Еллі

Джон тримав свою доньку за руку, перебираючи ногами в її темпі. Травневий вечір був спокійним та тихим. Вони обговорювали плани на її майбутній день народження. Втомлена після тренування, Еллі жваво розповідала про свої успіхи та мрії.

Раптово з-за кущів вискочив силует людини та повернувся в їхню сторону. У темряві розгледіти його було неможливо, але Джон різко зупинився та встав попереду Еллі. Силует кинувся на батька, але відлетів від удару. Проте позаду почувся крик маленької дівчинки. Не встиг Джон оглянутися, як щось сильно вдарило його в потилицю.

Коли він прокинувся – Еллі зникла. Джон біг за кровавим слідом, що тягнувся від місця нападу до найближчої церкви. Серце його шалено калатало всередині, а тіло тряслося від люті.

Незважаючи на глибоку ніч, масивні двері церкви були відчинені, а всередині тьмяно світили свічки. Коли Джон увійшов то побачив страшну картину: десятки людей у червоних балахонах стояли навколо кам’яної плити, де лежала його Еллі, вся в ранах та обвішана дивними амулетами.

—  Відпустіть її!

Джон кинувся до доньки, але його зупинили декілька міцних сектантів. Він кричав та пробував вирватися, але отримав декілька ударів по обличчю та тілу. До Еллі підійшов знайомий на все місто чоловік – святий отець Морган.

—  Ти вчасно, Джоне. Ледь не пропустив кінець ритуалу. — Звернувся священник до чоловіка. — Еллі. Її кров і тіло потрібні нам для спасіння.

—  Я вб’ю тебе. Я вб’ю кожного, хто наблизиться до неї! — Скривився від болю Джон.

Морган розсміявся. Сміх вирвався з глибин його грішного тіла, важкий та холодний. Він вибухав у повітрі, відбиваючись від стін церкви та створюючи відлуння.

—  Ти нічого не знаєш, але це не проблема. — Морган підійшов до одного з сектантів та вивів ближче до маленького тіла Еллі. — Скажи йому, для чого ми тут всі зібралися.

Силует зняв капюшон, з якого вилились золотисті кучері. Джон зомлів, а на його обличчі застиг погляд зневіри. Його дружина з усмішкою дивилася на нього.

—  Еллі була зачата в особливий момент. Всередині вона тримає силу Бога! Її жертва очистить цей світ від грішників та зла.

—  Що це за нісенітниця? — Шокований Джон вичавлював із себе слова. — Поглянь на тіло Еллі, на ній живого місця немає.

—  Я знала, що ти не зрозумієш мене. — Дружина Джона відійшла в сторону.

Морган підійшов до тіла Еллі та поставив руку на її голову. Слова невідомої мови почали виливатися з його рота. Кожне нове слово було силою для потойбічних сил, які у формі чорних щупалець підіймалися з кам’яної платформи. Вони вигиналися та скручувалися, огортали та стискали тіло дівчинки, від чого вона почала битися в судомах.

—  Зупинися! Їй боляче! — З останніх сил Джон виривався, проте марно.

—  Джоне, це буде початком нової ери. Ери кращого життя. — Звернувся до нього Морган та дістав ритуальний кинджал.

Швидким рухом він увігнав кинджал у тіло дівчинки. Саме в цей момент двері церкви гучно зачинилися, і все навколо поглинула темрява, розбита лише мерехтливими свічками. Джон відчув, як щось холодне та липке огорнуло його ноги, і повільно підіймалося вгору. Підлога вся була в чорній слизі, що поглинала кожного присутнього. Крики сектантів заповнили простір, коли їхні тіла почали зникати.

Налякане обличчя Моргана почервоніло від злості. Він кричав та дивився, як його плани були зруйновані силою, яку вони самі викликали.

—  Пробач, Ел... — Останні слова вирвалися з Джона, коли його обличчя зникало в слизі.

На ранок поліція знайшла мертву дівчинку з кинджалом у грудях, а навколо кам’яної плити були десятки балахонів, золотисто-біла риза та джинси з сорочкою.