Мільйонер

– Що це за телепрограма, куди треба тягти свого собаку і якогось вошивого бомжа?

Емма не була тихою дружиною. За найменшої нагоди підвищувала гучність до високого зневажливого тону.

– У нього бізнес банкрутує, а ми будемо розважати ожирілих диванних амеб?

Незвична компанія рухалася тьмяною вулицею: двоє чоловіків, жінка, опухлий безхатько, і маленький шпіцик.

– Найголовніше питання, Вікторе, – голос на мить стишився. – чому ми йдемо пішки?.. ДЕ НАША БЛЯДСЬКА МАШИНА, ЛЮБИЙ?!!!

– Продав.

Емма уже не кричала.

– Ти кінчений виблядок, – просичала вона, прискоривши крок. – Ми розлучаємось.

Він не відповів.

– Старенький, справи кепські, – заговорив другий чоловік, – але мене цікавлять ті ж самі питання. Як врятувати нашу компанію?

Віктор поглядав на телефон.

– Жень, ти мій кращий друг. Ми з такого лайна вибирались.

– Ок, я аби не мовчки, – нещирі слова злетіли з кривої усмішки. – Тільки скажи, цей бомж тут нахіба?

Безхатько човгав позаду:

– Гриша, – буркнув той, байдуже втупившись вперед.

– Я йому заплатив, – Віктор поклав руку на плече друга. – Довірся мені.

«Ви прибули в пункт призначення» – повідомив телефон.

– Люба, ми прийшли, – жінка вже суттєво їх обігнала. – Можеш завтра подавати на розлучення. Тільки дай мені всього один шанс сьогодні. Я все поверну. І примножу.

Емма зупинилась:

– Якщо ти ще раз мені збрешеш – Я ТОБІ ЯЙЦЯ ВІДРІЖУ!!!


Вони сиділи за овальним столом. Офіціант приніс кожному по келиху ігристого. Ніхто не говорив. Гриша залпом влив напій до рота, голосно відригнувши.

– Ой, пардонтє.

Його проігнорували.

– Де камери? – Емма заспокоїлась.

– Пані, не все в житті потрібно фільмувати, – нудотно спокійний голос заполонив кімнату, – насолодіться моментом.

Звук лунав звідусіль.

– Вітаю, Вікторе, – продовжував голос. – Радий, що ти відгукнувся на запрошення.

Хлопець у масці поклав перед ним ніж і листок.

– З правилами ти знайомий – тепер підпиши.

Чоловік, не роздумуючи, різонув ножем свою долоню і приклав її до листка.

– Якого… – не встигла почати Емма, як невідомі в масках повалили лицем на стіл всіх, окрім Віктора. Найлегше відбувся шпіцик, якого тактовно підняли з підлоги.

– Без паніки, – голос став грубішим. – Це тимчасова необхідність.

Кожному заклеїли рота й очі. Міцно зв’язали.

– Розпочнемо гру, – весело лунало всюди. – Для тих, хто не в темі, Віктор уклав з нами угоду. Він має відповісти всього на три питання. Кожну неправильну відповідь можна тричі компенсувати смертю дружини, друга, незнайомця або домашнього улюбленця.

Зв’язані глухо завили.

– Ваша ставка – 5 мільйонів доларів. Наша стільки ж. Кожна правильна відповідь множить депозит на два. За кожне збережене життя гостя ми докинемо ще по 5 зверху. Тож максимальний виграш – 100 мільйонів. Зупиняти гру не можна. Все зрозуміло?

– Так, я готовий.

– Чудово! Перше питання: який борг вашої компанії?

Він здивувався, але не затягував:

–12 мільйонів доларів.

Кімнату осяяло зелене світло.

– Вау, непогано! – насмішка була очевидна. – 20 мільйонів майже у твоїй кишені.

Віктор стримано кивнув.

«Я зможу»

–Друге питання: скільки разів ти зраджував дружині?

Такого він не очікував. Незрозуміло, що було неприємніше: озвучити правду чи не згадати точну кількість.

– Я розумію, треба подумати.

– Сім разів.

Емма кинула на нього незрячий погляд.

– Що саме сім? – насолоджувався голос.

– Я зрадив дружину сім разів.

Зелене світло, удавана похвала:

– 40 мільйонів, щоб його! Це може бути швидко. Останнє питання: скільки разів дружина зраджувала тебе?

Віктора злегка охопила паніка. Він здогадувався, що Емма не була йому вірна, але як часто?

– Три.

Червоне світло.

– Ні, мимо. Хто, Вікторе?

«Завжди все через цю курву. Навіть зараз вона гівнянить мій шанс своєю пиздою!»

– Собака.

«Її улюбленець».

Шпіцику скрутили шию й поклали пухнасте тільце на стіл.

Емма знову завила. Здавалось, дружина кричала якесь число, але розчути було складно.

– Десять.

Червоне світло.

– Хто, Вікторе?

– Гриша.

Безхатьку прострелили голову, розбризкавши його мізки врізнобіч.

Це неможливо. Він не вгадає.

– Сімнадцять!

Червоне світло.

«Я повинен дізнатися правду!»

– Євген.

Постріл, бризки крові, тіло повільно сповзло з стільця.

– Остання можливість забрати 85 мільйонів. Відповіси неправильно, підеш додому ні з чим.

Емма натягла собою мотузки настільки, що на мить їй перехопило подих.

– Тридцять!

Світло погасло. Ніхто більше не говорив. Люди в масках зникли. Віктор не розумів, чи виграв, чи програв.

– Ей, що там! Не мовчи, довбню!

Він встав, почав розв’язувати дружину. Та голосно схлипувала і не могла нормально дихати.

– Тупа шльондра, скільки разів ти трахалася в мене за спиною?!

Емма підвела червоні від сліз очі.

– Жодного.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Васали Ла Кінтрали
Історія статусів

05/05/24 00:45: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап