і за першим криком пролунав другий, потім третій, четвертий… Кожний з них відрізнявся від інших. Очевидно кричали різні люди, в різних частинах будівлі, але всіх їх об’єднував тваринний жах, що проникав в саму душу кожного, хто його чув, завдаючи майже фізичного болю.

Трохи оправившись від першого шоку, хлопці стали думати що робити. Вийти у двері було занадто страшно, тому один з них спробував вибратися через вікно. Другий поверх, не так вже й високо. Втім відчинивши його він не зміг вилізти, енергетичний кокон просто віджбурнув його назад.

Тоді господар квартири запропонував забарикадуватися, а двоє інших все ж ратували за те щоб покинути її та спробувати вибратися через під’їзд. Суперечка була не довгою, її перервав новий крик, що пролунав вже на їх поверсі – тікати було пізно.

Господар квартири побіг на кухню, схопивши великий ніж, а його гості кинулись ховатися. Один заліз до шафи, а інший сховався за комодом на якому стояв телевізор.

Щось вдарило по дверях, та так що вони розлетілися на друзки. В коридор, ступило щось велике, а затим впевнено рушило до кімнати де ховалися двоє пройдисвітів. Той що сидів у шафі, побачив двометрову фігуру, схожу на людську. Ось тільки з темно червоною шкірою, довгими обсидіановими кігтями, та великими рогами на голові. В очах істоти плескалася сама темрява.

Чудовисько, чи може демон, поглянуло на шафу, потім перевело погляд на комод. Мить і воно опинилося поруч з ним, схопило та підняло на витягнуту руку, переляканого чоловіка, а затим другою завдало удар, пробивши грудну клітину й вирвавши його серце.

Відкинувши труп, істота відкусила шматок серця, наче їла яблуко і задоволено їм хрумтячи, рушило до кухні.

Кров стікала по щелепі та підборіддю істоти, але її майже не було помітно у такому освітленні на його шкірі.

На кухні почулася лайка, звуки боротьби, короткий крик та звук падаючого тіла.

Чудовисько повернулося до коридору. Вона поводило головою, наче придивляючись чи не забуло чого. Потім зробило пару кроків до кімнати, ще раз обвело її поглядом і розвернувшись закрокувало геть з квартири, хрустячи друзками дверей.

Шок від побаченого пройшов не відразу, але коли відступив, перша думка чоловіка у шафі була: «Невже пощастило? Невже він мене не помітив.». «Слава…».

Додумати він не встиг, бо відчув нестерпний біль в грудях та встиг побачити, як червона рука пробила двері шафи та його груди, перш ніж його свідомість остаточно згасла.

 

Час перебування в цьому світі спливав, втім полювання вийшло вдалим. Дев’ять душ, що кривдили собі подібних, тепер його. Не дарма він відгукнувся на поклик демонолога, що бажав помститися двом своїм кривдникам.

 

 


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Янголи Де Анджело
Історія статусів

15/05/24 22:37: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап