Гейс

-       Я не знаю, що з ним трапилось під час трейлу - зітхнув Денис Кононенко.

-       Ви ж бігли командою? - вкотре перепитав слідчий.

-       Ви не розумієте, що таке трейл - Денисові здалось, що він вперся в стіну.

-       То просвятіть мене.

-       Коли біжать трейл, не завжди команда рухається з однією швидкістю, в ідеалі - так, але насправді… буває по-різному… Марк відстав, він взагалі був в не кращій формі, тож…

-       Тож ви просто кинули його посеред лісу? - очі слідчого виказували обурення.

-       Як кинули - Марк досвідчений бігун, ніхто не думав, що трапиться… - Денис не договорив.

-       То що ж відбулось?! - майже вигукнув слідчий.

-       Не знаю! - Денис втратив терпець. - Він тупо зник на півтори доби, ось що! Його чіп не подавав сигналу, його не бачили як очима, так і на моніторі, він не фінішував, тільки після цього місцеві трохи заметушились.

-       Трохи? Людина зникла в лісі! - слідчий відкинувся на спинку стільця.

-       Підняти гвинтокрили в повітря - вже великі гроші, а крім того, ми всі підписували угоду про те, що не матимемо претензій до організаторів гонки.

-       Чорт забирай, дивні люди: одні платять гроші за участь і підписують казна що; а другі відмовляються рятувати - я вас вірно зрозумів?

-       Звичайна практика, на жаль - зітхнув Денис.

-       Далі що було?

-        

-       …його знайшли… Привіз місцевий фермер чи хто він… Але Марк… я не лікар, його стан описати важко - скоріше за все, був у шоці. Верз якусь нісенітницю, та й мене не пускали до нього надовго. 

-       Ви не помітили ще чогось дивного? - насідав слідчий.

-       Так, його тайтси та віндстопер були мокрі, а взуття - ні. 

-       Які ще тайці? І що в цьому незвичайного? 

-       Господи, тайтси - це бігові штани, віндстопер - куртка, а дивне те, що в ці дні не було дощу, що для Ірландії не характерно, а найближче озеро знаходиться далеко від гонки - пояснив Денис. - Навряд чи він добіг до озера, та і якщо так - впав і не замочив ноги? Тому і дивуюсь, чому він був мокрий. 

-       Ну припустимо, Марк щось розповів потім?

-       Оговтався, але куди він подівся та що там сталось говорити відмовлявся. Ну що мені було робити? Доросла людина.

-       Він змінився після цього?

-       Дуже помітно. Став відлюдкуватим, набив собі на руці і спині тату - якогось водяного змія… Після років веганства знову почав їсти м’ясо… 

-       І ви знову нічого не зробили? - перепитав слідчий.

-       А я мав? Марк мені не рідня, мільйони людей по світу час від часу змінюють звички та уподобання, це що, привід запроторити їх у психушку? Чи звернутись до поліції - з чим? Людина змінилась - рятуйте?! - від напруги в Дениса почало сіпатись праве око.

 

-       І він не розповідав вам, що планує вчинити?

-       Господи боже, та якби я тільки знав! Я б сам його здав поліції чи викликав швидку, кажу ж - він замкнувся в собі.

-       Як і більшість злочинців такого типу… Де і в кого він дістав гранати теж не розповідав?

-       Ні, але ви ж розумієте, сьогодні в нас це взагалі не проблема… Слухайте, а я можу задати вам питання? 

-       Дивлячись яке, але - так - зітхнув слідчий.

-       Під час затримання він якось пояснив свій вчинок? Бо я тільки зі СМІ знаю, те, про що більшість писали: Марк зайшов до храму і спокійно кинув у натовп під час різдвяної служби дві гранати. Вийшов і сидів біля церкви, чекаючи на швидку і поліцію? Який в цьому всьому сенс? Маячня та й годі - Денис відчув себе повністю виснаженим.

-       Його мотив нам досі незрозумілий, лікарі припускають, що після того випадку як ви це називаєте? На тому трейлі дещо трапилось і викликало хворобу. А що в нього конкретно - шизофренія чи інше, поки невідомо. Йде обстеження. Бо повірити в те, що підозрюваного три роки тому врятувало щось… типу магічної істоти, яке живе в озері, але вимагало за це людську пожертву… Самі розумієте - витвір нездорової психики. 

-       Боже мій… Яка дурість, шалене маячіння, це та істота з Лох-Несу діяла в його уяві? - прошепотів Денис.

-       Еах Уїзре. Так Марк його називає, і воно, звісно, на його хвору думку, не зовсім з цього світу. Подумки спілкуватись їм тепер довго - аж поки Марк не сконає в лікарні закритого типу.

 

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Інтерни Шипмана
Історія статусів

07/05/24 22:32: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Дискваліфіковано • Перший етап

Коментарі 14

0
Цікава тема в оповідання. Трохи фінал не виправдав очікувань, але все ж не поганий.
0
В цілому мені сподобалось, нехай вам щастить! Хотів ще докопатись за шотландську Нессі, але бачу ви все пояснили))
0
Цікаво було читати, є присмак Ріпа Ван Вінкля чи чогось класично-містичного. Все чекав, чи будуть прибульці, чи Нессі. Але є географічне питання. Якщо вони були в Ірландії, то чому мова про шотландський Лох Несс? Розумію, що фантастика та містика, але ж вони на різних осторовах розташовані. Це дещо бентежить.
1
А він не з Лох-Несу, Еах Уїзре це саме ірландська легенда, герой просто згадав про Лох-Нес. Але ви дуже уважні, моя повага)
0
Дякую ) Так, назва звучить досить гельською, і якщо не знати про легенду, то не зрозуміло. Я навіть гуглив, і Гугл мене послав, не видав нічого (саме українською).
0
Діалогова форма цікаво читалася, вона сама по собі створювала конфлікт, інтригу. Самі по собі діалоги також доволі живі вийшли, трошки заздрю. Але кінцівка трошки сира, мені здається. Думаю, це через обмеження по кількості слів так вийшло. В цілому, мені сподобалося
0
Дякую, насправді перечитував декілька разів, але через обмеження вийшло як вийшло.
0
В нас ЗМІ, або просто "медіа". Закортіло із Марку собаку зробити, було б цікаво. "Де і в кого він дістав гранати? Він же собака."
0
Я не прям експерт по гейсам, але на тварин його накласти не можна.
0
Класно читалась діалогова форма. Але фінал занадто вже зіжмаканий
1
Назва спонукала відкрити та прочитати, але хотілося б більше про той самий гейс та того, хто наклав його на Марка. Ні, наприкінці все зрозуміло, але загалом якось дуже багато деталей та введення спочатку і надто стислий кінець. Розчарувало, якщо чесно.