Ненаситний

Ще один четвер добігав кінця. Другий рік Василь працює віддалено. Встає в обід, лягає під ранок. От і зараз годинник показує третю годину ночі, а він тільки завершує робочі процеси. Пошук помилок у програмному коді лише здається легкою роботою. Насправді, багато дрібниць можуть промайнути не поміченими.

Тепер, коли робочі питання були вирішені, Василь мав можливість займатися своїми справами. Спати хлопець поки не хотів. А от приємне збудження в області статевого члена завжди приходить до нього у цей час. Член напружується, гормони активізуються, і в голову хлопця починають линути хтиві фантазії. В роті виділяється слина, думки стають брудними. Він навіть не усвідомлює, як перетворюється на тварину, якою керує спрага до сексу. Палке бажання мастурбації з’являється в голові Василя в один і той самий час, щодня. Таке воно самотнє життя.

Ввімкнувши відео з улюбленою “актрисою”, Василь швидко втамував спрагу і кінчив собі на ногу. Липка біла рідина розтеклася до коліна. Хлопець швидко усвідомив, яку дурість він щойно вчинив. Сором. Який же він сміхотворний йолоп. Нащо він взагалі мастурбує на якісь збочені ролики в інтернеті? 

З цими думками Василь пішов в душ, аби змити з себе власну сперму та свою нікчемність. В дзеркалі ванної кімнати відображався худорлявий силует, почуттів до якого Василь цієї миті не мав. Треба врешті-решт кинути цю звичку. Зайнятися спортом, знайти дівчину. Набридло вже отак змивати власний сліпий постріл.

Юнак сперся на стіну під душем і почав мити ще пульсуючий орган. Він не бачив дрібної чорної мокриці, яка цієї миті непомітно бігла стіною з дальнього кута ванної кімнати. Ані коли вимикав воду, ані коли витирався рушником. Василь розвернувся до стіни, та мокриці там вже не було. Він і не помітив, як мокриця пробігла вологою шкірою хлопця, наче крапля, та швидко пірнула в середину ще ерегованого прутня. Її маленьке тіло з легкістю пройшло темним каналом всередині Василеного члена, та зникло десь у надрах організму.

Подумки хлопець вже вирішив для себе, що сьогодні він може лягти “раніше”. Тому після душу Василь вимкнув комп’ютер і ліг на не застелене від вчора ліжко. Постіль була холодною. Вона швидко заспокоїла його збуджену нервову систему і хлопець заснув. Темрява була оманливо солодкою. Вона хтиво кликала Василя до себе, благала залишитись на якомога довше. Але відчуття приємного розслаблення стрімко змінив різкий біль.

Крізь сон юнак відчував, як щось прорізається в його шлунку. Ніби рветься з нього назовні. Василь прокинувся в залитому потом ліжку. Тіло палало. Голова нічого не тямила через сильний біль в області нирок. Залиті потом очі намагалися вхопити поглядом телефон. Зіниці невпинно бігали з боку в бік, але кімната ставала лише темнішою і більш непроглядною. Телефон лежав на столі. Відчуття, що нагадувало камінь у нирках поширилось на кишечник. Біль став пульсуючим, наче сигнал, що з кожною хвилею стає все гучнішим.

Василь спробував піднятися але чергова хвиля відчуттів прибила його гострими ударами до ліжка. Хлопець повернувся на один бік і скотився на підлогу. Падіння виявилось не таким болісним, у порівнянні з палаючим зсередини шлунком. Ковзаючи підлогою в напрямку стола, хлопець спробував оцінити, що з ним відбувається. Може він з’їв щось не те? Харчуватись одними лише доставками – не дуже корисно. Може йому треба просто сходити в туалет? Але як до нього дістатися, щоб не обісратися по дорозі від болю? Від однієї думки про напруження живота, біль став сильнішим.

Василь дотягнувся до Айфона на столі, підчепив його пальцями і скинув на підлогу. Телефон впав поряд з обличчям. Залишилось просто набрати короткий номер швидкої. Аж раптом, шкіра живота натягнулась зсередини і на очах Василя прорвалась, як великий вулкан. Кров і шматки м’яса розлетілись кімнатою. Через больовий поріг хлопець миттю помер. Назовні, з залитого кров’ю тіла, вилізла велика чорна істота. Бридкий організм розміром з кішку. Хробакоподібне тіло видовженої форми, з маленькими, наче кігті, ніжками і безликим зовнішнім виглядом. Великий, закривавлений отвір спереду, через який істота ще продовжувала всотувати кров, був наймерзеннішим місцем на її слизькому тілі.

– Я тобі не БАГ у роботі програми, який можна виправити, – мовила істота.

Створіння покинуло бездиханне, розірване на шмаття тіло і, залишаючи за собою криваві шмарклі, рушило в бік туалетної каналізації.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Історія статусів

02/05/24 01:29: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап