#notahappybirthday

Хелловін.

— Дідусь, твоя черга розповідати страшну історію! Той сидів біля багаття, у колі сім'ї, дивлячись у кружку з пивом.

— Нічого не пригадаю..., — і тут він відчув, що його рука почала злегка сіпатися. На це ніхто не звернув увагу, та дівчинка обійнявши, наполегливо вимагала історію.

— Гаразд... мені було років сімнадцять... в мене був брат, з яким я не спілкувався, та несподівано він мене запросив на день народження. Довго вагаючись, все ж погодився, але через дощ, та затори я спізнився…

***

Мет вибіг з таксі та рушив уздовж доріжки до входу. Подзвонив у двері, але ніхто не відчиняв.

—  Дивно.

Він подивився у вікно, але через штучний дим всередині нічого не міг розгледіти.

— Може це не той будинок? Але подивившись на автівку брата біля входу, цю думку виключив. Мет обійшов будинок з іншого боку. По дорозі валялися пляшки, конфетті, басейн закритий ролером, сарай, дрова, залишки їжі, кульки. Він підійшов до задніх дверей і постукав кілька разів. Тиша.  Потім придивився у вікно і раптом побачив тінь, яка швидко промайнула та зникла.

—  Ей! Це Мет!

Хлопець повернувся до головного входу, хотів постукати у двері й побачив, що вони злегка відчинені. Він зайшов у великий хол, закрив парасольку, і пішов вздовж коридору, натиснув на світильник, але світло не вмикалося. Мет зайшов на кухню та знайшов ліхтарик.

Він підійшов до сходів і підіймаючись, тримався за поручні й натрапив уздовж них на рідину, струснувши рукою, зморщившись підніс до носа, і відчув різкий запах крові. У нього розширилися зіниці, почастішало биття серця, та захотілось витерти кров хусткою. Мет повернув ліхтарик у коридор, і побачив шість кімнат. Перша була дитяча, він підійшов до вікна, розсунув штори, і побачивши силует людини в чорному з чимось у руках, пригнувся, щоб той його не побачив та його ледь не знудило від переляку.

— Хто... що..., — Мет вийшов з кімнати та почув як зачинились вхідні двері і раптом почувся скрип сходинки.

—  Хто не сховався, я не винен, я вб’ю тебе як і інших!

Мет сховався та почув як Незнайомець піднявся на другий поверх та заглянув у перші три кімнати, він помітив, що в останній, дверцята шафи злегка відчинені, підійшовши він почув, як зачинились двері.

Він підійшов до дверей але ручка була заблокована.

Мет тим часом побіг униз на кухню, увімкнув газ, схопив сірники та побіг в іншу кімнату на першому поверсі, підперши ручку стільцем. Сівши на ліжко та подивившись на двері, відчув як в нього з’являється перший сивий волос. План був божевільний, підірвати будинок із цим убивцею.

Як раптом одним ударом двері зірвались з петель, та незнайомець кинувся на нього. Високий, здоровий з сивою бородою та тату на обличчі, перше про що подумав хлопець, що це ув’язнень. Мет зрозумів що парасолькою він йому не зашкодить та одним ударом розбив вікно, вилетівши вниз на метр та відчувши сильну біль у руці, роздерту до крові спину, і шкутильгаючи, пішов до сараю. Він увімкнув ліхтарик та побачив, що одне місце в наборі інструментів, було порожнім, сівши на старий табурет, трохи стогнучі, хлопець спробував витягти уламки, але через біль не міг, аж раптом почув шурхіт, який наближається дедалі ближче й ближче, він сховався та побачив тінь з молотком.

—    Кис-кис-кис, я не вкушу тебе, — незнайомець йшов вздовж сараю, і Мет вирішив діяти.

—   Ще крок і ти труп, — сказав Мет, тримаючи ніж біля горла.

—   Хахахаха, — і різким рухом зробив крок та вдарив його молотом по ребрах, Мет зігнувся, впустив ніж, чоловік з тату взяв його за шкірку і жбурнув у двір. Мет кілька разів перекинувся, та почав відповзати назад у бік головного входу. Незнайомець підійшов до нього, нагнувся впритул і почав його бити по обличчю, він тільки хотів вдарити ще раз як Мет швидко дістав викрутку.

—   Отримай тварюка! І всадив незнайомцю в горло, той почав кричати, Мет доповз до сходів та побачив біля нього пачку цигарок, він ледве до неї підтягнувся, взяв запальничку з кишені, підпалив одну, посміхнувся й трохи відкашлявся.

—   Раптом відчинилися двері, незнайомець зі штирем у горлі зловісно посміхався. Мет вистрілив цигарку в бік коридору, останнє, що він побачив — яскраве світло.

P.S. Пізніше, поліція знайшла у критому басейні інших.