Сімейні проблеми

Дружина зайшла в крихітну вітальню, яку заливало недільне сонце.

Чоловік, не відриваючи погляду від рахунків, які він тримав у руці, сказав:

— Знаю, ми це вже обговорювали тисячу разів, але нам доведеться продати твій будинок. Ми вчотирьох просто не виживемо.

Тиша.

Чоловік підняв голову, кліпаючи короткозорими очима.

— Так, пам’ять про твоїх батьків, я розумію. Але подумай про нас. Відтоді, як довелося взяти до нас мою матір, справи не покращилися, а ще й ваші постійні сварки… Що? Що ти робиш?

Обличчя дружини було нерухомим і не виражало жодної емоції, лише блакитні очі дивилися злякано й розпачливо. Вона поволі підняла праву руку й ляснула себе по щоці, яка відразу запалахкотіла червоним. Потім вдарила себе ще раз і ще раз.

— Що відбувається? Навіщо ти себе?..

Дружина зігнулася навпіл, притиснувши руки до живота. Потім розігнулася в протилежний бік, від чого гучно тріснули хребці.

— Та якого біса? Що коїться? — крикнув чоловік, підхоплюючись на ноги.

Дружина підняла руки, вхопилася пальцями за нижню губу й почала тягнути вперед. Шкіра туго напнулася, затріщала й луснула, оголивши білі зуби. Відірваний шматок шкіри з нафарбованою рожевою помадою губою волого впав на землю. Кров заливала підборіддя, шию, густим потоком стікаючи на груди.

— Припини це! Негайно!

Дружина підняла праву руку і зробила нею повний оберт назад. Хруснули плечові суглоби, рука безсило повисла, наче панчоха, наповнена м’ясом. Потім вона підійшла до піаніно й щосили вдарилася головою об блискучу кришку. З розбитого лоба зацебеніла кров, заливаючи її бліде незворушне обличчя. Вдарилася ще раз, з тріском зламавши собі носа.

Чоловік кинувся до неї, обхопив і вони разом впали на підлогу. Дружина билася в його обіймах, смикала руками, хвицяла ногами, наче у шаленому танку; він заледве міг її втримати.

— Світлано… — прошепотів він, вдивляючись у повні сліз та благання очі дружини.

З вологим лускотом, наче роздавили дві виноградини, її очі лопнули, забризкавши обличчя чоловіка гарячим. Замість колись великих блакитних очей на нажаханого чоловіка дивилися дві темні діри, з яких юшила кров.

Чоловік закричав і відштовхнув від себе дружину.

Її гарне обличчя перетворилося на червону сліпу маску, яка безмовно шкірилася закривавленими зубами. Груди часто-часто підіймалися, обліплені мокрою від крові сукнею, яка так подобалася чоловіку та доньці. Дружина лежала, хрипко дихаючи крізь розірваний рот. Її трусило, вона смикалася, наче від ударів струмом.

— Що за хрінь!

Дружина різко повернула голову, наче хотіла роздивитися щось за спиною. Шийні хребці нудотно хруснули, наче невидимий велетень клацнув кісточками пальців. Вона обм’якла і завмерла, розтягнувшись на відполірованому до блиску паркеті. З-під розтріпаного світлого волосся розпливлася густа калюжа крові.

У кімнату увірвалася п’ятирічна донька, яка тримала в руках грубо виготовлену ганчірну ляльку.

— Тату, тату, дивись! — радісно загукала вона. — Дивись, яку прикольну іграшку я знайшла в кімнаті бабусі!

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Бранці Куба
Другий етап: Пасажири рейсу 180
Історія статусів

07/05/23 17:27: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/23 04:48: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/23 23:00: Грає в конкурсі • Другий етап
30/05/23 20:00: Фіналіст • Фінал

Коментарі 51

1
Починається як соціалка, натяк на необхідність продати дім Світлани через борги, а потім... Сюжет влітає на несподівану колію. Це добре: читач збитий з пантелику. Далі. Дуже хрусткі й смачні описи, є і кривавість, і сплатерність місцями.
Жанрово: це боді-горор (неприродні рухи, анатомічно неправильне розташування кінцівок) + сплатер. Навіть такий собі Денс-Бодігорор :)

Структурно: є тільки звертання чоловіка, танець дружини та репліка дитини. Ставка робиться по суті лише на описи викручувань і звуки хрускотіння, але вони влучні, а ще й поволі зростає їх божевільність. Здається, описів тут багацько, але вони подані не статично, а дією - дружину ковбасить весь час в новій позі, тому такий підхід до їх подачі мінімізує їхню статичність, робить жвавими) Круто.

Автор майстерно закрутив сюжет про вуду й цікаво подав у фіналі дитину-виконавця, а в зав'язці вказавши, що є свекруха-призвідниця, навіть якщо й не було задуму, а то просто дитина випадково все зробила. Навряд таке писалося перед дедлайном чи на одному подиху, гадаю, все продумувалося й вивірялося, що є професійним підходом. Оскільки текст так пружинить враження читачів, то й не дивно, що він дістався фіналу.

Моя читацька заувага-враження: після фрази "Припини це! Негайно!" - реалістичність розсіялася, бо такий вигук з уст чоловіка в тій ситуації мені здався штучним чи несерйозним. Тому далі читалося цікаво, але без моторошності. А фінал (він хороший) скоріше дивує, вражає, приколює, ніж лякає. От власне через цю не горорність текст, можливо, і не візьме Золото. (А ще я ж не читав всіх фіналістів, тому не знаю за якість конкурентів).
Успіхів!
1
Який шикарний та розгорнутий відгук, дуже вам вдячний! Оповідання таки було написано на одному подиху, вже ж так все склалося)
1
Не зовсім вгадав про спосіб написання:) Але саме досвідченість дозволяє автору на таких швидкостях якість видавати, а тут ось аркуш каже, що у вас близько 40 творів, тож щодо досвіду я не промахнувся ;)
1
Ну, трошки встиг написати 😊
2
Що сказати, неочікувано і влучно) Дійсно, вуду дітям не іграшка)) Коротко, яскраво, твір дивує деталями, явно натякає на розв"язку в кінці, яка ставить все на свої місця. Якісний твір, без сумнівів. Успіху!)
1
Хороше оповідання, тут і не пахне — покаламбурю — слабеньким реалістичним туалетом ) Є моменти, на яких конкретно так перечіпаєшся, як отой, де шматок шкіри падає на землю (вочевидь, на підлогу, вони ж у вітальні?), а ще дивує, що чоловік так довго чекає, перш ніж кинутися до жінки й завадити їй себе кромсати. Фінал прикольний, але логічний, атмосферою нагадав кінцівку неймовірно прекрасного фільму "Гра в хованки". Продовжую топити за вашу "Нічну гру" :)
1
Хех, конкурс серед моїх творів це справді круто, дякую) у чоловіка був шок, того й чекав. Дякую за наводку на фільм, схоже, мені має сподобатися)
1
Фіналочка класна))) усмішку викликали!
1
Ну дуже образна сценка. От тільки та дівчинка, що вона робила з тією лялькою? Виколола очі і здерла губу? Як?)) Дивні в неї ігри))) Я правда не розумію чи це сюжетна дірка, чи від тої малої ще більше страшно)
Чогось доречі Дерев'янка нагадало, ну такого, на мінімалках) хоча кумедно буде якщо вгадав)
1
Дякую за відгук! Очі, то вона пальцями тисла або чимось на кшталт олівця, а от з губою то косяк, то я вже потім з коментарів зрозумів)
1
Але нащо? Якась агресивна мала) ну не кожна дитина знайшовши нову іграшку, першим ділом витискає їй очі))) «ляля мала очко - дзюк»)))
1
Можливо, то їй передалася бабусина жорстокість)
1
Ви не бачили як іноді з ляльками дітки поводяться)))
1
Отак читаю й думаю - до чого воно, бляха, іде? - а тоді кінцівка чітко все ставить на свої місця. Добре постаралися.
3
Шановний пане Опецькуватий Огризок, на правах істоти, яка в минулому турі дала високий бал одному з ваших оповідань, дозвольте покритикувати цей текст і стати ложкою дьогтю)
Фінальний твіст справді несподіваний і власне він і витягує оповідання.
50 відсотків тексту - описи страждань нещасної дружини головного героя. Так, описи справді хороші, але після прочитаної "Нічної гри" відчувається, що автор тут трохи схалявив, бо вжив прийом з очима-виноградинами в 2-ох текстах, що змазує враження.
В тій самій "Нічній грі" крім жаских описів є ще й прописані герої, які яскраво запам'ятовуються, там є атмосфера, роздуми протагоніста, сюжет.
Попри всі описані мною недоліки текст все ще достойний претендент на вихід з групи. Але, бачучи інші ваші роботи, розумію, що ви могли ще краще)
1
Хе-хе, коли пишеш кілька історій підряд, не помічаєш, як дещо повторюється) дякую за розгорнутий відгук, беру на озброєння зауваження та поради
1
Ехехехехехехе. Шикарно, правда ) Неочікувано )
0
Радий, що вам сподобалося)
1
Тряяяяясця... яка ж жерсть. Дуже добре, емоційно, ємко, і... жерсть. Капець.
Круто, дякую. Треба покурити.
2
Бл@@@@... Це однозначний фаворит в гонці. Ідеально довершений твір. Без перебільшення.
Прочитав небагато творів, але цей іде нарівні, високо.
0
Щиро дякую! Радий, що вам сподобалося)
1
Той варіант, коли все оповідання думаєш, що це чергова дурня, а останні речення рятують все непоганою задумкою. Ну і бабуська в цій сімейці, ги-ги) Сподобалося саме за фінальний твіст
1
І неочікувано, що саме дитина знайшла цю ляльку (а може, бабуся їй підсунула?) і тріпає її.
0
А це про те, як дивно складається життя і яку роль в ньому грає випадок
1
Тобто зроблено пристріт на ляльку, свекруха виявилася відьмою, так? Як у билицях і жахалках.
1
До всіх коментарів, що тут є, можу добавити, що це вау. Дуже круто. Жах несподівано починається та несподівано обривається. Погоджуюсь з попередніми коментарями, що це справжній горор. Від мене голос, один із найкращих творів у групі.
3
Коротко, але кмітливо і працює. Вам вдалося лаконічно подати зав'язку, витримати ритм до кінця твору, а кінцівка просто як вишенька на торті. Тут до багатьох творів пишуть, що вони не зовсім горор чи не горор взагалі, так ось оце — textbook horror, так би мовити. Особливо сподобалося, що багато абзаців починається зі слова "дружина": це дає відчуття ніби хтось розповідає історію як страшилку, але при тому не виглядає надто очевидно чи банально, як це часто буває.
0
Щиро дякую! Радий, що вам сподобалося!
1
Оце було неочікувано. Читала з цікавістю. 👍
1
Тобто, іграшка зроблена на дружину (як лялька Вудді), оце так
І тут зазначено, що людей чотири, а хто четвертий (або та сама бабуся, або ж жінка була вагітна)
Але читати було цікаво)
1
Дякую за відгук! Чоловік, дружина, донька та бабуся - всього четверо)
1
А, дякую за відповідь, а то в кінці думаю, невже жінка була вагітна, потім перечитав і побачив ще бабуся 😅
1
Бабуся не пробачить, що ви про неї забули))
1
Ага, вже знаю з історії "Нічна гра", які бувають бабусі 😅
1
Напевно найогидніше, що я читав тут. Тема не оригінальна, але фінальний твіст з донькою вніс певну ізюминку. Мені сподобалося.
"Дружина підняла праву руку і зробила нею повний оберт назад" — опис невдалий, як на мене, бо описали звичну на перший погляд дію. В плечі рука крутиться як завгодно ж.
"Замість колись великих блакитних очей на нажаханого чоловіка дивилися дві темні діри, з яких юшила кров." — а це класична помарка. Темні діри не можуть дивитися. Дивиться людина. Ви ж не кажете, що ваші очі дивляться телевізор.
3
Дякую за відгук!
Дозволю не погодитися щодо дір, які не можуть дивитися - малася на увазі звісно не фізіологічна функція, а художній образ (безодня дивиться на тебе і тд)
0
Враховуючи приклад, може й таки маєте рацію. Мені на око потрапило, то й написав за це)
1
Думав запитати як ляльці могли здерти губу її ж руками, але не буду. Бо то непотрібне доколупування. Сподобалось, особливо на фоні більшості
0
Це гарне питання, насправді) але сцена таки вийшла образною)
1
Воу, ну цей твір мені дуже сподобався. Розв'язка логічна і несподівана. Ви молодець)
1
Щиро дякую! Радий, що вам сподобалося)