Кабачковий Медоїд
В мене сьогодні чудовий настрій і навряд чи щось зуміє його зіпсувати. Нізащо. Сонечко світить, пташечки співають, а я йду на побачення з Христиною.
Я просто світився від щастя. Все навколо стало зеленішим, бузок дурманив голову, а прохолодний весняний вітерець колихав листя.
Все було сплановано до дрібниць. Спочатку йдемо в парк розваг. Потім морозиво в кафешці. Потім річкова прогулянка. І закінчуємо в одному живописному і відлюдному місці.
Я тричі почистив зуби, вилизав до блиску замшеві кросівки, випрасував до ідеальної рівності свою улюблену клітчату сорочку, та обмазався трьома різними антиперспірантами для надійності. Подорозі купив невеличкий букетик квітів, і вправно оминаючи пролітаючий повз пил, заскочив на її подвір'я.
Подзвонив у двері і став у позу усміхненого ідіота.
Відчинила її мати. Вигляд в неї був якийсь не дуже.
– Добрий день, я по Христину! – Вигукнув я нахабно і вручив жінці букетик. Чорт… Помилочка. Ладно. Не критично.
– Їй щось недобре, зайди іншим…
– Ні! Я мушу її побачити. – Я просто вломився всередину. – Їй потрібна моя підтримка!
Екстрена ситуація. Але не можна втрачати ініціативу. Якщо план А провалився, слід негайно застосувати інший. Ніщо не зможе стати мені на заваді! Я швидко скинув кроси і помчав до її кімнати. Тричі легенько постукав у двері.
– Христю, це я. – Сказав і впевнено потягнув ручку до низу. Ніщо не зіпсує мені сьогоднішній день!
– Гррррааа!!!
– Ого! Хри, не знав, що ти вмієш лазити по стелі!
– Здохни!!!
Якась невідома сила одразу жбурнула мене в стіну.
– Господи… Господи… Господи… – Її матір впала в істерику і кудись втекла.
– Ви всі горітимете в пеклі!!! – Кричала Хри голосом мого вітчима з бодуна.
Неочікуваний поворот. Здавалось, я підготувався до будь-якої ситуації, але ж ні. Мій прорахунок. Хто ж знав, що в неї вселиться демон.
– Всі ви здохнете сьогодні!
Так. Стоп. Я сьогодні здихати не збирався. В мене інші плани. Здаватись рано. Мій ідеальний день іще не втрачено.
Я вдихнув повні груди повітря і знову увійшов у кімнату. Христя повзала по стінах, з закоченими очима. Її суглоби повивертались як в китайського акробата.
– Яяяя… єєє… сатана…
– С'їбись нахуй дибіл!!!
Бах! Знову шось втарабанило мене в стіну. Пасивно користуючись телекінезом, я позбивав ребрами всі картини, потім проломив шафу і зрештою склав навпіл стіл.
– Хахаха… – Христя зловісно шкірилась на всі свої ідеально білі рівненькі зуби. Її гладеньке шовковисте волосся колихалось сторч, ніби під водою. Блін… Яка ж вона класна. – Я заберу вас всіх до пекла!
– Слухай, як там тебе… В мене сьогодні багато планів, тож не міг би ти не надовго піти нахуй?
– Грішник… Я все про тебе знаю... Знаю всі твої брудні секрети!.. Знаю, на що ти тихо мастурбуєш у своїй кімнаті…
– Та я не дуже приховував. От моя історія браузера. Я люблю хентай, але не весь. Тільки особливо збочений. ААА рангу.
– Ха ха ха… Молодець… Я добряче розважусь з тобою в пеклі. Будеш пищати як сучка.
– Добре добре. Це все заїбісь, але давай потім.
– Я знаю, для чого ти прийшов. Хочеш її?
Хри впала на ліжко і повільно розвела вбік свої ідеальні ніжки.
– Емммм… Слухай, а ти можеш записати відео, типу це все добровільно, шоб мені потім срок не впаяли?
Я потихеньку підвівся і струсив із себе пил. Боже, яка ж вона сексі. Ще трохи і мені реально стане на все насрати.
– Я можу вирвати твої паршиві яйця, і запхати тобі в сраку!
От же ж бля… Походу облом. Щось стиснуло горло. Інше щось почало викручувати мені тестикули. Ні, так ми не домовлялись…
Швидким рухом мені вдалось дотягнутись до ніжки від зламаного столу і в туж мить я зафігачив нею Хри по голові. Вона зашипіла у відповідь як змія. Я бив далі. Бризки крові розлітались по стінах. Яйця стискались сильніше, від чого мої удари ставали лютішими. З кожним я відчував, як під патиком щось хрустіло, аж поки невідома сила не здалась.
Її ідеальне обличчя перетворилось в криваве місиво. Одне з її прекрасних блакитних очей намоталось на дерево. Жесть… Повна срака…
Хоча… Я бляха демона вигнав! Світ врятував! Я красавчік. Її звісно невимовно шкода, але ну блін… Вона мені яйця хотіла вирвати. Як би… Вибір очевидний. На моєму місці всі б вчинили так само. Піду додому.
