Темний ліс

Якось маленька дівчинка почула від дорослих, що в сусідньому лісі є незвичайна річ. Якщо її віднайти, то можна стати іншою, сильнішою, безстрашною і поважною. Але вона дуже боялась навіть дивитись в бік того темного лісу. Проте одного разу цікавість все ж перемогла тривогу і дівчинка вирішила зайти хоча б на галявинку. Ніжний казковий голос одразу звернувся до неї і сказав, що вона все робить правильно. От тільки необхідно розтоптати он того гидкого жука на пеньочку ближче до порослих мохом дерев. Дівчинка без остраху втоптала сріблястого жука в трухляву деревину ногою. Після цього голос сказав їй наступити на хвіст ящірки за деревом, яке знаходилось глибше у лісі. За кілька хвилин відпалий зелений хвіст уже смикався під підошвою її чобітка…

Продовжуй це читати, ніби ти і далі читаєш про якусь дівчинку у лісі… Хоча ти і так це зараз робиш) Так! Ти! Саме ти! Перед екраном! Це, насправді, ніяке не оповідання. Це – застереження. Просто я не маю іншого безпечнішого способу звернутись до тебе і попередити. Повір мені. Ти можеш дуже серйозно влетіти. Безповоротно. Вони вербують людей. Ні! Не Бабайко, ти що) Бабай – це лише дочірня маленька філія… Але ті люди є скрізь, по всьому світу. Їхні організації існують в соціумі століттями у різних формах та проявах. Для чого? Гарне питання! Але давай подивимось в корінь: Хто ти є? Хто я? Хто ми? – Люди, які просто шукають адреналінчику, намагаються якось випробувати себе, свої сили, можливості, паралельно шукаючи схвалення і одобрення своїх вчинків… Ще не склався пазлик? Спочатку це будуть дрібні анонімні участі в якихось спілках, організаціях, літературних конкурсах як цей і таке подібне. Дрібниці. Потім це будуть безневинні завдання типу «описати реальний моторошний випадок, який бачили на вулиці», «Відвідати закинуту будівлю вночі», «Образити близьку людину і описати її емоції одразу після цього», а потім… Завдання будуть складнішими… Все відбуватиметься плавно, ніжно і непомітно аж поки ти уже не зможеш зіскочити… Не віриш? – Твоє право. І у мене занадто мало слів, щоб пояснити більше. Але:

В 2022 році Ненсі Брофі, письменницю любовних романів, визнали винною у вбивстві. Вона написала есе «Як убити свого чоловіка», в якому описує як чотири роки тому застрелила коханого. Письменник Вільям Барроуз вбив свою дружину Джоан, намагаючись поцілити у склянку на її голові, після чого описав цю подію у творі. Тобі ще не весело? Той ідіот, який придумав «Синього кита» взагалі вийшов з-під контролю… І таких випадків дохрена!

Я лише прошу зберігати пильність… Не стань розхідним матеріалом… Не заходь занадто далеко…Дороги назад не буде…

І ще одне: залиш це «оповідання» без уваги чи знаків присутності. Не потрібно коментарів та високих оцінок. Нехай воно просто вилетить з конкурсу... Я і так дуже ризикую…

Захоплення дівчинки зростало з кожною маленькою жертвою. Ліс все густішав, а навколо опустилась нічна темрява. Проте страху не було. Впевненість та жага керували нею, допоки вона не перетворилась на огидного покруча і не залишилась в цьому лісі назавжди: сильною, безстрашною, небезпечною, але вже не дитиною.