Тінь на стіні

Я вже давно її помічаю. Цю дивну тінь, схожу на людську постать, тінь, що з'являється у мене на стіні. Хоча я не маю нічого, що могло б її відкидати.

Ця тінь не робить нічого шкідливого. Вона в принципі не робить нічого, просто кожного вечора, як я вмикаю в кімнаті світло, вона з'являється на стіні. Напевне, враховуючи це, її немає сенсу боятися. Бо ж навіщо боятися того, що ніяк ні на що не впливає, та, мабуть, і не може вплинути. Це ж лише тінь.

Єдине, що мене бентежить, це те, що тінь знаходиться на тій самій стіні, біля якої стоїть моє ліжко. Тож коли я лягаю спати, вона немов нависає наді мною і дивиться. Дивиться на мене очима, яких не має. Дивиться, як я сплю, і в тому погляді відчутно бажання, аби я не прокинувся, щоб не бачити мене завтра, або будь-коли ще.

Загалом я її в цьому розумію. Ну у бажанні не побачити завтра того, хто є тобі неприємним. А я точно є вкрай неприємним тій тіні. Я це по ній відчуваю.

Можливо, таке моє бажання певним чином і стало причиною появи цієї тіні. Я, щоправда, в цьому не впевнений. Та і взагалі в містику я ніколи не вірив.

Але є щось містичне в тому, що ця тінь з'явилась рівно наступного дня, як я вбив ту кляту жінку з роботи. Та й схожі вони чимось. Може, просто тим, що дратують мене.