Світло

  Тоня прокинулася. Три лампи рожевої люстри світили в очі, за кілька секунд вони блимнули й згасли.

    — Холодильник потече, — подумала дівчина та перевернулася на другий бік.

  Останнім часом електрика частенько пропадала. Вчора вкладалася у повній темряві й вочевидь забула тицьнути вимикач. Вона натягнула ковдру на обличчя й швидко заснула.

  Ранок закрутив ділами й не відпускав до вечора. У ліжку Тоня трохи почитала, вимкнула світло й не помітила, як поринула у приємні сновидіння.

  Опівночі вона прокинулася, лампочки блимали щемливим вогником.

    — Що ж це таке? — Тоня вилізла з ліжка й торкнулася пола босими ногами. Холодно.

  Вимикач знайшовся у правильній позиції. В середині грудей пришвидшився рух.

    — Доведеться викликати електрика, от чорт, мало мені проблем.

 

  Сивий дядько в синьому комбінезоні лазив квартирою хвилин сорок. Він перевіряв розетки, викручував лампочки, але проблем не знайшов.

    — Треба менше у телефонах сидіти. Моя онука ще й не таке вигадує! — він поклав триста гривень у кишеню й пішов геть.

  Кілька наступних днів Тоня спала спокійно.

 

  У наступну суботу вона дивилася на миготливе світло й тремтіла, жавшись до подушки. Її думки бігли з шаленою швидкістю, але розібратися з ними Тоня не встигла, з люстри пішов дощ. Час від часу чорну стелю перерізали блискавки, у вухах гримнуло.

  Дівчина схопила зі стільця штани й натягнула їх поверх квітчастих шортів. Раптом думки зупинилися, у квартирі відновився порядок. Тоня подивилася у дзеркало, кажись дідуган правий, треба менше працювати. Вона пішла до кухні й заварила чай. На вулиці світилась “Мрія”. Маленький готель навпроти ледве зводив кінці з кінцями, обшарпані стіни прикрашали огидні графіті. Цікаво, які в них ціни? Ідея може й дурна, але повертатися у ліжко їй не хотілося. Досі кошмарів на сьогодні.

 

  Двері готелю виявилися зачиненими. Тоня постукала долонею по слизькому склу. Нікого, вона спробувала натиснути на дзвінок. Сплять. Дівчина намагалася роздивитися порожній вестибюль, але світло згасло. Потім блимнуло. Раз, другий.

 

                      ***

  Гострі мурахи пробігли по руках і ногах, у попереку нило. У чуже вікно лізло вранішнє сонце. Тоню знудило.

       — Мамо!

       — Чого репетуєш?

  Товста тітка у брудному білому костюмі зайшла до кімнати з відром та шваброю.

       

 

 

       

   

 

  

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Історія статусів

11/05/24 12:54: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап

Коментарі 13

0
Якщо ви початківець, то правильно, що пробуєте себе у різних жанрах та конкурсах!
Якщо вичитати текст, почистити русизми: "діла", "пол".
Діалог у фіналі зробити яснішим, бо читається, ніби це мама і є та товста тітка.
Та рівномірніше вести по сюжету, де б знов таки зрозуміло було що героїня весь цей час не вдома або що потрапила в Мрію, яка насправді лікарня(?). Дрібні деталі, що б могли бути підказками, фокус на якомусь конкретному переживанні (бо ми не знаємо, що дівчину налякало найбільше і чому) та оповідання було б непоганим. Щиро бажаю успіхів)
2
Не зрозумілий задум автора. Ніби й цікаво, а осеовна думка десь сховалася. Варто просто більше працювати й писати, набивати руку.
1
Дякую за відгуками, працюватиму). Галюцинації, просто опис), без особливого задуму. Сподівалася перемішати галюцинації з можливими реальними подіями. Я початківець, може вище й не вийде піднятися, але спробувати можна.
2
Що сподобалося: побутовість і нагнітання на буденній ситуації. Правда, я не одразу зрозуміла що сталося в кінці. Аж перечитавши, побачила, що вона таки заночувала в готелі й то прийшла прибиральниця:)

Ви щойно почали лити необхідний горор "з люстри пішов дощ. Час від часу чорну стелю перерізали блискавки, у вухах гримнуло." А потім у кінці раптом вивели героїню у безпечне місце серед ночі, ще й зробили гепіенд)
Треба було дотиснути ідею до максимуму горорності, це ж конкурс жахів)

За бажання - запрошую вас до моїх "Жнив")
1
Дякую за розгорнутий коментар)). Вона заночувала у психіатричному відділенні. Намагатимуся доопрацьовувати тексти краще. Прямую до Вас)
1
Плюсую — варто дотиснути горорний елемент. Бо відчувається спад напруги. Очікувала, що в готелі буде реальний треш :)
Але нагнітати у вас добре виходить, не зупиняйтесь!
1
Хах, ох уж ці страхітливії реалії)
Мені подобається кінцівка, прям те, що треба
1
Клас,переплетено з сьогоденням про вимкнення світла,так, звісно, в нашому сьогоденні не тільки з розуму з'їдеш і пропадеш до псих лікарні....
1
Перший коментар і приємний), дякую