Міні готель знаходився за містом. Його стіни вже давно осіли в болоті, яке було навколо.
Власник виставив його на продаж близько двох років тому. Вже забувши про існування нещасних півтори тисячі метрів квадратних, раптом з’явився покупець – немісцевий. Власнику було байдуже, адже він був готовий продати ледь не задарма. Подальша доля неприбуткового бізнесу його також не цікавила.
… початок тижня підняв слідчого о четвертій ранку з ліжка котре йому не було з ким ділити. Терміновий виїзд.
- Це що готель? – першим що спитав слідчий по приїзді.
- Колись був. Років з десять назад – почув він у відповідь.
- Я сподіваюсь ви мене не через мертву повію визвали.
- Вам краще самому все побачити.
Двері відчинились зі скрипом, який пробирається через слух до серця. В першій кімнаті до стільця був прив’язаний чоловік з маскою, в таких зазвичай грабують банки. Навколо його рота нишпорили таргани. На колінах стояла брудна тарілка з надкушеним шматком піци, другий здається стирчав з рота маски.
- А це що таке? – не міг розібрати в темноті надпис «Понеділок» на стіні.
В другій кімнаті також був чоловік в такій же масці, щоправда він гойдався в петлі зі спущеними штанами та відрізаним членом.
- Якого? – слідчий вирвав прямо на спущені штани трупа. Позаду на стіні різав очі напис – Вівторок. – скільки ще таких кімнат?
- П’ять.
- Дай вгадаю. Далі середа?
- Так.
В третій кімнаті на ліжку лежало тіло, яке скоріш за все належало повії. З під такої ж маски як і в попередників стирчало руде волосся.
- Тільки не кажи, що це в неї між ніг відрізаний член. – Хоча слідчий і так вже здогадався сам. На стелі було нашкрябано кров’ю – середа.
Четверта кімната кишіла щурами, які вже наполовину з’їли тіло чоловіка прибитого цвяхами до дерев’яної підлоги. Єдине чим вони не могли поласувати то це обличчям, яке ховала маска. Біля стіни лежав розчавлений щур, яким і було на стіні написано – четвер.
П’ята кімната була майже порожня, якщо не враховувати відділену від тіла жіночу голову в масці, яка красувалася на тарілці посеред столу на якому писало – п’ятниця.
- Може я не піду далі?
- Там саме цікавіше.
В шостій кімнаті лежало два жіночих тіла. З головою та без. Вони були дивним чином з’єднані і нагадували якийсь знак.
- Блядь. Зніміть ці кляті маски. – його рука вже потягнулася та поліцейський вчасно зупинив його.
- Не можна. Це ж докази.
В сьомій кімнаті було майже порожньо.
- А як же неділя?
- В неділю бог відпочивав. Але дивіться, що стоїть посеред кімнати. – посеред кімнати стояв сміттєвий бак, в середині якого лежали такі ж маски як і на жертвах. Поруч був аркуш паперу із запитанням: «А як ти провів свій тиждень»?