академічна недоброчесність

До кінця семестру залишався місяць. Маркова курсова робота мала б бути закінченою через три дні. Марк сходив в супермаркет, купив там пачку чипсів та дві бляшанки енергетику.

Вечоріло, теплий травневий вітерець приємно обдував плечі. “Не найкращий день для написання курсача”− подумав Марк. В таку пору більше хотілося пити пиво десь на березі Дніпра ніж проводити безсонні ночі перед монітором перефразовуючи вже перефразовані статі.

Марк зайшов у кімнату гуртожитку, його сусіди поїхали додому на вихідні, тому ніхто не мав йому заважати. Він звільнив зручний стіл свого сусіда Вані, налив собі чай та відкрив ноутбук. “Господи за що?”, подумав Марк прочитавши назву своєї курсової роботи  — “Виховання морально-ціннісних орієнтацій учнів”.

Написавши вступ Марк вирішив зробити перерву. Він пішов на кухню, щоб поставити чайник. Кухня, як завжди це бувало на вихідні, була страшенно брудною. Плита була залита борщем, який декілька разів підгорів та почав смердіти. Наступне прибирання буде вже у понеділок зранку, тому субота та неділя були днями коли можна побачити найогидніші сторони життя у гуртожитку. Він намагався не дивитися в бік раковини у яку хтось невдало злив компот. Суміш вишень, яблук та аґрусу забила злив, після чого хтось намагався помити посуд, утворивши коронну страву будь-якої гуртожитської кухні заправлену миючим засобом з ароматом яблука.

Повернувшись в кімнату Марк знову сів за роботу, кожне речення давалось йому неймовірно тяжко. Погугливши, він відкрив декілька статей, і почав перефразовувати речення звідти, діло пішло вже трохи швидше. Раптом він відчув як щось лоскоче йому ногу. Марк підскочив, розмахуючи ногою. Тарган злетів у повітря, відбився від стіни та впав на ліжко. Він швидко зарився своїм чорним тільцем у щілину між матрацом і дошкою. Марк знову сів за стіл та помітив на стосі зошитів ще двох. Він був у кімнаті далеко не один.

Курсова складалася поки зі вступу та чотирьох сторінок першого розділу, а героїчна готовність працювати всю ніч зникла вже декілька годин тому.

Все натякало на необхідність пришвидшити процес. Марк знайшов дипломну на сайті Чернівецького університету, скопіював сторінку пів сторінки тексту, переклав з української на французьку, а потім знову на українську. Ідеальна стратегія знайдена. Він закрив ноутбук, витрусив постіль, загасив світло і заснув.

Прокинувшись наступного ранку він вмився і поснідав. На нижньому краю сторінки він побачив напис: “Цей матеріал вам не належить, будь ласка використовуйте тільки власне дослідження”. Марк сонно витріщився на екран. “Що це тут робить”− подумав він та видалив рядок, відкрив іншу дипломну роботу та скопіював ще декілька абзаців.

Марк почув сповіщення. “Пішли на пиво”: вчасно як ніколи написав друг Паша. Кому кортить писати дурний курсач якщо є альтернативні варіанти? Марк відповів: “Так”. Виходячи з кімнати він вирішив прихопити пакет зі сміттям, витяг його з відра і звідти вибігло декілька великих і десятки крихітних тарганів. Він забив їх капцем, вийшов з кімнати й закривши двері.

Ввечері трохи сп'янілий Марк повернувся до кімнати. Він увімкнув світло, і побачив як таргани зібралися під кришкою сковорідки.

Марк повернувся до справи, маючи ще менше бажання ніж учора. У кінці тексту з'явився новий напис. Марк відчув як його тілом пройшов холодний піт. “Даний фрагмент належить Костиць Ярославі Ігорівні, його використання є прикладом академічної недоброчесності. Будь ласка виключіть цей фрагмент з вашої роботи”. Спочатку він злякався, але потім зрозумів що скоріш за все хтось розігрує його, але часу було небагато, треба було закінчити курсову.

Марк зліпив між собою ще декілька шматків та пішов у душ перед закриттям.                                                    

Коли Марк повернувся тарган спокійно повзав по клавіатурі, хлопець змахнув його і побачив нове повідомлення. “Це останнє попередження, коригуйтесь правилами академічної доброчесності або будуть здійснені заходи”. На думку Марка це вже було схоже на погрози наукового керівника, але як він міг прочитати його тест хлопець гадки не мав.

Нарешті, заключна частина. Марк з тріумфом та полегшенням закінчив короткий висновок, і відправив старості.

Раптом він відчув знайомий лоскіт, по нозі пробігли два остаточно знахабнілі таргани. Він струшував їх, але враз майже вся підлога кишіла чорними та коричневими комахами. хлопець закричав від страху й огиди. Таргани заповзали у кімнату через двері, вікна, щілини під ліжком. Він кричав і намагався струсити якнайбільше, але вони залазили за комір, у штани, заповзали у вуха, порпались у волоссі.