《 Новини!》
Чоловік поправив окуляри, читаючи напис на папері, на якому друкували всі новини їхнього маленького містечка.
Він обожнював їх читати, хоч там і не було нічого важливого. Той посадив квіти, і виграв за це приз. Інший зробив лавку в парку, і таке інше. Але як це було написано! Цікаво й неперевершено.
Та читаючи нову статтю, очі чоловіка ставали завбільшки копійки, а брови зупинилися десь на рівні волосся на голові.
Він уважно перечитав знову. І знову.
《 На казковій, тихій вулиці Квітів де можна милуватися казковими квіточками й деревами, було знайдено мертву сім'ю, яку було жорстко вбито.
Голови були відрубані, кишки розвішані по кімнаті, ніби хтось хотів її прикрасити для якогось радісного свята.
Навіть стіл був накритий, забитий вщент стравами з м'яса, яке приготували з молодої сім'ї.
Набухлі голови від чекання, покірно лежали на стільчиках, пусто вдивляючись на "гостей" які прийшли на "вечерю". В їх роті були знайдені шматочки м'яса, яке вже встигло трішки підгнити, як і вони самі.
Також одна тарілка була забруднена, хтось вечеряв з ними.
Жахлива сцена, але, однак сповнена таємниць і загадок.
Схоже в нашому місті, розгулює серійний вбивця.
Канібал.》
Чоловік відкинув газету, хоча це всього лише папір А4 на якому надрукований текст, зняв окуляри, протер очі. Уявив всю картину в голові, до останньої деталі.
На чолі виступив піт, в роті зібралася слина, його вирвало прямо посеред кухні.
"Хто здатний на таке звірство?! На таку збочену фантазію!"
До кімнати зайшла його дружина, Маргарита. Працьовита жінка, справжня хазяйка в домі. Він дуже її кохав.
— Що сталося, коханий? На тобі лиця нема. — дружина підійшла до свого чоловіка, торкаючись його мокрого чола, здивовано дивлячись на калюжу вчорашньої вечері на землі. — Ти отруївся?
— В нашому місті завівся серійний вбивця, канібал! В нашому місті! — Здавалося, він досі не може повірити в це. В їхньому казковому, тихому містечку!
— Я про це чула — каже Маргаритка, як він любив її називати, відходячи від нього, щоб приготувати їм сніданок.
— Лілі вже пішла до школи? — загадав Матвій про їхню десятирічну доньку, яка була яскравіше за саме сонце. Чудова дитина, яку вони з дружиною любили й обожнювали. Завжди весела, й гарно вчилася. — Я б не хотів, щоб вона кудись йшла сьогодні. Щоб чула про це.
— Так. Вона вже пішла. — жінка знову кинула погляд на підлогу — Прибери за собою.
Доки Матвій прибирав, Марго нарізала м'ясо.
В нього знову до горла підступила нудота.
— Звідки в нас м'ясо? — тихо питає, не зводячи погляду, як гострий ніж, гладко рубає на шмаття червоне м'ясо.
— Та сусідка запропонувала чудове м'ясо зі свині. Ті що тиждень назад приїхали до нас. Ще пиріг смачний принесли, знайомилися. Кажуть морозильна камера перестала працювати, щоб м'ясо не затухло, вирішила роздати сусідам.
Вмить, все в нього похололо, серце боляче забилося в грудях. А якщо це вони, ті самі вбивці, які вирішила позбутися людського м'яса, роздавши людям!
— Навіщо ти його взяла? — крикнув він, налякавши дружину.
— Та це не я його в'язала, а Лілі. Їй сусідка дала це м'ясо. Вона до речі дуже дивно поводиться, ти не знаєш чому?
Так, він помітив. Вона допізна ходила, майже нічого не їла, перестала вчитися. І це все сталося за якихось пару днів.
Але поки він вирішив відкласти це.
Вони могли стати новою жертвою вбивці—канібала.
Чоловік вийшов з кухні, прямуючи у свій гараж.
Він склав план. Ввечері він навідається до цих сусідів, вб'є їх всіх, навіть їхніх двох дітей.
Рушниця спокійно лежала під ліжком, чекала ночі.
Коли темрява закрила день, чоловік витяг рушницю. Дружина досі поралась на кухні, тому він вирішив вийти у вікно.
Чоловік та дружина були застрелені, діти теж. Матвій
випустив в кожного по десять куль, щоб вони точно померли.
Коли справу було зроблено, він втомлено поплентався додому, уявляючи, як ляже спати й прокинеться рано в ранці, щоб забути про все, як про страшний сон.
Вдома його чекала усміхнена дружина на кухні. Накритий стіл зі м'ясних страв і голова їхньої доньки, Лілі.
Маргаритка спокійно, усміхнено дивилася на свого чоловіка, махаючи хвостиком ззаду.
Це була всього лише істота, вдягнена в шкіру його дружини.
— Мені не вистачило м'яса на запіканку, любий. Я знаю що воно в тебе є.