Донор

Останнє, що я пам’ятаю, як минав калюжі швидким кроком, милуючись пожовклим листям. І раптом у наступному провулку помітив дівчинку років десяти. Її біла сукня була рясно вкрита червоними плямами, а сама вона обіймала себе руками, шкутильгаючи в мій бік. Обережно наблизився до неї, щоб не злякати і спробувати допомогти. Дізнатись, що трапилось. Але відчув удар в потилицю і більше нічого не пам’ятаю.

Здалось, що мене розбудив грім кілька хвилин тому. Зараз я дивлюсь у темну стелю, гадки не маючи де знаходжусь. Голова гуде, немов від тяжкого похмілля. Язик прилип до піднебіння, а розмитий світ навколо злегка коливається, посилюючи нудоту. Я опустив погляд і не зміг оцінити площу приміщення, оскільки стіни заховались у темряві. Тьмяна діодна лампа над масивними дверима ліворуч — єдине джерело світла, до якого мої очі досі не звикли. І повна тиша, що переривалась пришвидшеними ударами серця аж у вухах.

Тільки зараз я помітив, що з одягу на мені лише шкарпетки. Ліворуч, від майже порожнього пакету на вішаку, спускалась прозора трубка і закінчувалась голкою, увігнутою у вену на руці. Я смикнувся, щоб видерти цей непотріб, але не зміг — руки міцно кріпились стяжками до каталки.

Опустив голову і помітив огидний великий розріз у себе під ребрами, який ледь виблискував вологими краями. Горло стиснулось від нудоти, але болю я не відчував. Тепер справді стало холодно. Чорний туман перед очима поволі розвіювався, надаючи обриси предметам навколо. Праворуч від мене був столик з медичними інструментами. Трохи далі — іще одна каталка, на якій лежав громіздкий чорний пакет. Він був довгим і явно не порожнім. Світло від лампи ліниво відбивалось у його дрібних поліетиленових складках.

Я спробував упертись на лікті і підняти корпус, щоб роздивитись приміщення. Схожі чорні пакунки лежали вздовж протилежної від дверей стіни. Ще кілька — навпроти мене. А ближче до дверей я побачив нагромадження контейнерів із блакитного пластику.

Раптом збоку долинув короткий рипучий шум. Я неохоче повернув голову і побачив те, що змусило вхопитись за поручні з обох сторін: пакет на сусідній каталці сидів.

Я смикнувся до лівого зап’ястя і вчепився у пластмасову стяжку зубами. Не помітив, як прокусив шкіру, але таки зміг звільнити руку. Перехилився на правий бік, вхопив першого ж ножа з підставки і різанув по іншій стяжці. Вішак із крапельницею гепнувся об підлогу разом зі мною, коли я спробував стати на ноги.

Смердючий густий слиз рясно вкривав холодну плитку. Коліна зрадливо ковзали у різні боки, заважаючи рачкувати до дверей.

Гучніший шум поліетилену позаду змусив рефлекторно озирнутись. Пакет нерухомо стояв перед своєю каталкою, за якихось кілька кроків від мене.

«Мене чимось накачали, чи це якийсь тупий прикол?» — промайнуло в голові. Але на верхівці пакету, у шпарині блискавки з’явився тремтячий палець. Він почав повільно опускати бігунок, залишаючи дрібні клапті зеленої плоті на краях блискавки, допоки не зупинився десь посередині. Я смикнувся назад і вперся спиною у двері, стискаючи ніж у руці.

— Жииивииий… — глухо пробулькотіло з пакету. В цей момент навколо усе зашаруділо. Деякі з пакетів намагались піднятись, інші смикались у різні сторони, найближчий поповз до мене наче гусінь, розсуваючи контейнери на шляху. Крізь шпарину блискавки стоячого пакету виринула рука, що тримала в’язку темну масу зісохлими пальцями. Я навпомацки відшукав ручку дверей і з останніх сил навалився на метал, коли кілька смердючих крапель впали мені на гомілки. Приміщення одразу наповнилось червоно-синім миготінням.

Розплющивши очі, побачив лікарняну палату. Одразу смикнув руками і скинув покривало: рана зашита, а я не прив’язаний. Хтось на сусідньому ліжку голосно дивився новини на телефоні:

«… Відбулась чергова масована атака. Уламки однієї з ракет впали у промисловій зоні, пошкодивши складське приміщення. За попередньою інформацією, отриманою від правоохоронців, у даному приміщенні проводилась незаконна трансплантація органів. Далі — пряма мова:

— «Ймовірно, зловмисники втекли одразу після падіння уламків, розуміючи, що на місце прибудуть екстренні служби. В приміщенні було виявлено близько двох десятків тіл та їх фрагментів на різних стадіях розкладання. Призначено ряд експертиз на встановлення осіб померлих. Одну особу вдалось врятувати. Наразі чоловіка госпіталізовано у тяжкому стані…»

Я повернувся на протилежний бік і заплющив очі. Головний біль посилився від напливу думок. Раптом стало дуже тихо. Над головою тихо пробулькотіло:

— Жииивииий…