Мрець з черв'яком у дупі

Сіра як попіл шкіра – смерділа протухлою рибою. Я не міг збагнути: що він саме їв перед смертю? Кисляки розміром з кулак - нависли на його очах і від цього мрець нічого не бачив. Нічні мухи зліталися на нього, бо він до цього ще і обісрався!.. Могила з якої чоловік піднявся була свіжою. Рихлу землю після дощу заселили черв’яки. Один з них завівся у дупі Костянтина.

—Агов, я тут! Ей,… пень – телепень ! – тікав я від мерця; а він біг у своєму коричневому похоронному костюмі, який йому придбали соціальні служби і проклинав мене на чому світ стоїть.

—Стій, суко!!! – кричав він на усе кладовище. — Щоб тобі жаба цицьки дала!

—Біжи – біжи, розганяй кров! – дратував я його ще більше. І Костянтин дійсно з напівгнилими кістками біг швидше за мене. Стара, морхла шкіра ще трималася кучі.

—Трясця тобі! – лаявся мрець, коли з кишені його піджаку випала чорно-біла фотокартка голих дівчат з кабере – шоу !

—Хочу їстиии! – репетував він на все село на яке ми натрапили. А там: білі хатини з чорними ставнями, чорні кури з чорними лапами, чорні як сажа діти, не сплять, а плачуть…чорними як смола сльозами.

Дивлюся, а біля хліва жаба з цицьками сидить. Товстопуза, витришката…! І така велика, як гора!

А у самої молоко з цицьок біжить і нема кого ним годувати. Костянтин не довго думаючи, заліз на ту жабу і давай її доїти.

Я у жменю трьох чортів і на втіки. Мрець собі поїв , —сів на вила і давай літати по небу.

Свиноморда із комори тещу виганяє. Кінь безногий полем бродить, долю виглядає. У болото хтось забрів і втопився у ліліях . Догори обличчям собі ліг і більше не прокинувся.

—Мамо рідна, Костянтин! – зраділа дружина покійного ( повидівся він її у вікні), і вибігла вона гола до нього на подвір’я — То ти за мною прийшов, чи за своїми грошами?

—Хоч би сраку віником прикрила! Безстидниця! - розгнівився чоловік і відштовхнув Марію -прокляту! А у сраці черв’як все шевелиться, туди-сюди... І тунелі там у нього свої і прокладені дорги через кільцеве сполучення.

Не давав той черв’як спокійно лежати під землею . З початку він заліз у вухо, потім у стравохід, а наприкінці побачив вихід через вузенький отвір, з якого можна було бачити труси. Костянтин намагався витягнути паразита пальцем - не вийшло! Мрець навіть сів на дупу і розламав собі труну - зруйнував могилу!..

— Ти чого не спиш? – перше, що я запитав у нього. І хоч я працював наглядачем цвинтара три роки, але такого ще не бачив. Небіжчик спустив собі штани і всівся срати біля колючої чорної троянди.

— Сука, пронос...! - вигукнув він так, що собаки загавкали через дорогу. Обісрав він собі чорні туфлі і почав шукати широкі листки, щоб витиртися!

—Вам лопуха? -питаю я його

—Бажано!

Коли черв’як у дупі Костянтина через вузький отвір побачив лопух – його « накрило». Він ще більше почав вовтузитися і дошкуляти йому.

—Вам потрібно повернутися назад, додому! Показав я на яму позаду нього. Але мрець з -під насуплених брів подивився на мене чорними очима і показав середній палець.

—А це бачив? ..

—Ну що мені робити з вами? Добре, зараз візьму лопату і пару раз заїду по макітрі. Може хоч це вас зупинить.

—Поцілуй мене у дупу!

—Вона у вас смердюча! Ще і червива!- після цих слів мрець зійшов з котушок повністю. Його це так вразило і зачепило, що від злості він покусав своїми зубами ковані квіти на огорожі. Але з першу з’їв солодощі з найближчої могили. Він коштував шоколад разом з обгорткою та землею. І знову ж, таки йому попадалися ті самі черви, що люблять дупу.

—Обісрешся ! – попередив я його і він побіг за мною.

Мені прийшлося накинути ланцюг на ворота, що вели до цвинтаря і заченити їх так, щоб живий мрець там залишився до світанку. Коли розвиднілося, Костянтин лежав дупою вгору, - головою вниз. У нього були опущені штани, а з вузенького отвору у задному проході показувалися тільця черв’яків.

— Отут я тебе і прикопаю ! Я взяв лопату і почав рити землю оглядаючись по сторонах. Крім густого туману і тиші, не було нічого.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Пасажири «Antonia Graza»
Другий етап: Персонал Umbrella
Історія статусів

16/05/23 21:21: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/23 04:48: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/23 23:00: Грає в конкурсі • Другий етап
30/05/23 20:00: Вибув з конкурсу • Другий етап

Коментарі 113

2
Насправді я б на місці автора щиро всім подякував, а не ображався. Адже так скрупульозно та детально, мабуть, ніякий текст не розглядали. Ви потрапили в другий тур з відверто недопрацьованим текстом, вам вказують на ваші хиби, наводять конкретні приклади, а не тільки пишуть "твір-лайно" — чого ще хотіти автору-початківцю (гадаю ви таким і є). Я бажаю вам після конкурсі на холодну голову перечитати ці поради ще раз.
1
А я і дякую:-) Але маю право у чомусь і не погоджуватися і це нормально. Знаю про недопрацювання і ще мені приємно, що говорять - це теж плюс і значний. ))) Навіть за негатив - дякую! Все для чогось та потрібно. Дякую тому хто віддавав свій голос - оцінку. Також окреме " Дякую", хто підтримував у кометах це дійсно ЛЮДИ))) Приємні емоції залишаться, робота продовжиться, як і саме життя)))
-1
Я не початківець на свої 27))) Я до цього часу не можу зрозуміти, як мені виплачують гонорар за такі фігові роботи та помилки. Ось тепер, я реально заплуталася))))
2
Так, справа не у віці. Мені от під 40, а я досі початківець і нічого страшного в тім не бачу. Якщо вам платять гонорари, то значить ви знайшли свою ЦА, вітаю)
0
Тю, а я думала що я стара))) А воно он як...))) Жартую:-) Хороший настрій. Дякую. Та воно чим раніше, тим краще)))Все як у моделей:-)
2
Та ви що? Вам платять дві гривні за ваші погані тексти?) Це що - диво, новина, небувальщина?)
Мабуть, лише для вас.
1
Хай і так ))) Я маю прізвище та ім'я. А ви лише Аноніст))) Ой, анонімус)))
1
До двох гривень три нолики додай і вийде тобі сума за один твір;-) Якщо ти знаєш розцінку у 2 гривні - то тобі це знайомо))) Логіка;-)
4
Ваша манера викладу мені нагадала одне оповідання з конкурсу на іншій платформі, чи вірна здогадка - покаже деанон) Але ось що змусило провести таку паралель - це відчуття машкари, маски оповідання. За описом подій так мені і не відкрилася ідея, закладена в текст. Не було якогось післясмаку, не було бажання задуматись, не було якогось емоційного сплеску після фіналу. Оповідь не лінійна, починається в момент погоні трупа за наглядачем, повертається в точку зустрічі, і тут задвоєння - так мрець побіг за наглядачем, чи мрець сів срати? Відчуття нелогічних, хаотичних дій заради дій. Звісно, ви зараз вкажете мені, що це абсурд, тому можна все. Але таки не все, прямої моралі абсурд не має, однак, таке зображання дійсності, дій та персонажів повинно давати читачу натяки, з яких він самостійно робить висновки, щодо ідеї. Якщо вже дуже натягнути, то можна висунути теорію, що у мерця ціль посрати і поїсти, такі залишкові рудиментарні рефлекси, які, можливо, визначали раніше мету життя і які ви в тексті висміюєте. Однак, це більше схоже, що я вигадую ідею за вас, бо більшість подій та образів ніяк не підтримують цю теорію. Вони просто є, доволі ексцентричні, ось вони якраз мені і сподобались, але ніякої ролі не відіграють. У мене враження від тексту, що це спроба шокувати і дезорієнтувати читача, дати екшну, забомбити незрозумілими образами і у такий спосіб запам'ятатися. Це ніби карнавальна хода, а от чому вона присвячена, якій ідеї - так і лишилось загадкою. Особисто мені недостатньо, щоб оповідання розважило і годі, мені хочеться багатошаровості, хочеться розгадати посили, які автор вклав у нього. Можливо, ви теж закладали щось більше, не просто карнавал, але мені, на жаль, у тексті це не проявилося.
1
Дякую на доброму слові)) Сотня коментарів - це теж рівень...)))))/Можна будь-що знайти, будь-що запідозрити ( бо тут у людей здогадки були що я сама собі пишу..) , може і таке)))) Мені іноді здається,що я ще і гумоноїд , але потім погляну у труси...нєа дівка)))
13
Чесно прийшов почитати, бо навидівся, що тут такий срач в коментарях. Спочатку підійшов серйозно, почав підмічати різні моменти, як от:
"він до цього ще і обісрався!" — мрець не може обісратися, враховуючи скільки він лежить у труні.
"напівгнилими кістками" — якщо почали гнити кістки, то трупу вже умовно десятки років і інша плоть давно згнила.
"Мрець собі поїв , —сів" — це щось розділові знаки унікальні. Там і дефісів купа й взагалі редаговано паршиво.
Але з середини, коли фокальний персонаж почав витворяти паркур і події чомусь різко повернулися знову на кладовище, мені почало здаватися, що оповідання не чорна комедія, не треш, а швидше знущання над іншими конкурсантами. Типу я викладу потік слів, а ви оцінюйте читайте це й шукайте тут якийсь сенс. Ніби вирішили "під'їбати" інших, перепрошую, але саме таке слово напрошується тут. Бо ж з літературної точки зору, на мій смак, оповідання жахливе: за структурою, за сюжетом, за зображувальними прийомами, за гумором, за усім. Бо ж навіть сюрреалізм, абсурд має якийсь сенс. Гарним прикладом є відомий стендап комік Василь Байдак, що полюбляє абсурд, де в нього в ньому все одно думка якась є. Бо абсурд без думки це як сміятися з психічно хворого, що не контролює свої дії. Та й до чого це тут на конкурсі горор оповідань? Огидного у вашому оповіданні нічого немає, адже сюжет і образи схожі на розповідь 5-річної дитини, де все перескакує й не має якогось сенсу, від того й огидним не може бути, а швидше викликати нудьгу й злість на автора, бо намагатися думати тут боляче.
І відверто кажучи я не розумію, що це оповідання робить у другому етапі. Й те, як конкурсант, що вилетів захищав вас перед анонімусами й ось тут написав такий хвалебний відгук, підводить мене до думки, що це або ваш друг, або інший ваш акаунт і він може бути тут не один такий. Бо 18 балів у першому етапі за це оповідання це "вирок" смаку людей, що ставили ці бали.
Сподіваюся нікого не образив і на особистості не переходив. І до речі не боюся писати під своїм ніком конкурсним, адже всі судження виключно стосуються оповідання, а ті, що ні є гіпотезами й ґрунтуються просто на зазначених мною фактах.
Взагалі, шкода, що тут був такий срач, адже після нього активність на конкурсі погасла й у флудилку люди не пишуть
-5
Все може бути - це фантастичне оповідання ( у ньому і мрець може їсти, ходити до туалету і т.д..) Дитина у п'ять років не може так писати))) Так чисто гіпотеза. Заспокійтеся, сьогодні оповідання вилетить і залишитися лише ви і ще пару " сильних авторів". Тому успіхів, натхнення і безмежного везіння!
5
Хто сказав вам, що я неспокійний?)) Якби був злий, повірте, коментар був би вдвічі більший))) А щодо фантастики, моя думка(сподіваюся вона правильна), що все одно має бути логіка базова. От умовно гнилі кістки, отже стравоходу, кишечника немає й дупи теж. Тобто ви як автор все одно маєте думати над деталями, структурувати сюжет, проробляти якусь мотивацію героям. Можливо ви пишете, аби написати щось, і тоді зауваження всі зайві, бо вам не треба ставати краще, а й так нормально.
Дитина може писати, але, взагалі, я вжив слово розповідь, тобто вона розказує))
А ось це про "сильних" авторів, взагалі, не зрозумів. Тут, напевно, більшість, якщо не всі автори різного роду середньості. Бо ж профі навряд пишуть на конкурси взагалі. Але якось читаємо відгуки, аналізуємо й стараємося стати кращими, що й вам зичу! І головне поменше срачів))
0
У першому турі я поставив цьому оповіданню пару балів, бо група була ну неймовірно слабка. Насправді на хоч якісь бали в ній заслуговувало лише три оповідання. Тому вирішив дати оцінку й цьому твору, бо тут хоч трохи посміявся, а не лише фейспалмив. Що літературна цінність тут, м'яко кажучи, сумнівна — беззаперечно. Сподіваюся, нікого цим поясненням не образив.
0
Чесно з тієї групи читав всього кілька оповідань, тому важко щось сказати. А щодо цього, то в мене геть інше почуття гумору, тому й з цього боку не оцінив, на жаль
2
Особисто у мене, виходить, поганий смак)
Бо я голосував за твори, що сто відсотків не пройдуть далі.
Мабуть тому що мій нікнейм - "стовідсотковий недопалок"))
Я оцінював оригінальність та сміливість авторів за їхню спробу прийти на конкурс з нетиповими творами.
Власне, я і сам так зробив. Тому і вилетів в першому турі.

Я зустрів неординарних людей. Зі своїм баченням творів. Не обов*язково шикарними оповіданнями. Так, дійсно, я залишив дуже лайтовий коментар. Навіть не зважаючи на те, що мені місцями було непросто читати його через перенасичення другорядними деталями та нотками абсурду. Але я лишаюся вихованою людиною і ніжно підказую дівчинці, як можна покращити свою роботу. Не через коментарі з критикою, а через підтримку, повагу та розуміння.

Хтось приходить на конкурс, щоб його виграти. Я прийшов, щоб познайомитися з новими людьми, отримати задоволення. І я лишаюся чоловіком, що не дозволить ображати інших, особливо дівчат. Конкретно до Вашого коментаря претензій не маю, Ви поставились з повагою до авторки. Якраз у Вас відчувається досвід в тому, чим Ви займаєтеся, та звичайну людяність. Мій респект.

Бажаю Вам успіхів у фіналі!)
1
Дякую! Насправді, що стосується творчості, то не розділяю людей на статі. До того ж тут і сам двічі був "жінкою")) Але вашу позицію розумію, та до обзивань інших учасників не варто було доводити
-3
Що ж, огидний каламбурчик у Вас вийшов)
До стилістики конкурсу чудово пасує)

З того, що хотілося б побажати: текст місцями відволікає читача від головної картини)
Можливо автором так і було задумано: то фотку голих дівчат з кабаре, то про жабу з цицьками, то про голу дружину, то "Свиноморда із комори тещу виганяє. Кінь безногий полем бродить, долю виглядає. У болото хтось забрів і втопився у ліліях . Догори обличчям собі ліг і більше не прокинувся."

Ці скачки, з одного боку, виглядають кумедними вставками і деталями, а з іншого несвідомо відволікають від головної сюжетної лінії: голодного мерця та працівника цвинтарю. Можна спробувати викинути другодядних персонажів і деталі та зосередитися на цих двох героях. Спробувати написати більше, як вони грали в "квача" на кладовищі)

Переваг значно більше: використання фразеологізмів, колоритні гидотні образи персонажів, брудний гумор, нетривіальна ситуація, коли працівник цвинтарю вимушений повторно ховати мерців))

Не зовсім мій жанр та стиль, але отримати задоволення від Вашого оповідання можна!
Бажаю творчого натхнення та успіхів на конкурсі :)
1
Дякую Вам за такий розгорнутий коментар:-) Дійсно, може багато всього на такий маленький об'єм тексту і то " мікс", але буду боротися з цим всім надалі:-) Бо є у мене така проблема:-) Вам також бажаю натхнення і хороших людей на життєвому шляху та творчому.
1
Це не проблема, що Вам хочеться багато цікавих деталей встигнути показати читачу. Це, дійсно, лише обмеження за обсягом слів у творі. Якби було дозволено 1000-1500 слів, то концентрація цих деталей була б доречно розбавлена)
Можливо це я більше полюбляю мінімалістичний стиль в оповіданнях, без зайвих описів та деталей, що не стосуються головної сюжетної лінії. Я зрозумів, що Ви хотіли спробувати зробити ставку саме на описи та атмосферу, ніж на сюжет)
І це у Вас вийшло)
Дякую за теплі побажання)
1
Ото як пролечу з фіналом, а я пролечу,...то дізнаєтеся справжнє моє ім'я та прізвище ( розкрию свій фейсбук) , будемо дружити))))
1
Добре, чекаю закінчення конкурсу)))
1
Мені сподобалось оповідання. Я б ще читала такі.
Щодо деталей не згідна з попереднім коментатором, мені зайшло, я люблю деталі, вони дають об’єм. Можна взяти вигаданий світ в руки, ніби скляну кульку й повертіти в руках, порозглядати.
Я теж хочу дружити на Фейсбуці, якщо шо)
1
Я не проти відверто огидної трешанини. Але тут її навалили горою і вона власне абсолютно не працює.
В цілому можна було 666 разів просто написати "Жопа, яйця, хуй, пизда, залупа, гівно, срака, жопа..." і текст вийшов би не гірше.
1
Дякую, любий анонімусе:-) Надіюсь Бабай помітить!
-3
Працює, бо я у другому турі)))
-1
Банальне хамство та невихованість.
Ваш твір не пройшов у 2-й тур, тепер Ви ображені і під виглядом анонімусу намагаєтеся іншим настрій зіпсувати?
Весна закінчується, а загострення у дебіків, видно, ще лишилося.
2
Про дебіків це ви влучно сказали. Але я б більш тактовно висловлювався про людей які ображаються на незнайомців в інтернеті.
4
А від Вас, шановний, повагою до автору твору так і пре?
Чи може Вас погано виховували?
0
Мені здається там нема поваги і до себе:-) Дякую за ваш коментар:-) Дякую за розуміння та підтримку!
0
Та наче достатньо щоб нікого не називати "дебіками" через критичний коментар до поганого тексту🤔
2
Це компенсація власної слабкості на тлі іншої людини)
3
Маєте рацію!
Хто хоча б раз в житті щось хороше створював і вкладував свою душу в цю роботу, той буде поважно ставитися і до інших авторів, навіть якщо ті написали не в тому стилі, яким їм подобається)
Чорна заздрість. Бо хороша заздрість - це "блін, як добре написали, я також хочу так писати". Чорна заздрість: "у всіх щось виходить ліпше за нього, але вони все одно лайно!"
1
Людям нічого робити - тут важко щось сказати. Можуть всі помилятися, але " ці" не всі)))
3
До «Мертвого саду…» коментарі вже були. Читаю цей твір – хм, знову прикольний сюр і авангард. Дивлюсь на третій твір, щоб скласти повноцінне, наскільки можливо, враження – там «ближче до землі», можна сказати, реалізм, якщо порівнювати всі три роботи) Це я до чого. Буває, що такий сюр викликаний не майстерністю автора, а не вмінням подати історію, коли це «не фіча, а бага». У вас, зітхаю з полегшенням, це якраз фіча, виправдане використання хімерності, як форми, для подачі історії. На жаль, чисто субʼєктивно, я не фанат такого стилю, тому не можу в повній мірі їм насолодитись. Проте не відмітити яскраві і неочікувані образи теж не можу) Як вже зазначали інші коментатори, жаба з цицьками – це вогонь!
З того, що не «зайшло», як і в «Мертвому саді» - все просто трапляється і незрозуміло чому, чому саме в цьому місці і в цей час.
І занадто хаотична подача. Як мені сприйнялось:
1) сторож (дозвольте так назвати наглядача цвинтара) бачить мерця і тікає від нього, вибігають з кладовища
2) сторож і мрець забігають до села, де ще й дружина мерця гола вибігає
3) опис червʼяка, як причина того, що мрець не зміг лежати в землі
4) сцена з вилізанням мерця з могили і діалог між ним і сторожем (це початок подорожі? чи як вони знову опинились на цвинтарі)
5) знову погоня мерця за сторожем (якщо це початок подорожі, як сюди притягнути погоню з початку твору?)
6) сторож не випускає мерця з кладовища до світанку, щоб той упокоївся, а потім прикопує.
Трохи не стикуються частини) При такій імпресивній подачі краще, на мою думку, зберегти лінійність ходу подій, щоб чимось «заземлити» оповідь.
Дуже прикро, що ви розглядаєте свій твір виключно як для «розваги читача» і применшуєте значення горору. Головна мета горору – зачепити наші страхи, а це, погодьтесь, дуже важлива річ. Досліджуючи свої страхи ми краще розуміємо себе і світ навколо нас, багато з них тягнуться за нами ще з «диких часів», наприклад, страх темряви. І страх залишається важливим, навіть, коли він висміюється. Це допомагає з ним впоратись)
0
Мрець прокинувся бо йому не давав спокійно лежати той черв'як і тут він угледів наглядача. Наглядач тікає, мрець за ним - вони потрапляють до найближчого села. З якого логічно сам мрець, бо тут він зустрічає і свою дружину. Трішки чорної сили. Триває довгий забіг. І тут вони знову опиняються на кладовищі і починається діалог цих двох головних героїв . Розумно, що мрець повинен був знову туди потрапити, бо то його постійне місце " дислокації", потрапити і завершити несподіване пробудження. А може наглядач спеціально з ним влаштував пробіжку для того щоб Костянтин втомився і прийшов до того фіналу, який необхідний. Можна перерахувати безліч варіантів))) У цьому тексті є прихований страх смерті...на глибині. Тому тут не стояла задача відчайдушно розсмішити/ чи безмірно налякати. Тут середина.
1
Дякую за відгук! Бо то важливо знати всі тонкощі, щоб у подальшому мати кращий результат! Ціную:-)
2
От про це повернення на кладовище мені і не "прочиталось" з тексту, тому і звертаю увагу) Якісь такі ідеї були, проте спантеличило те, що мрець опиняється не просто на кладовищі, а у могилі, з якої тікав. Ніби це початок, коли він тілько-но повстав. А щодо погоні якраз питань нема, бо уява надала багато варіантів причин. Та й сторож міг просто злякатись)
Про розсмішити/налякати теж нарікань нема, у вас непоганий баланс вийшов. Це стосувалось вашого коментаря до сенсу/головної ідеї твору, ніби він виключно для розваги. Якось ви наговорюєте на свою роботу) Сенс у творі прослідковується, але занадто завуальовано, хочеться більшого розкриття задуму автора) І, до речі, окрім страху глибини, який, на жаль, із тексту не бачу, у вас є інший. Прекрасна метафора червʼяка - той червʼяк (будь-які внутрішні переживання), який жере нас зсередини. І ось розвитку цієї ідеї, підкріпленої назвою, хочеться трошки більше
Дякую за вашу відповідь і розʼяснення)
2
Написано непогано. Але відредагувати ще однозначно потрібно.
Фантазія у вас - аж заздрість бере, це факт) Але чогось мені все-таки трішечки не вистачило. Можливо, тієї самої ідеї, про яку вже згадували попередні коментатори.
2
Дякую:-) Ідеєю виступало те, що я хотіла показати завершення біологічного існування людини не як кінець, а як продовження ще одного життя ( хай і у тому що спокою мерцю, не дає той черв'як), нехай і таким чином))) Був хороший настрій, але потрібно було писати про щось моторошне. І я вирішила поекспериментувати з чорним гумором. Вагалася довго, чи відправляти))) А воно бачите як ?!)
2
Відправляти безперечно було варто і те що ви у другому турі - кращий тому доказ. Робота дуже оригінальна і у своєму жанрі (тобто чорний гумор) чудова. Стосовно ідеї - зрозуміла, дякую за пояснення )
1
Дякую за те, що приділили час і ознайомилися з моєю роботою. Мені приємно:-)!
2
Як абсурдний андеграунд, твір написано вдало. Але післясмаку не залишає. Та й незвичне ведення розповіді від першої особи трохи плутає думки. Проте було весело
2
Дякую вам, що приділили час і залишили свій коментар. Ціную:-)!
5
Який сенс цього твору? Яку ідею заклав автор? Я прочитавши твір, нічого не винесла для себе. Опис пригод небіжчика цікавий, але в ньому немає жодної цінності, якщо автор не заклав головної думки в твір
-5
А яка головна ідея може бути у горор - оповідання?!) Типу: четвертую правильно - не залишай слідів?! Яка головна ідея фільму " Техаська різанина бензопилою?"...теж саме)))
Головна ідея - не прокидатися раніше встановленого)))
Сенс - не здаватися, навіть тоді, коли черв'ячки у дупі.
Насправді,тут, закладена велика ідея/ посил !
" Гельмінтоз" - згуба не тільки для мерців".
4
Якесь занадто вузьке сприйняття у вас горору як жанру, якщо ви вважаєте, що горор-оповідання мають бути беззмістовними й позбавленими ідеї. Якщо вже говорити про найпершу мету горору - це налякати. У вашому творі цього немає.
1
Люди оцінили мою творчість і я дякую їм. Значить щось вони та помітили..) І для мене це важливо. А щодо " вузькості, чи розширеності", то як є...)
4
Щодо "Техаської різні бензопилою" (1974 р.). Фільм мав значуще етичне та суспільне підгрунтя: 1) режисер створив фільм, орієнтуючись на візуальну жорстокість місцевих теленовин, які показували розчленьонку та мізки, не стримуючись моральними засадами; це навело його на думку, що "найстрашніше зло" - це людина, і що таке зло може цілком собі нормально жити і функціонувати, ігнороване розбещеним та перевгодованим трешаком суспільством; 2) сценарист надихався окрім Е. Гейна також відомим судовим процесом над серійним вбивцею Елмером Генлі, який на суді сказав "я скоїв ці злочини та прийму це як чоловік", що навело його на думку, що існує певна "шизофренічна мораль" або "моральна шизофренія", де функціонують загальноприйняті закони етики, проте у такій інтерпретації, що не може бути прийнята суспільством (канібалізм, вбивства, некрофілія тощо). В фільмі показана сім'я канібалів, яка керується власним світоглядом, який жахливо деструктивний для оточуючих. Аналізуючи рецепцію критиків, можна також побачити, що вони відмічали, що фільм є реалістичною рефлексією панівних у техаській глушині ненависті, замкнутості та ксенофобії. Окрім того, необхідно зазначити технічну та образну майстерність кінострічки, яка закономірно призвела до статусу "одного з найвпливовіших, найстрашніших, найсуперечливіших" фільмів в історії.

Тож таке.
0
Гарно написано. Пропоную і Вам створити щось схоже;-)
2
Навзаєм, навзаєм (не щодо того, як написано, а щодо того, щоб створили якось).
0
А цінність є навіть в одному слові)
1
Тут уже мета! А мета викликати у читача емоцію. Емоцію комічно - огидну... несподівану.
0
Та то все залежить від сприйняття читача. Людина захоче - знайде глибинний сенс, не буде шукати - не відшукає. Гадаю, усі погляди на оповідання - правильні, адже автор "помирає" після написання оповідання. Існують лише інтерпретації
2
Автор не помирає, ще живе))) Дякую.:-) Все вірно, повністю погоджуюсь:-) Мені приємна людяність/ та розуміння...) Питання бувають різними. Моя справа відповісти і хоч якось захистити свою роботу. Я до всіх " по - людяному") Дякую за добре слово :-)
-1
Мені однозначно сподобалась комедійна складова.)
Дякую вам за це оповідання, підняли настрій.)
1
З граматикою проблеми, але загалом ідея цікава. Правда, оповідання надто веселе як для такого конкурсу, хоча це вже як кому - все ж цікавенька чорна комедія вийшла.
Удачі!
0
Жаба з цицьками - це прекрасно!
0
Дякую) 🐸 Жабка застрибнула випадково, а вийшло символічно))) Як то люди кажуть: " Жаба цицьки дала!".
0
Навіть після смерті немає спокою!
Це не оповідання, а шедевр 🤣 це не сарказм!
0
Огидно і весело, прекрасний твір)
0
Йой! Це супер! Костянтина навіть жаль, що черв‘як йому дошкуляв.
0
у вас прям стиль: мерзенно і весело)

пряма мова потребує редагування. а так все гармонійно: Костя вернувся в могилу, черв'яки в дупу, а сторож(це ніби сторож) знайомий з такою ситуацією)

тільки відчуття є, що це один день з життя сторожа кладовища, а розповідь повинна бути довгою і днів більше)

удачі!
1
Знаєте, аж шкода бідаку і після смерті нема спокою. Було весело.
2
Трясця, це дуже смішно) І грішно)
2
Оповідання схоже на американські гірки. Події калейдоскопом проносяться перед очима. Стільки усього відбувається, що уже й забуваєш з чого почав. Але поки не замислюватись та не роздумувати над образами, які побачив на швидкості, то дуже навіть жваво та захопливо!
0
Дякую за вашу оцінку моєї творчості:-)
1
😂😂😂 веселе оповідання,я навіть не уявляв що таке можна поєднати