Щось і дід

Щось визирнуло з пітьми. Воно було потворної, незрозумілої, але дуже лякливої форми тіла. Голова була як той гнилий помідор із двома дірами та якоюсь палкою посередині. Рот був як озеро, у ньому можна було справді втопитися. На ньому була чорна накидка, яка робила його ще страшнішим. На плечі сидів величезний чорний тарантул. А на голові була чорна-чорна ворона, яка постійно, своїм жахаючим голосом, кричала "кар".

Щось наближалося все ближче і ближче, і от-от схопить людину та зжере. Людина вся в переляку, верещить, намагається втекти, але їй це не вдасться, бо істота дуже досвідчена і вміє заганяти людей у темні, самотні кутки. І все-таки істота підійшла, і... Все. Людини немає.

-Смачно,- каже Щось чудернацьким голосом, від якого аж стіни затремтіли,- йдемо до наступної цілі,- і воно засміялось противним, голосним сміхом,- але мені потрібна допомога.

І раптом з'явився, ще гірший, чорнющий, лютий дід. У нього було лихе лице, від нього навіть Щось здригнулося.

- Я вже знайшов наступну ціль, - сказав дід моторошним голосом та засміявся злим сміхом.

- Чудово, - промовило Щось боязким голосом і теж засміялося.

І вони пішли до цієї нещасної й беззахисної цілі.

- Ти можеш кричати, але це не допоможе, - жаським голосом сказало щось.

Дід підійшов до "цілі" та показав свої жахливі, чорні, криві зуби. Але щось вийшло з широчезного рота. Це було блювотиння від минулою здобиччі.

- Що з тобою? - запитало Щось своїм жахливим голосом.

- Я на цвинтарі знайшов якийсь труп не в могилі, і вирішив ним перекусити, але він виявився зіпсутим уже.

***

- У тебе ж скоро чорний день,(це день народження у цих істот)- згадало Щось та посміхнулося лякливою посмішкою, - я вже підготувала подарунок.

- З нетерпінням чекаю, - і вони засміялись своїми боязкими та нестерпними голосами.

Настав чорний день.

- Ходімо, я тобі покажу твій подарунок, - і стеля, і стіни, і вся будівля затремтіла. Але спочатку вони пішли до Страшної будівлі. До неї треба було ходити саме на день народження та промовляти спеціальні слова, щоб весь рік був успішним на полювання.

- Де моя здобич?

- Вона у найстрашнішому, найсамотнішому, найтемнішому, найзагадковішому кутку Всесвіту, - Щось знову засміялось противним, лякливим сміхом.

Вони зайшли в цей закуток. Там сиділа найстрашніша людина їхнього міста. Дід та Щось цілий рік мріяли з'їсти. Нарешті, цей день настав.

Після того як від людини не залишилось ні крихти. Вони подалися до дому мертвих, де на них уже зачекалися.

- Ваш час помирати настав. - Промовив головний у тому домі наймоторошнішим голосом у світі, - скажіть, що ви зробили у своєму житті.

- Ми з'їли найстрашнішу людину міста.

- Ви проходите в найгірше місце світу мертвих.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Історія статусів

02/05/24 14:40: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап

Коментарі 3

1
Мені сподобалось. Я б подивилась мульт з таким сюжетом
1
Мені сподобався Щось, та й Дід теж; викликали посмішку.
0
Найстрашнішу людину звали Сроль?