Коли із неба полізли мацаки

Коли із неба полізли мацаки, планету охопив жах та паніка. Військові світу не змогли нічим зарадити, ніяка зброя не брала ці слизькі, велетенські відростки, що тягнулись до землі. Жодна космічна агенція, жоден супутник не знаходив джерело мацаків. Астронавти на космічній станції й далі продовжували споглядати спокійну планету, всупереч жахливим повідомленням з поверхні.

Йшли дні й диявольські відростки повільно наближались. Звисали з небес, немов те спагеті, що пробилося через дірки друшляка.

На площі Святого Петра натовп розтоптав декілька сотень людей, коли у Папи Римського стався серцевий напад та він помер, споглядаючи мацаки. Нового вирішили вже не обирати.

В Японії нащадки самураїв влаштували масове сепуку. Хоча говорили, що є ще десь із пару тисяч хікікоморі, які й не бачили мацаків.

Австралійці не здивувались, та жили як і раніше. Вони й так звикли, що усе навколо хоче їх прикінчити.

В усіх країнах влада втрачала силу. Було неважливо хто ти, всі стали рівними перед мацаками.

Релігійні фанатики масово скоювали самогубство, не було місця де не валявся б свіжий труп.

Мародерство, розбій, насилля, вони наповнили колись квітучу Землю. Закони зникли, всі робили те, чого прагнула душа. Тому Іван Петрович вбив сусіда, що свердлив стіни поки спускались мацаки.

Хочеш пий, хочеш їж передсмертна вседозволеність наповнювала світ. Людство відкинуло думки про єдність, змирилося зі своєю участю та стрімголов понесло себе в самі глибини пекла.

За декілька тижнів світ лежав у руїнах. Люди молилися на мацаки, щоб ті скоріше покінчили з їхніми стражданнями. Мацаки у небі стали новим богом, новою релігією, якій вдалося об’єднати вцілілих.

Зруйнована власними руками, порожня людська цивілізація ридала в розпачі коли через місяць мацаки зникли. Так і не знищивши Землі мацаки полізли назад у небо.