Дрібничка

 — Навіщо ти це зробив?

Очі Неллі загрозливо звузились, а кулаки стиснулись. Джейкоб відчув, що повітря, насичене раптовим вибухом злості дружини, загусло, неначе за мить перед початком нищівної зливи.

 — Люба, — пробурмотів він, займаючи захисну позу, — це ж бо дрібничка, я лише...

 — Це моя сестра! Вона переживає не найлегші часи!

 — Але я ж бо лише сказав, що мені не сподобався суп, який вона приготувала! — викрикнув Джейкоб. Тепер уже він завівся, зробив крок уперед. — Я маю право критикувати те, що мені не сподобалось!

 Неллі дивилась на чоловіка так, наче той сказав якусь дурницю. Джейкоб ненавидів той погляд, втім, ще більше він ненавидів конфлікти. Його запалу зазвичай не вистачало на довго і чоловік відпускав ситуацію так само легко, як і спалахував.

 — Послухай, Неллі, ти ж розумієш, що я не мав на меті образити Анну. Мені просто справді не сподобався суп і я не залишив це без уваги. Пробач. Певен, що Анна вже давно про це забула і лише ми удвох досі обмусолюємо цю ситуацію.

 — Анна вихопила миски з супом у нас з—під рук та вилила залишки назад у контейнер, після чого мовчки покинула нашу квартиру. Ти справді думаєш, що вона вже не памʼятає твоїх зневажливих слів?

 Неллі все ще була жахливо розлючена на чоловіка, проте більш за все вона хотіла вибачитись перед сестрою. Вийнявши з кишені телефон, жінка набрала номер Анни та вибігла на балкон, щоб спокійно поговорити.

 Ще у шкільні часи Анна пізнала, що таке бути самотньою. Після народження сестри батьки перестали звертати на неї увагу, наче вона була невдалим тестовим проектом. Анна ніколи не належала до когорти людей, яких вважали конвенційно привабливими, а спілкування з однолітками більше нагадувало каторгу. Хлопчаки не звертали на неї увагу, а дівчатка гидко хихотіли, посміюючись над її надмір волосатими руками та довгим носом. Саме тому, коли на неї в університеті звернув увагу Віктор, це більше скидалось на дешевий трюк вуличного фокусника. Однак їхній роман ніяк не закічнувався. Всього через два роки вони побрались. Анна була закохана по вуха. Те тепле приємне відчуття огортувало усю її. Вона хотіла прожити у цій теплій ковдрі усе життя, втім через вісім зим її жорстоко висмикнули на мороз. Перебуваючи у комфортному сховку з власного кохання, Анна не помічала багато речей. Наприклад того, що Віктор просто закомплексований хлопчина, який не вміє казати "Ні", та не зумів розійтись з нею, коли дійсно цього хотів. Не бачила вона й того, скільки разів її коханий "випадково" залишався на ніч у своїх знайомих, допоки не відшукав ту, після котрої бачити Анну йому була не сила.

 У той день він повернувся додому та повідомив закоханій дружині, що хоче розлучитись. Потім Віктор плакав, проте лише через те, що втратив свою стару зону комфорту. На наступний день він залишив Анну самотньою. Одразу ж опісля виявилось, що усі її друзі були "спільними", проте все ж більше друзями колишнього чоловіка.

 Анна гостро пережила розрив, замкнулась у собі, та кілька місяців не виходила з дому. Вона втратила роботу та, здавалось, здатність усміхатись. Втім, Анна не була нещасною. Вона просто не відчувала нічого. Малювання, яке вона так любила до того, стало непотребом, приготування їжі, яке раніше приносило кришталево чисте задоволення — перетворилось на ніщо. Один безбарвний день змінював інший. А потім десь з гущі минулих днів вилізла її молодша сестра, Неллі. Вона вперто продовжувала кликати Анну то у гості, то на прогулянку, незважаючи на вічно похмурий настрій останньої.

 А потім, у одинь день у Анни знову зʼявилось якесь древнє відчуття. Вона нарешті захотіла зробити щось. Якщо б хтось бачив її у ті моменти, то мабуть би не впізнав. Це була та сама Анна, закохана у Віктора та життя. Вона чаклувала над кастрюлею, змішуючи інгредієнти, насолоджуючись запахами, звуками та смаками. У той день Анна вперше сама напросилась у гості до Неллі. Гарячий суп звабливо хлюпав у контейнері, коли вона наливала його у тарілки сестрі та її чоловікові.

Страхітлива байдужість повернулась до Анни, коли Джейкоб назвав її страву схожою за смаком на гумовий черевик. Вона миттю забрала усі сліди своє присутності та зникла з дому Неллі назавжди. А потім ще дуже довго дзвонив її телефон.

Втім, підняти трубку уже не було кому.