Тиша

—  Тсс…лежи тихо, щоб він нас не почув…, шепче брату Остап.

За дві години до цього.

Братам Остапу та Єгору було по 7 років, батьки поїхали на корпоратив та залишили дітей на сусідку. Вона дивилась телевізор та переписувалась з хлопцем.

—  Давай на нашому місці як звичайно.

—  Та я зараз приглядаю за хлопцями( може завтра?

—  Сонце вже майже десять, ти їх поклала спасти?

—  Ага.

—  Ну тож що може трапитись?))) Все, чекаю через пів години, до зустрічі)

—  Гарааазд))

Ніка заблокувала iPhone4s, взяла пульт, поклацала ще кілька каналів, та вимкнула його. Вона піднялась на другий поверх подивитись що там близнюки, тихо відчинила двері, та побачила два янголятка які сплять у стінку. Побажала їм пошепки на добраніч, залишила трішки відкритим двері, та пішла униз.

Подивившись на годинник й не дочекавшись батьків, пішла на побачення.

Через годину Остап прокинувся випити води та почув тяжкі кроки на їх поверсі.

—  Це чужий,  — подумав він, адже вдома ніхто не ходить взутий.

Він тихо підійшов до брата та пошепки розбудивши, показав йому знак «тихо» й вказав сховались за його ліжком. Той не зрозумів чого його розбудили поки він не прислухався до кроків та у цей момент від страху в нього сів голос та кивнув брату.

Через кільки секунд кроки почулися біля дверей та вони повільно зі скрипом відчинились й тут Остап побачив тінь яка йшла вздовж кімнати. Високий, у плащі зробив кілька кроків у кімнату, став на кілька секунд та пішов назад, як здалося братам. Остап тремтівши глянув на брата, той закрив голову руками та вирішив виглянути чи дійсно пішов але несподівано побачив ЙОГО біля отвіру дверей, та різко попрямував до них. Останнє що побачив хлопець, великі жовті очі та гострі зуби.

 

Кінець

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Гончі Раміреза
Історія статусів

02/05/24 01:22: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/24 00:16: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/24 21:01: Вибув з конкурсу • Перший етап