Кров з очей

Повітря не вистачало. Її довге волосся клубками лежало на моєму обличчі. Щось не так...

 — Все окей? Тобі сподобалось?

 —Так — ледь підвівшись з його торсу, сказала дівчина.

 — О дідько! Що з тобою?  — різко дьоргається та вскрикує.

На власних грудях виявив краплі крові, а її очі..вони кровоходили, наче в фільмах жаху. Не на жарт злякавшись, я сів покурити гло. Ледь вставив стік, з напругою очікував її з ванної кімнати. Ноги тряслись, наче вони закинулись наркотою і ось-ось почнуть стікати піною.

 —Довго ж не виходить.. — вголос подумав хлопець.  —Ві, з тобою все гаразд?

Тиша.

Підійшов до дверей та спитав ще раз.

Знову тиша.

Вода тече з крану, можливо вона не чує мене і просто миється. Вирішив ще почекати. Всередині мене все стискалось. У вухах дзвеніло, а серце шалено калатало. Не зміг більше чекати, тому почав стукати в двері.

Вона не відчиняла, вода все ще текла.

Почав думати логічно. З очей йшла кров, вона не відчиняла двері ванної. Мабуть, стало погано і вона втратила свідомість. Почав набирати номер швидкої.

В голові була повна каша. Час, наче зупинився. Хвилини ледь-ледь йшли, поки я не почув дзвінок в двері.

 —Добрий вечір. Так-так, в моєї дівчини після сексу йшла кров з очей і вид вона мала м’яко кажучи не окей. Вона у ванній і не відкриває.

 —Ходімо, виламаємо двері. Є щось важке чим можна рознести їх?

 —Зараз пошукаю.

Я літав по будинку в пошуках знаряддя, аж поки не згадав про сокиру на дворику. Вона має точно підійти.

Як тільки сокира торкнулась дверей  — за ними почувся крик. Я пришвидчився. Голова наче розкололась на дві частини: одна усвідомлювала, а інша  — ні. Мене трясло, наче в гарячці. З обличчя стікав піт. Сил більше не було. Я розвернувся до фельдшерів, але поруч їх не було

 — Агов  —тихо почав ходити по будинку в їх пошуках.

Ну і байдуже, з часом подумав я , моя Ві в небезпеці, а я оце ходжу шукаю тих придурків.

Ще трохи ударів і можна буде зайти у ванну.

 —Ві, тримайся, я скоро.

Її крики стали гучніші.

 — Ві...

Вона сиділа на килимі і тряслась.

 — Не підходь до мене, придурок  —прокричала дівчина.

 — Що трапилось? Чому ти мені не відчиняла?  — почав до неї підходити

 — Ще один крок і я тебе вб’ю.

Лиш зараз помітив в її руках лезо. Голова йшла обертом.

 — Окей. Я вийду, тільки прибери лезо.

Вона почала підводитись і тихо йти до дверей. За дверима її хода пришвидчилась, аж до того моменту, що вона почала бігти.

 — Ві, ти куди побігла?Зачекай мене. Я зараз прийду.

Дівчина в коридорі почала кричати не своїм криком. Сльози стікали по підборіддю. Це її збило, вона билась в істериці.

 — Моя Ві, ти куди це від мене пішла? Вже пізно, я тебе не пущу саму.

 — Що.. що ти наробив?  — ледь стримуючи потік сліз

 — Я хотів тебе врятувати. Твої очі.. з них йшла кров.

 — Вони йшли через тебе, придурок. Не підходь до мене!

 —Я ніякий не придурок! Я хороший хлопець, який думає про безпеку своєї дівчини... Навіть якщо вона цього не заслуговує.

 —Що? Що ти сказав? Це я не заслуговую? —вражена словами

 — Ходімо в ліжко.

 —Я нікуди з тобою не піду, кончений маніяк!

 —Окей, але з будинку ти нікуди не підеш. Ти мене почула?

 —Пішов ти!

—Ще раз..Ще раз ти мені оце скажеш.. Я за себе не ручаюсь.

 —Ти псих! Мені треба до ванної... привести себе до ладу. Добре?

 — Добре, йди. Чекаю тебе в ліжку

Дівчина знайшла свій телефон на підлозі і непомітно від нього взяла його з собою у ванну. Двері були майже знищені. Руки тремтіли. Їй треба було заспокоїтись і покликати на допомогу.

 —Алло, мені потрібна допомога. Хлопець зійшов з розуму, вбив двох фельдшерів і...

 — Що ти робиш?

 —Нічого, зараз прийду.

 —Ти тільки що дзвонила комусь.. Це твій коханець?А?

 — Що? Нема в мене ніякого коханця. Я просто...

Чути було лише крик, а за ним  — хрусткіт. Так торкається сокира до тіла. Так руйнується життя. Так помирає надія.