Голоси шепочуть - вбий

                     

Що би краще обрати? Так, аби двома короткими рухами позбавити себе тяжкості в цих клятих повіках. І голосів, які з'являються, коли я їх стуляю. Голосів, яким я не можу не коритися, які нашіптують жахливі речі. "Вбий їх, убий..."

Кухонний ніж? Ні, краще лезо від канцелярського, воно гостріше, не затуплене роками краяння хлібних окрайців. Два точних, зважених, різких рухи. Шкода, що я так і не вивчився на хірурга. А далі як? Неважливо, в першу чергу треба позбавитись повік, доки я не зробив дещо страшніше з найдорожчіми.

Клятий пес. Я вже давно звик шукати собі виправдання, ніж зізнаватись у власних слабкостях. Бо ж насправді ніяк не бідолашний пес, що раптом вибіг на дорогу, а алкоголь, втома і безвідповідальність є справжньою причиною. І ця стара відьма, що лила сльози над понівечиним тілом собаки та сипала прокльони в мою сторону, а я, хитаючись, пхав їй в руки зім'яті купюри. Чудово пам'ятаю, як п'яним голосом белькотів, що лиш на секунду прикрив очі, як пес стрибнув під колеса, що я його не бачив. І відповідь, якій не придав жодного значення: "більше ти їх ніколи не прикриєш". Зранку я помітив на лівому крилі машини два дивних знаки, написаних чимось червоним, схожим на кров, а вже після обіду, в кишені куртки знайшов мішечок з грубої, брудної тканини, зав'язаний на вузол дивної форми. На доторк це була наче земля з кістками і ще чимось слизьким, ніби воно посочиться, якщо стиснути сильніш. Нажаханий, я викинув його в смітник, й близько на думці не маючи перевіряти вміст.

Більше не сплю. Варто стулити очі, як бридкий, істеричний, проте наполегливий голосом вимагає робити речі, за які я не хочу говорити. Наче хтось сидить в мене на шиї, шепоче в вухо і хутко ховається, варто лиш озирнутись. Коли швидко смикаю головою, то можу краєм ока вловити його силеут. До божевілля лячна, неприродня потвора, химерна суміш величезної комахи з фрагментарними ознаками чогось людиноподібного. Мабуть величезна милість, що я не можу розгледіти цю гидоту уважніше. Його слова перетворюються на картини в моїй уяві, і я, непідвладний собі, готовий несвідомо та завзято виконувати накази. Лиш з відкритими очима голоси затихають, а картини розвіюються.

Руки тремтять, зображення розпливається. Воно й не дивно, я не сплю вже шостий день. Спершу допомогала кава, потім амфетамін. Але тепер я вже фізично не годен ігнорувати царство Морфея, яке поглинає мене і може перетворитись на царство Аїда для моїх близьких. Остання надія на гостре лезо та дрібку рішучості. Трохи крові і болю. Тимчасова свобода від голосів, доки не втрачу свідомість від втоми чи кровотечі.

Чую, як ключ провертається в замку, і голоси, але не ті лихі, що в голові, а самі рідні, яких я волів би саме зараз не чути. Дитячій щось радісно оповідає, жіночій сміється у відповідь. Ще не пізно! Байдуже, що вони подумають, що буде далі, лиш би встигнути. Не йдіть сюди, не заходьте!

Я люблю вас. "ВБИЙ ЇХ". Ви - найдорожче, що було в моєму житті. "ПЕРЕРІЖ ЦІЙ СУЦІ ГОРЛЯНКУ". Тому я роблю це, аби вберегти вас. "ВІДРУБАЙ ГОЛОВУ ТОМУ МАЛОМУ ЗАСРАНЦЮ". Жаль, що ви ніколи не збагнете цього божевільного вчинку. "ВБИЙВБИЙВБИЙ"

                                                                            ***

- То ви хочете сказати, він вбив свою дружину і сина, пошматував їх, відрізав собі повіки, ліг біля понівечених тіл, обійняв їх і так лежав, поки не приїхала поліція, яку викликали налякані криками сусіди?

- Якщо без деяких, самих огидних подробиць, все вірно.

- Якесь божевілля. А сьогодні ви мені кажете, що він раптом помер в камері, хоча лікарі запевняли, що загрози його життю нема.

- Так. Зупинка серця. Але це не все. Розумієте, цей псих випатрав вагітну жінку і відрубав голову сину, але собі він не спричинив інших каліцтв, крім відрізаних повік. На тілі не було жодних поранень, навіть подряпин. Та коли його доставили в морг, все тіло було... Ні, маячня! Несмертельними, звісно!! Так, жодного смертельного, але ж вони були всюди!!! Вибачте, не можу в це повірити, за двадцять років служби я вперше настільки розгублений. Так от, коли його знайшли мертвим, все тіло було вкрито укусами різних тварин, наче вовка або собаки. І ще чогось, наразі незрозумілого... експерти кажуть, наче величезні жвали. 

 

 

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Секта Ріджвея
Історія статусів

04/05/24 10:33: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап