Жінка-павук

Христина сидить на диванчику. В її руці широкий бокал з тонкою ніжкою. Вона сама. Пильно спостерігає за танцмайданчиком. Усі цієї ночі танцюють для неї. Вони просто не знають про це. Це її особистий відбір.

Павло прийшов сам. Він завжди ходить сам. Його ніхто й ніколи не кличе в компанію. Зазвичай, юнак проводить час за комп'ютером. Але сьогодні особливий день. Його День народження. Тому він тут. Пара келихів мартіні – і він підводиться.

Христина пригублює коктейль. Чорні густо нафарбовані очі неспішно мандрують по людях.

Ді-джей в навушниках махає головою в такт музиці. Час від часу він підмахує руками і підбадьорює натовп безглуздими фразами. Він сухуватий, довгий. Занадто збуджений. Певне, щось прийняв. Христина за здоровий спосіб життя. Та й чекати цей смаколик задовго.

Парочки не рахуються. Проблеми ні до чого. Моральні принципи не винні: на двох її отрути не вистачить.

Є ще екземпляри, схожі на пропелер. Вони роблять широкі махи руками й ногами, розлякують усіх, хто поряд. Схожі на павичів під білим сорокаградусним соусом. Викликають скоріше огиду, ніж бажання посмакувати.

Аж ось виходить хтось новенький. Волосся коротко стрижене. По сторонах не роззирається, дивиться під ноги. Спочатку скромно тупцяє ногами, ловить ритм.

Христина пригублює мартіні. Її чорний довгий кігтик, тоненько загострений, пошкрібся по тонкому склу.

Павло знає: наодинці з музикою не потрібно старатися. Не потрібно бути кращим. Не потрібно думати. Варто лише розслабитися, послухати — і музика сама тебе понесе.

Він «вимкнувся». Зовсім скоро Павла занесли на середину майданчика. Його обступили з усіх боків, плескаючи в долоні. Навіть Вентилятор відійшов, поступаючись грації та силі.

Христина посміхнулася. Вона, не моргаючи, спостерігала за хлопцем весь час, поки той дарував свій танець. Він продовжував дивитися вниз, під ноги. Але навіть при бажанні не помітив би Христини. Вона сидить в темному куточку. Вона тут невидима.

– Ну що ж, я обираю тебе, – сказала тихенько Христина.

Вона підвелася і пішла до гурту, що зібрався навколо хлопця. Натовп несвідомо розступався на її шляху, даючи дорогу.

Жінка прийняла цей танець. Крок на шпильці. Змах довгим чорним волоссям. Він точно помітить спочатку її довгі тонкі ніжки. Потім край міні. Погляд повернеться донизу. Але цікавість переможе. Тоді хлопець підніме очі вище. До обтягнутих тонкою блузкою грудей. Він точно помітить, які вони соковиті, пишні. З вишенькою, яка не бажає лишатися прихованою. Він знатиме, що вона без білизни.

Павло широко всміхнувся і простягнув руку несподіваній партнерці по танцю. Вона вигнулася, навмисне підставляючи йому себе. Щойно він обійняв її за талію, притримуючи, з зап'ястя Христини висунувся тоненький відросток, схожий на голку від шприца. Але ця голка була волохатою і росла прямо з ямки на зап'ястку. Христина знала, що жертва не відчуває уколу. Так само, як знала, що жертва нікуди вже не дінеться.

Її дім був на околиці містечка, одразу над водою. Христина вела за собою одурманеного Павла. Її отрута викликала в ньому почуття ейфорії. Але не зіпсує частунку, як і семені. Особливо важливе сім'я.

В передпокою Павло роззирнувся. На цілу стіну висіли сотні фотографій різних людей. Дівчатка і хлопчики – ліворуч. А праворуч – різні чоловіки. Павло не зміг би всі роздивитися, на це потрібно було б забагато часу. Але одне знайоме лице вихопив поглядом, воно височіло над іншими. Це була Христина.

Христина була дика і шалена. Вона зробила все сама, сідлаючи хлопця, мов дикого мустанга. Нарешті він напружився всім тілом і притиснув її до стегон, зафіксувавши на місці.

Вона терпляче дочекалася, поки він розслабиться. Потім її чорна райдужка розпливлася на все око. Ще два очка, менших, відкрилося на чолі. Два, ідентичних, по скронях і два на щоках. Павло смикнувся від жаху, спробувавши вирватися. Але на плечах, де щойно були нігті, міцно тримали Павла гострі кігті. Тіло Христини вкрилося ворсом. А верхня губа роздвоїлася, утворивши дві голочки.

Потвора потягнулася і вкусила Павла, впорскуючи йому левову частку отрути.

Крик застряг у горлі Павла. Його паралізувало. Він лише мовчки спостерігав, як Христина облітає його липкою сіткою волохатими лапами...

Покинувши почастунок, Христина виповзла задніми дверима до ставка. Спустилася під воду і почала плести ще одну сітку.

Скоро тут буде лежати її яйце. А зараз на неї чекає її почастунок. Якраз дозрів.