ПРАНК

Його постійно переслідує запах гнилого.

Найсвіжіші фрукти здаються зіпсованими.

Ще ці дивні видіння, чи сни — чоловік з бруду і гнилого м’яса.

Галюцинації почались місяць тому.

Раніше вони з друзями захоплювались пранками.

Одягали страшні маски та лякали перехожих.

Хто ж очікував, що та дівчина з переляку вибіжить на проїжджу частину і потрапить під колеса?

На суді вони дізнались, що вона була вагітна.

Їх виправдали.

Не знайшли складу злочину.

Єдине, що вони отримали — прокльони на свою адресу від родичів загиблої.

Вони невинні, це був жарт, дівчина сама вибігла на дорогу, її ніхто не штовхав.

Приблизно так говорив їхній адвокат і вони йому вірили.

Пранків в їхньому житті більше не було, компанія розпалась. Кожен жив своїм життям.

Два місяці тому йому зателефонував друг і сказав, що його щось переслідує.

Він розсміявся: «Не приколюйся, ми ж завершили з пранками».

«Бро, я серйозно, приїдь і купи пива».

Доведеться їхати, а так хотілось просто полежати в ліжку.

Друг змінився, це помітно з першого погляду.

Шкіра сірого відтінку, перелякані очі та щось ще.

Тоді він ще не знав, що саме.

У квартирі важко дихати. Це наче лігво присмертної людини, а не житло його друга.

«Друже, ти захворів? Приберімо тут все! Ти, як дід старий. Пограємо щось, вип'ємо пива»

«Друже? Ти ніколи так мене не називав»

Дійсно, це вперше. Але зараз бро, чи чувак були недоречними.

-Я покликав тебе не для прибирання. Давай пиво, є розмова.

-Бляха, ти, як моя колишня. Ненавиджу серйозних розмов.

-Мені не до сміху. Просто вислухай мене, — друг вперше крикнув на нього.

Вони пили пиво мовчки.

Не було потрібних слів.

Тишу перервав друг.

-Чуєш, ми винні в її смерті.

-В тебе що совість прокинулась? Інопланетяни, поверніть мого друга, якщо ви його викрали, бо це якийсь священник, — та жарт став кісткою у горлі, він не міг сміятись.

Здавалось це порушить тишу цієї кімнати.

Ось що було тут ще — мертва тиша.

Вона дійсно лякала.

-Та що, бляха, коїться з тобою?! Вона сама винна. Живи й радій. Що ти хочеш від мене? Трави, дівчат, грошей?

-Просто поговори зі мною, — голос друга звучав, як з підземелля.

-Ти знаєш, ми неправильно жили.

І дівчина невинна.

Не можу я жити й радіти.

В мене вкрали сенс життя.

Хтось, наче постійно насміхається з мене.

Постійно чую страшний сміх і це зводить з розуму.

Йди, я хочу спати.

-Ми ж випили лише по пляшці.

-Я хочу спати.

За декілька днів за дивних обставин друг випаде з вікна.

Він не піде на похорон.

Тому що вперше в житті відчуватиме страх.

Потім буде схожа розмова з подругою.

Пізніше вона розіб’ється на машині.

ЇЇ поховають без нього.

Він живе добре.

Збирається до ресторану з дівчиною мрії.

Але побачення зіпсоване.

Кухарі приготували тухле м’ясо.

Дівчина спробувала його страву.

-Любий, заспокойся, м’ясо смачне.

Певно, ти захворів.

З того дня гнилий запах переслідуватиме його.

Він втратив апетит, а найкращі лікарі не можуть встановити діагноз.

Якось під ранок йому стало зле, він пішов вмитись.

У ванній на нього дивився гнилий чоловік.

Перша втрата свідомості.

Фу, знову цей сморід!

Клінінг був двічі за тиждень, а у квартирі досі смердить.

Не знайшовши нічого, що могло б зіпсуватись, вирішив подихати свіжим повітрям.

На вулиці смерділо ще гірше.

Знову страх.

Згодом він викине майже всі речі з квартири, вони смердять!

Разом з тим гнилий чоловік навідується щодня.

Сьогодні його день народження.

Він отримає в подарунок знайомство з гнилим чоловіком.

Той смердить і посміхається гнилими зубами:

“Вітаю мене з днем народження”.

-Що? Мене? – у дзеркалі відображення гнилого чоловіка.

Весь цей час він бачив себе.

Саме в такій масці злякав ту дівчину.

Тепер сам гниє.

А це хто?

Відьма з червоними очима перебігає дорогу подрузі, ось чому вона не впоралась з керуванням.

Відьма — її улюблений костюм для пранків.

Друга скидає з вікна зомбі.

Він обожнював костюм живого мерця.

Що ж, суд все-таки виніс нам вирок.

“Але пранки це круто, наступним мешканцям тут буде весело”, - я обіцяю.

Він зменшується і врешті зливається зі смердючою пліснявою під ванною.