Цей хеловінський вечір молоді люди, вирішили провести у якомусь далекому від людних місць закладі. Вони блукали вуличками окраїн міста і випадково помітили заклад, із дивною назвою «М'ясна кав'ярня».
– Чудесне місце, для хеллоуїна – сказав Олег.
– Не знаю – відповіла Оксана – якесь воно моторошне.
– Саме те що треба, пішли.
Він потягнув подружку за руку. В середині вони побачили велику кількість клієнтів, всі вони були у білих масках із зображнням ока. До них звернувся бариста, що був одягнений у таку саму маску.
– Які ваші побажання?
– Ми хочемо побачити меню – відповів йому Олег.
– Неперевершено, присідайте будь ласка за столик, скоро до вас підійде офіціант.
Оксана розглядала маски, помітивши її зацікавленість Олег запитав у бариста.
– В вас, тематичний вечір? Ми можемо отримати маски?
– Будь ласка запитайте про це у офіціанта.
На цьому розмова закінчилась, Олег із Оксаною присіли за столик і через мить до них підійшов бариста з підносом.
– Але ми ще нічого не замовляли – промовила Оксана.
– Мені це відомо, це фірмова кава нашого закладу, котру ми подаємо вам у якості подарунку. Будь ласка пригощайтесь.
Оксана промовчала, тому бариста поставив дві філіжанки на стіл і повернувся за стійку. Тоді Оксана звернулась до Олега.
– Мені тут не подобається, подиви як себе поводить бариста. Люди навколо у цих масках, кава у подарунок, тут щось не так, пішли у інше місце.
– А мені подобається, у них тут тематичний вечір.
– Все одно, тут моторошно, пішли, будь ласка.
– Ну давай я хоч бургера замовлю, їсти хочеться, а судячи з назви тут м'ясо подають. А потім підемо.
Оксана погодилась, Олег тим часом випив свою каву. Оксана відмовилась, наполягаючи що їй тут неподобається і тому Олег випив ще одну. Пройшло кілька хвилин і Оксана помітила що Олег, якось незвично повеселішав, почав плоско жартувати і сам гоготав над своїми жартами. Його поведінка засмутила дівчину, вона вже хотіла піти без нього. Але в цей момент до них підійшов чоловік, у заляпаному кров'ю халаті. Олег подивився на нього і сказав.
– А тебе варто вимити з милом – і засміявся як ненормальний.
Чоловік у халаті, вдарив Олега рукою в груди. Оксана побачила що із грудей хлопця стерчить рукоятка ножа.
– А я якраз хотів запитати чи немає в вас чогось гостренького.
Із зусиллям промовив Олег і знову засміявся. Оксана, повними жаху очима, дивилась як він задихається, захлинається у власній крові, блідне і сповзає все нижче по стільцю. Але все одно не припиняє сміятись. Дівчину полонив жах, а чоловік висмикнув ножа із грудей Олега і подивився на неї.
– Дарма ти не випила каву.
Промовив він і вже відвів руку для удару, але у цю мить його спинив один із клієнтів.
– М'ясник постривай.
– Слухаюсь майстер Ел.
Той, кого назвали Ел зняв свою маску і промовив звертаючись до Оксани.
– Ти проявляєш достатню стриманість і сміливість, наша спільнота цінує такі якості. Пішли зі мною, побачимо, можливо у тебе інша доля.
У Оксани не було вибору, той, кого назвали М'яником стояв за її спиною, а інші клієнти явно були за одно із Елом. Тому вона пішла. Ел привів її на кухню, туди якраз принесли тіло Олега. Ел змусив дівчину дивитись. Як виймають очі спеціальними ножами. Як розрізають живіт і дістають різні органи. Як знімають шкіру і розрізають м'язи. Як вскривають череп і дістають мозок. Дівчина дивилась як поступово зникає той, хто ще годину тому весело тягнув її у цей проклятий заклад, як від людини залишається тільки купа кісток. Вона думала лише про одне, що хоче вижити, їй було бридко бачити все це, вона ледве стримувала себе, щоб не запанікувати, або не втратити свідомість. Ел просто спостерігав за нею. Коли на обробному столі залишились тільки кісток, Ел запросив Оксану назад до зали. Ледве пересуваючи ноги, дівчина вийшла за ним, бліда і налякана, не знаючи що її чекає далі. Ел промовив.
– Я в захваті, ти витримала, я в тобі не помилився. Це означає наступне: у твого кавалера був тільки один шлях до нашого столу, а в тебе буде два.
Ел показав рукою на столик, за котрим Оксана сиділа разом із Олегом. На столі зліва стояла філіжанка фірмової кави, а з права невеликий м'ясний рулет із котрого виднілося одне, але таке знайоме око…