Покарання

Гострі ікла блиснули переді мною, і я прийшов до тями...

Краплі поту стікали по моїй розпаленій шкірі, і я уривчасто дихав. Який моторошний сон! Вже третю ніч мені сняться змії, що повзуть по моєму тілу. Вони стискають мої руки, обкручуються навколо них і шиплять... шиплять, висовуючи свій довгий язик. Я намагаюся скинути їх з себе, але вони продовжують обплітати мене немов деревце, намагаючись позбавити мене почуттів і свідомості.

Ця спонтанна подорож до Індії стала для мене величезним розчаруванням, незважаючи на те, що я наробив чудові фотографії для журналу «Life in travel». Весь цей час я мандрував джунглями на позашляховику (який узяв в оренду), а коли заїхав у невелике містечко, то вирішив заночувати в готелі.

Мій номер скоріше був схожий на плетений будиночок, розміщений на дереві. Там я провів кілька днів. Щось незрозуміле не хотіло мене відпускати далі, і я це відчував. Дивні звуки переслідували та лякали, поки я тинявся околицями в надії знайти дещо дивовижне для своїх кадрів, але кожен шурхіт у кущах змушував мене розвернутися назад і піти назад в будиночок.

І все ж наступний день відібрав у мене будь-яке бажання ще раз повернутися до цієї країни.

Я спав, але не настільки міцно, щоб не чути цей дивний шурхіт тепер у приміщені. Сон намагався мене втримати, але я в страху прокидався кожні двадцять хвилин і дивився в порожнечу і темряву. Вітру не було, лише туманний серпанок оточував мене.

Втім, мені це більше не здавалося грою уяви. Несподівано я побачив тінь, багато тіней. Вони миготіли і перескакували з одного кінця у другий, розрізаючи туман своїми різкими рухами. Такий виразний був і звук, що долинав з усіх боків. Зловісне шипіння...

В одну мить все стихло. А потім...

З підлоги і до самого верху простяглися з десяток об'ємних стрічок, кінцем нагадуючи трикутник. Безперечно, це були змії! Вони стояли на хвості, наче він був для них стійкою опорою. Згодом нахилили свої голови і подивилися на мене. Хижі очі засяяли в темряві, а рот розплющився... Пролунав німий крик зловтіхи.

Одна зі змій напала на мене і встромила свої ікла мені в гомілку. Я заревів від дикого болю, і в цей момент інша змія відстрибнула на своєму хвості до мого обличчя і якимось чином влучно потрапила мені прямо в рот.

Я одразу спробував її витягти, але вона була вкрита слизом і виривалась з моїх рук, все глибше заповзаючи всередину. Через десять секунд я міг нарешті вдихнути повітря, коли зрозумів, що вона потрапила до шлунку.

Я відчував її рухи в собі, мене нудило до болі, а потім почало лихоманити, що аж ноги здригалися в судомі. Ще одна змія підповзла непомітно і вп'ялася іклами мені в шию. Кров текла всюди. Змії мене не їли, вони лише жалили мене укусами. А та, що була всередині, вгризалася в стінки кишок. В останній момент я відчув, як вона проткнула мій живіт наскрізь і два білі зуби зігнутими дугами стирчали з мене.

Вона вилізла через задній прохід і все нарешті припинилось.

Я прийшов до тями одразу й подумав: «Що за кошмар мені знову привидівся?» Торкнувшись руками свого тіла, я зрозумів, що все ще живий і, переконавшись у цьому, спробував заснути, але сон ніяк не йшов. Я підвівся, пройшовся до вікна і подивився на небо. Крони дерев закривали місяць, але його світло розливалося, наче срібним струмком по місту. Поки мій погляд був спрямований угору, то я не помічав того, що було внизу.

Картина змінилася, як тільки я глянув туди... в сторону звуку, що вирував піді мною. Під ногами текла вогненна густа вода. То була лава... Але зблизька не було жодного вулкана. Коли я глянув назад на дерева, то очманів з переляку — все довкола горіло полум'ям.

Це було пекло та мої вічні тортури...

Я згадав, як щодня бачив саме цей сон. Він снився мені відколи я загинув кілька років тому від укусу змії. І з того часу все повторюється, і з того часу немає мені ні спокою, ні дороги назад у життя. Одні лише шалені сни і фантазії, що повторюються раз за разом тут, у чужій країні. Це ілюзії, що навіває мені шайтан у покарання.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Історія статусів

16/05/23 23:34: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/23 04:48: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/23 23:00: Вибув з конкурсу • Перший етап

Коментарі 14

0
Якщо це покарання, то було б доречно, на мій погляд, показати за що. Якийсь непомітний мазок в перших абзацах, коли він гуляв селищем, наприклад, він міг щось вчворити, щось побачити, від чогось відмовитися. А так виходить, що чоловік отримав покарання, а куди воно і до чого незрозуміло.
Концентруйтесь більше на конкретиці. Уникайте таких речень: “Щось незрозуміле не хотіло мене відпускати далі, і я це відчував”. Треба щось менш абстракте. Наприклад, герой вирішив спробувати місцевий делікатес – з’їсти яйце змії зі сформованим зародком. Від цього почало лихоманити і він не міг сідати за кермо. Звідси можна й витягнути якусь причину для покарання шайтаном.
Ще у вас досить багато, як на мій смак, непотрібних деталей, які обтяжують текст, роблять його менш струнким і виразним. Я не наполягаю на істині, але давайте глянемо на цей шматок: “Я прийшов до тями одразу й подумав: «Що за кошмар мені знову привидівся?» Торкнувшись руками свого тіла, я зрозумів, що все ще живий і, переконавшись у цьому, спробував заснути, але сон ніяк не йшов”. Спробуємо викинути зайве, змінити текст, не втрачаючи сенсу: “Кошмар обірвався, я прийшов до тями, торкнувся живота, переконався, що живий. Про сон мова вже не йшла”.
А, і ще оті три крапки, що мають передувати чомусь жахливому і химерному, ними теж не варто зловживати. Хоча, я й сам таким грішу)
Ідея оповідання прикольна, але трохи не вистачило технічної вправності.
0
В усьому з вами погоджуюсь) Дякую за коментар, мене вже всі тут переконали в недопрацьованності 😄 Буду надалі творити краще))
0
Типова (біс його знає, чому) помилка встромляти серед горорного тексту зменшувальні слова. «Я намагаюся скинути їх з себе, але вони продовжують обплітати мене НЕМОВ ДЕРЕВЦЕ, намагаючись позбавити мене почуттів і свідомості».

Вам не вистачило слів? Що ж, наведу приклад: «Подорож до Індії виявилась величезним розчаруванням, незважаючи на чудові фотографії для «Life in travel». Я мандрував джунглями на позашляховику, а у невеликому містечку вирішив заночувати в готелі.» 27 слів замість 46.

Вам треба працювати над виразністю описів, бо геометрія не лякає: «з десяток об'ємних стрічок, кінцем нагадуючи трикутник»; як і узагальнені, абстраговані характеристики «Вони миготіли і перескакували з одного кінця у другий, розрізаючи туман своїми різкими рухами». Щоб текст чіпляв, він має працювати з рецепторами читача - як ота "розпалена шкіра").


Рандомно скачете від Індії до змій, до лави (вибачте, образ ну дуже дитячий, якби ви не пояснили самі про пекло – не було б ясно, з якого дива вона там тре; ба більше – лава нагадує «густу воду»; під його ногами лава, а він шукає поглядом, де вулкан? Це логічно? ), до «пояснуя» – без якого текст розвалюється на непотрібні і недоладні фрагменти.
Хоч і вторинна ідея, але вона завжди має потенціал. Але її втілення нікуди не годиться.
0
Дякую за комментар)) візьму до уваги ваші поради та критику. Пишу вперше в цьому жанрі та вперше подаюсь на конкурс, а тому бачу по відгукам мої слабкі сторони. Вдячна вам, що приділили моєму твору час 😉
0
Впевнений, що з часом ви, прогресуючи, навіть узявши цей твір за шаблон, створите прекрасні речі. Успіху та наполегливості!
2
Доволі моторошні змії, що стоять на хвостах. Навіть більше за тих, що залазять в кишки. Та справді подякувати треба провайдеру пекельного інтернету, що дозволяє писати на конкурс з потойбіччя : )
0
покарання, зазвичай - це адекватна реакція всесвіту на відповідні гріхи. якщо автор мав на увазі таке трактування особливого виду тортур. є баги. до прикладу ось цей абзац:
Одна зі змій напала на мене і встромила свої ікла мені в гомілку. Я заревів від дикого болю, і в цей момент інша змія відстрибнула на своєму хвості до мого обличчя і якимось чином влучно потрапила мені прямо в рот.
0
Дякую, що помітили. Ох, ці помилки.. їх важко позбутися, бо вони неначе паразити існують з тобою 😄
1
таке... сам грішу подібним. неправильні слова і все інше. іноді помилки - це ознака творчого екстазу. автор аж занадто захоплений процесом.
0
Цікаво за що головний герой отримав покарання
0
Ех... слів невистачило, щоб про це написати, а тому можемо лише здогадуватися
0
Досить образно описано, але як змія могла проштрикнути живіть людини? До речі, здебільшого шкіра змії суха, хоча тут, можливо, змії спеціально вкриті слизом.
0
Герой у пеклі і тому йому багато що навіюється дивного та нереального. Можливо наступного разу, коли все буде знов повторюватися, то змія навпаки почне героя поїдати. Сценарій може змінюватися))