Він завжди стукає тричі

Він завжди стукає тричі.

Запах свіжозавареної кави дратував та водночас збуджував.

- Сцуко, я знову хочу сексу, пофіг з ким. Хочууууууу, у-у-у! - ледь не завила.

Енні сіла на підвіконня та меланхолійно поклала пальці на клітор.

Три тижні Павел буде у відрядженні. Три - це багато чи мало?

Ну нічого, вони, герої бездонної телефонної книжки, їй не дадуть сумувати, бідна дівчинка не мучитиметься без оргазму довгих кілька тижнів.

Огидна тварина, як він міг поїхати, розуміючи, що вона битиметься головою в стіну, роздиратиме себе до втрати свідомості, тикатиме в себе все, що схоже на член, а також віддаватиметься кожному, з ким знайома бодай 5 хвилин.

Бридка скотина, йому, законному, не зрозуміти тих страждань, через які вона проходить щохвилини.

- Тук.

Енні витягнула пальці з самої себе та нарешті лишила у спокої клітор, який вже добряче набух. Встала з підвіконня, на якому то тут, то там були мокрі плями.

- Тук.

Якого хуя? Вона нікого не чекає. Ненавиділа, коли когось приносило без попередження.

Підійшла до дверей. Тиша була такою густою, що її можна було різати ножем.

Чортова лампочка, знову ледь світить.

Морок заповнював свідомість.

- Тук.

О, можливо, це хтось, хто нарешті її трахне?

Ключ наче навмисне не хотів обертатися в замковій щілині.

Морок заполонив Всесвіт.

Чорна операційна була видраяна до скрипу. Здавалося, що цей колір в'їдається у свідомість з силою сталевих ножиць.

- Де дроти?

- Ось, все готово.

- Напруга?

- Стабільна.

Вез, старший з-поміж двох незнайомців, кивнув головою молодшому Архе та приступив до роботи.

Енні лежала на столі. Повністю гола, їй було холодно так, наче вона опинилася в холодильнику для свіжопорубаної великої рогатої худоби. Оглянувшись, зрозуміла, що лежить, розіп'ята на чомусь великому, схожому на дерев'яний хрест. Руки нагадували розпростерті крила ластівки: так сильно вони боліли через викручені суглоби; а ноги, розведені якнайширше, здавалося, що ось-ось роз'єднаються від болю.

Вез увів один з дротів у піхву, а інший - в анальний отвір. До сосків, які зрадливо стирчали, видаючи таке недоречне в цей момент бажання, приклав важкі металеві пластини.

- Вмикай, Архе.

- Є.

Енні зрозуміла, що зараз вибухне. Відчувала себе на розпеченій планеті. Здавалося, наче в ній знаходяться тисячі пекельних дилдо , які трахають її щосекундно. Очі вилазили з орбіт, калові маси заполонили простір, сеча фонтаном розливалася довкола, а струм пронизував її єство.

- Ще... - промимрила вона.

Вез та Архе перезирнулися. Напруга збільшилася. Здавалося, що зараз від Енні залишиться лише мокра пляма, як на тому підвіконні.

Загриміли кайдани.

- Досить! - рик звіра пройняв живих, мертвих і ненароджених. Це був Він - володар Темряви.

- Досить! Ця злоїбуча тварина не насититься навіть в пеклі. Вимкнути струм!

Енні завмерла. Здавалося, що вся музика світу водночас завмерла.

Але Він продовжував:

- ... кожного з Чистилища водити до неї. Зі стола не відв'язувати - це її Хрест. Хай трахають довіку. Амен.

Десь далеко, у південній Італії, сестра Тереза, котра якраз карала себе перед величезним розп'яттям, почула стук.

- Тук.

- Тук.

- Тук.

Він завжди стукає тричі. І вже ніхто не зрозуміє, де реальність, а де - потойбіччя.

Чуєш?

Хтось тихенько, наче столітнім нігтем, дере твої вхідні двері. Чуєш?

- Тук.