На операційному столі

Страх підточував почуття, роз'їдав їх, зводив з розуму. І хоч операція на серці мала відбутися за кілька днів, Богданові вже зараз здавалося, що він відчуває лезо скальпеля на своїй шкірі. Коли він уперше дізнався про те, що потрапить під ніж хірурга, це було тривожно та збивало з пантелику. Але він думав, що з часом почуття звикнуть і більше не мучитимуть його.

Проте ні. Вони мучили, з кожним минущим днем дедалі більше та сильніше вгризаючись у його психіку, демонструючи мисленнєвому погляду жахливі й болючі картини. Він не міг із цим змиритися. Він не міг із цим спокійно жити. Він мав боротися, будь-якими доступними методами. І тому...

- Ти впевнений у цьому? - запитала відьма.

- Мені сказали, що ти не ставиш зайвих запитань, - пробурчав Богдан, поклавши на стіл перед нею гроші.

- Любий мій, я закликаю демона, що здійснює бажання, вже понад десять років. Тож повір мені, що саме ти хочеш йому загадати, мені глибоко байдуже, - знизала плечима жінка. - Але в мене все ж є трохи совісті, щоб попередити тебе. Той, хто виконує бажання, хитрий і підступний. Він прочитає твоє серце за мить і якщо йому щось у ньому не сподобається, то все буде дуже погано для тебе.

Богдан хвилину розмірковував. Але згадуючи те, як щодня програвав своєму страху, як почувався слабким і нікчемним, він сповнився рішучості.

- Викликай, - твердо заявив він.

- Як забажаєш. Він прийде до тебе цієї ночі, а поки не прийде, краще не лягай спати. Не зли його без приводу.

Богдан тільки кивнув головою.

***

На годиннику була 3:59, коли темряву його кімнати прорізав скрипучий голос.

- Чого ти бажаєш, смертний?

А наступної миті прямо навпроти обличчя Богдана з повітря виринула потворна голова. Вона відчула страх людини й задоволено посміхнулася, облизуючи потріскані губи.

- Я хочу пережити операцію на серці! - упевнено прозвучали слова, хоч і сказані голосом, який підскочив до писклявого фальцету.

Голова посміхнулася ще ширше.

- Добре, я виконаю його.

- І яка ціна?

- Для тебе - безкоштовно. Вважай це даниною поваги твоїй сміливості, - засміялася голова, що однак не додавало серйозності словам.

«Ось так просто?» - дивувався Богдан. Однак пам'ятаючи про те, що демон щедрий на каверзи, вирішив уточнити.

- Я не помру на операційному столі?

- Не помреш.

- І після операції я проживу ще багато років?

- Після операції я й пальцем до тебе не доторкнуся, так би мовити, - скрививши губи в усмішці, заявила голова.

Богдан вдихнув із полегшенням, нарешті дозволяючи собі розслабитися.

***

- А тепер почніть зворотний відлік із 10 до 0, - підбадьорливим голосом велів хірург.

На цифрі шість Богдан заплющив очі.

На цифрі три - зрозумів, що не може поворухнутися, і тому продовжував відлік подумки.

Діставшись нуля, він усе ще був при свідомості, хоч і залишався повністю паралізованим. Це була його перша операція під загальним наркозом, і тому він не до кінця розумів, що має статися далі.

Однак прохолодний антисептик із різким запахом, яким дезінфікували ділянку майбутньої операції, дуже швидко та в жахливих подробицях пояснив Богдану ситуацію, в якій той опинився. Він не міг рухатися, але залишався притомним і відчував абсолютно все, що відбувалося з його тілом. Крик паніки застиг у його свідомості, та це жодним чином не позначилося на серцебитті чи мозковій активності, що могли б вловити датчики спеціальної апаратури.

«Не хвилюйся сміливцю, як я й обіцяв, ти не помреш на операційному столі», - пролунав скрипучий голос глибоко у свідомості пацієнта. «А тепер скальпель».

Богдан, намертво замкнений у паралізованому тілі, дико кричав від болю у своїй свідомості, коли лезо розтинало його шкіру, а він відчував це в найдрібніших подробицях.

«Чому ти це робиш?» - проскиглив він, коли скальпель закінчив різати.

«А тому, що я ненавиджу боягузів, які уявили себе сміливцями тільки тому, що не злякалися звернутися до мене. Я здійснюю амбітні бажання, а не вирішую дрібні проблеми», - презирливо відповіла голова. Після чого знущально проспівала: «Ну а тепер, «сміливцю», тобі буде по-справжньому боляче».

- Електропила, - спокійно мовив хірург асистенту, маючи намір пробитися до м'якого серця через тверді ребра.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Історія статусів

10/05/24 15:29: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап