Перехрестя

Деякі прокляті місця вичікують своїх жертв, щоб підживити темряву, яка там панує. Таким було перехрестя на околиці села Ш***. Місцеві називали його Відьминим і оминали, хоч би й десятою дорогою. Але часи минали, і тепер важко було б зустріти когось, хто ще памʼятав розповіді про нього. А живих свідків тих подій вже давно не було на світі.

У день весняного рівнодення 20** року Софія Р. виїхала з міста Т*** у напрямку села Ш***. Вона щойно успадкувала родове помістя від далекого родича. Дитиною вона часто там бувала, але від того часу минуло багато років. Була вже північ, коли вона виїхала на перехрестя поблизу села. Просто на її шляху стояла жінка, одягнена в усе біле. Софія вдавила гальма в підлогу, крутнула вправо і виїхала на узбіччя. Їй знадобилась хвилина, щоб прийти до тями. Вона оглянулась, але на дорозі нікого не було. Лежала мертва тиша, не чути було ні шелесту дерев, ні щебету нічних птахів. Софія вийшла з машини і, видивляючись незнайомку, повернулась на перехрестя. Вона роззирнулась навколо, але жінки ніде не було, лише густі дерева обабіч дороги. Раптом Софія почула невиразний шепіт, стрепенулася і поспішила назад. Вона почула сміх, дзвінкий та мелодійний, різко оглянулась і побачила жінку в білому. Наче примара та летіла над землею просто на неї. Софія побіжала до свого автомобіля. Вона поспіхом намагалась завести його, але нічого не виходило. Таємнича постать наближалась. Софія вискочила на дорогу і щодуху побігла в сторону Ш***.

Високо в небі світив повний місяць, але навкруги царювала темрява. Нічну тишу порушував лише тупіт взуття і важке дихання Софії. Вона перейшла на ходу і пересвідчилась, що за нею ніхто не женеться. Вона все ішла, а тоді замість села вийшла до іншого перехрестя. Софія вийшла на середину дороги, щоб роззирнутися, і ледь встигла відскочити, почувши дзенькіт копит. Просто повз неї промчався диліжанс, запряжений чорними кіньми. Екіпаж швидко віддалився і зник в темряві ночі. Раніше Софія ніколи не бачила такого транспорту вживу. Деякий час вона просто стояла і дивилась йому вслід. Десь неподалік закричала сова. Софія дістала телефон, але мережа не ловила. Вона розгублено роздивлялась навколо, не розуміючи, куди вона потрапила. Неподалік на узбіччі вона помітила автомобіль. Софія обережно наблизилась до нього і завмерла. Її серце шалено забилось і ледь не вискакувало із грудей. Це був її власний автомобіль. Софія сіла всередину і роздумувала над ситуацією, у яку потрапила. Вона знову повернула ключ запалювання, але автомобіль лише видавав хрипле кашляння. Вона кинула побіжний погляд на дзеркало заднього виду і закричала. Звідти на неї дивились червоні очі, які наче світились в темряві. Хрипкий голос прошепотів її імʼя. Софія вискочила з авто і побіжала дорогою. Невдовзі вона знову вибіжала на перехрестя, минула свій автомобіль і помчала щодуху далі. В яку б сторону вона не біжала, наче по колу завжди поверталась на те саме місце. Так вона бігла, поки не упала знесилена. Вона панічно промовляла усі молитви, які могла пригадати, а тоді забулась в гарячковому маренні. Софія прийшла до тями, коли уже збиралось на світанок. Було холодно і в повітрі витала сирість. Вона заставила себе підійти до свого авто, оглянула його і сіла в середину. Автомобіль завівся з першої ж спроби і Софія поїхала не озираючись.

Вона так нікому і не розповіла про пережиті події, лише розпитала найстарішу в селі бабусю про те перехрестя. Стара жінка памʼятала мало. Ще коли вона була дитиною, вона чула безліч історій, але пригадати змогла лиш одну. Колись давно, за багато багато років до її народження, поселилась в околицях чужинка. Вона називала себе вдовою і ростила доньку. Люди підозрювали, що жінка насправді ніколи не була заміжня, а її дитина байстрючка. Жителі села стали цуратися її і вважали відьмою. Донька виросла у привабливу дівчину. І хоча селяни уникали їх обох, молоді парубки заглядались на красуню. Одного разу добросердні матері почали гнати її з села. Натовп все збільшувався і перелякана дівчина вибігла на перехрестя саме в той момент, коли тудою мчав поштовий екіпаж. Коли туди прийшла вдова, дівчина була уже мертва. Жінка заридала, прокричала прокляття і замертво впала поряд.