Запах моєї бабусі

Іринка стояла перед хвірткою, не наважуючись зайти до двору. Уроки в школі давно закінчились, проте дівчинці зовсім не хотілось повертатись додому. Після смерті мами колись рідна домівка відчувалась, як порожнє місце. Навіть підтримка рідної бабусі ніяк не впливало на настрій, яка вже декілька місяців вирувала вдома. Іринка після втрати рідної людини почувалась так, наче у воду опущена, та ситуацію лише погіршував тато. Батько тяжко переживав втрату дружини – спочатку він ходів, наче бліда тінь, не говорячи нікому ні слова. Пізніше – намагався втопити горе в чарці. З роботи його звільнили, тому єдине заняття, яке залишилось у чоловіка – це бігати до сусіда за черговою пляшкою оковитої. А тиждень тому, прокинувшись вночі, аби попити води, Іринка застала батька на кухні. Він дивився на стіну та наче з кимось розмовляв. Говорив, плакав, пив. Це тоді дуже нажахало Іринку і ще більше віддалило від батька.

Іринка, тяжко зітхнувши, штовхнула хвіртку і попрямувала в дім.

Запах чогось смачного і смаженого відразу вдарив у ніс. Іринка проковтнула слину, у животі забурчало від голоду. Вона не снідала сьогодні. Дівчинка попрямувала відразу до кімнати бабусі, аби з нею привітатись. Іринка не мала сумнівів, що це вона приготувала щось смачненьке. Проте побачене шокувало. У ніс вдарив металевий запах, перебиваючи аромати з кухні.

Бабуся оголена лежала на ліжку, вся постіль була залита кров’ю, а над нею, спітнілий, стояв батько. В одній руці він тримав великий ніж, в іншій – те що залишилось від руки бабусі. Голова старенької була відокремлена від тіла, там, де були ноги, виднілись лише закривавлені обрубки.

Іринка заклякла. У горлі застряв крик. Дівчинка хотіла втекти, проте ноги не слухались, а її очі нажахано спостерігали за батьком. У шлунку закрутило від запаху крові.

Батько, помітивши доньку, поглянув на неї. Очі його блищали безумом, а обличчя вкрите плямами крові. На щоці був засохлий шматочок плоті. Батько посміхнувся, кинувши на підлогу ножа та рештки руки, і підійшов до доньки.

­­­­­­­­­­­­­           ― Доню, ти вчасно, вечеря вже готова, – батько опустився на коліна та обійняв Іринку, залишаючи на шкільній формі плями крові бабусі. Від металевого присмаку та алкогольного запаху у шлунку знову закрутило і на цей раз дівчинка виблювала прямо на батькову сорочку. Проте чоловік не звернув уваги, лише поплескавши дочку по плечі. Він схопив Іринку за руку та потягнув дівчинку на кухню.

Перед очима в Іринки все ще стояла картина голови мертвої бабусі. Батько, з дзвінким грюкотом поставив перед дівчиною тарілку. Смажене м’ясо вирувало ароматом приправ та спецій, пробуджуючи апетит. Проте Іринка зрозуміла, що саме насмажив батько. Вона звела очі до нього. Він поставив і собі тарілку та сів поруч. Схопивши виделку, він з захопленням відкусив шматок м’яса та з насолодою прожовував. Іринка знову виблювала на тарілку. Дівчинка відчула як по щоках потекли сльози. Їй хотілось закричати, побігти, і назавжди викреслити з пам’яті те, що вона тільки що бачила. Проте її тіло було немов кам’яне, тому вона сиділа, дивлячись на своє блювотиння та на смажене м’ясо, яке було її бабусею.

― Чому не їси, сонечко? – звернувся до Іринки батько. ― Тобі не смачно?

Іринка лише могла похитати головою, ковтаючи сльози.

Батько з усієї сили грюкнув кулаком по столу. Він різко підвівся, перевертаючи стілець, та нахилився до дівчинки. Іринка знову відчула запах перегару від батька, який впритул наблизився до неї.

           ― Сонечко, я старався. Спробуй хоча б шматочок, – батько терпляче відрізав шматок м’яса, вкрите блювотинням, та підніс до рота Іринка. Дівчинка замотала головою.

― Їж, кому кажу! ― батько схопив Іринку за лице, та стис щелепу, аби дівчинка відкрила рота. Сили противитись у неї не було, тому лише мить – і людське м’ясо опинилось в роті.

― Жуй! ― гримнув батько, не зводячи погляду. Чоловік не моргав, а лише зосереджено розглядав доньку. Проте Іринка виплюнула шмат м’яса, і вкотре дівчинку знудило на стіл. Ковтаючи сльози, вона наважилась поглянути на батька. Він не дивився на доньку, проте не зводив погляду з м’яса, яке тільки що виплюнула дівчинка.

Чоловік повільно вийшов з кухні й за мить повернувся з ножем. Зблиснуло лезо.

В Іринки з горла вирвалось ридання. Останній крик пролунав в домі, перед тим як нагострене лезо розрізало тонку шкіру на шиї дівчинки. 


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Родина Менсона
Історія статусів

13/05/24 14:04: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап