Гриша

      Все почалося з того, що у Сєрьогі на плечі вискочив чиряк. Ну чиряк та й чиряк, з ким не буває? Тиждень росте, другий – та ніяк не прориває. Болить, що доторкнутись неможливо. Шо тільки Сєрьога не робив. І пластири клеїв, і компреси прикладав, і спиртом мазав – не допомагає. Вже й проколоти збирався. Взяв голку-циганку, над конфоркою потримав, одеколоном протер… стиснув зуби і вперед. Нічого хорошого, правда, з того не вийшло. Плюнув тоді хлопака – нема що робити, треба до лікаря йти.

           А лікар в селі Сєрьогіному був нікудишній. Та і лікарем можна було назвати його з натяжкою. Дев’ять класів школи, далі бурситет та практика ветеринаром в сусідньому колгоспі. Потім через друзів-кумів-однокласників намутив собі диплома лікарського та й повернувся до рідного села. Всі про те знали, тому старались не потрапляти на прийом до місцевого ескулапа. Тож більше довіряли народним, перевіреними століттями, методам.

           Оскільки ж народна медицина не допомогла, довелось звернутись до медицини офіційної. А плече аж посиніло. Прийшов Сєрьога до медпункту – зачинено. Як не стукав кулаками, як двері не дьоргав – ніхто йому не відчинив. Сів тоді він зажурений на східцях та закурив папіроску. Сидить, димом в небо пихтить, аж тут іде вулицею баба Глаша, про яку всі казали, наче вона з нечистим шури-мури водить та на всякому колдовстві-чаклунстві знається. Привіталися як годиться, а баба питає: «Що ж це, Сергійку, обличчя на тобі нема? Сталося може тобі шо?». Розказав тоді хлопець про недуг свій болісний. Похитала головою баба й каже, мовляв є метод один дієвий, та не кожному під силу. Скочив Сєрьога: «Розкажи, що треба зроблю, не сила більше терпіти». Зиркнула стара по сторонам та каже:

           – У ніч, як місяць до спаду котитиметься, прийди на цвинтар, що за полем серед лісу заховався. Та диви, щоб ніхто не стрів тебе. Приховайся та жди. Близько півночі має на цвинтар дехто причимчикувати. Ти не лякайся і виду не подавай. А як піде, вилазь зі сховку свого й глянь, що по гостю нічному залишилось. Хапай те і неси мені. А далі моя вже справа.

           Послухав те все Сєрьога й думає – зовсім від серіалів стара клепки розгубила. Та біль у плечі натякнув, що варто спробувати. Медицина народна не допомогла. Офіційна десь видно п’яна валяється. Доведеться медицині чаклунській довіритись.

           У назначену ніч був хлопець на місці. Заховався під деревом і чекає. Аж раз, і правда йде хтось. Та в темряві не розгледіти, а присвітити страшно. Видно лише, що кремезний чолов’яга от й все. Завмер Сєрьога, до землі притиснувся. Невідомий пройшов повз і біля однієї могили присів. Сидів незворушно. А потім як зареве на всю горлянку. Була в тому реві злоба і розпач, біль та муки. Але раптом обірвався крик той пекельний і запанувала довкола така тиша, що й не чутно було ні комахи нічної, ні вітру між гіллям. Підвівся невідомий та потопав собі в гущавину. З півгодини лежав ще Сєрьога. А як встав, то кинувся до могили, де велет сидів. Підсвітив запальничкою – щось темне на траві прим’ятій лежить. Схопив він те та чимдуж побіг навпростець через поле до баби Глаші. Біжить, в руках тримає, а роздивитись побоюється. Лише відчутно, що тепле та м’яке. Ще й смердить, аж живіт спазмом скручує.

           Прибіг він до старої, а та не спить. Двадцятий сезон Битви Екстрасенсів передивляється.

           – Ось, приніс – захекавшись каже хлопець.

           – Чудово! – баба облизнула губи – Першокласне лайніщє. Буде тобі полегшення. Знімай сорочку.

           Послухався Сєрьог, а відьма йому одразу тою гидотою плече мастити почала.

           – Готово. Йди додому і спати лягай. А на ранок побачиш що буде.

           Прокинувся Сєрьога зранку і бігом до дзеркала. Як підбіг, ледь свідомість не втратив. Чиряка по правді не було. Та замість нього з плеча виросла людська голова. Від подиву хлопець аж закляк. А голова розвернулась до нього й каже:

           – Чого вилупився? Їсти давай.

           Погодував її хлопака. За сніданком розговорились. Наче й нормальний співрозмовник, ще й до чарки ласий. Назвав його Гришею та і зостався жити з ним.

           А за півроку зник Сєрьога. Куди дівся невідомо. Кажуть до міста подався, чи то в цирку виступати, чи то в шоу, де тіла свого соромляться. Але чого не знаю, того не знаю.

 

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Секта Ріджвея
Історія статусів

08/05/24 13:52: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап