— Жєнщіна, а за чєм очєрєдь?
— Та канфєти раздают
— На халяву?
— Ґуманітарка
— Таґда я за вамі буду
Довжелезна черга досить швидко рідшала. Переднізаходили у старенький Ікарус і звідти не повертались.
— Ета што ж тварітса? Всьо сажрут бєз мєня.
Крайня "женщіна" розштовхала натовп і прорвалася в салон.
— Ета здєсь канфєти?
— Ти подиви на тих москалів. Завжди поперед батька в пекло лізуть.
Молодий чорт в українському однострої тільки знизавплечима і гепнув стару прикладом в пику. Та затесалася і беркицьнулася горілиць на підлогу.
— Тут, тут. Цукерочко, можна.
Здоровенний трьохголовий собака облизав залишки крові на носі, кинувся на "карєнную житєльніцу", розірвав на три кусня і заковтнув, не пережовуючи.
— Давай швидше з цим Бєлгородом закінчувати, нам сьогодні ще в Курськ гуманітарку везти. До Великоднямаємо встигнути в Москву.