Замкнена шафка

Вхідні двері з гуркотом відчинились і так само зачинились. З коридору почувся звук, схожий на той, коли на підлогу падає мішок з картоплею. Там хтось упав. Низький на зріст худорлявий чоловік неспішно пішов на звук. Вийшов у коридор. Там і справді лежала жінка.

Спершу вона не рухалася, проте як тільки почула кроки з кухні перевернулась зі спини на живіт, стала на коліна та сперлась на лікті. Червона мармиза, що ніби заплила салом, втупилась на чоловіка у дверях. Рот скривився, а в очах з’явився загрозливий вогник.

– Поможи! Якого хріна стоїш там? – репетувала жінка, так і не спромігшись зіп’ятись на ноги. – Чо’ мовчиш? Шо, блядь, язика з’їв? Ти хоть жерти шось приготовив?

Чоловік кинувся допомагати огрядній жінці, відклавши рушника, якого тримав у руках, на тумбу неподалік шафи. Спершись на нього всім своїм дебелим тілом, жінка зрештою підвелась. І як тільки їй вдалося знайти рівновагу, схопила з тумбочки рушника й узялась гамселити ним чоловіка. Він натомість навіть не намагався рятуватись чи противитись. Здригався від ударів, раз чи двічі спробував уникнути болючого ляпаса по обличчю, та загалом прийняв на себе всю жіночу лють.

Олег і Казимира (або як її кликали всі хороші подружки й сусідки – Казя) жили в цивільному шлюбі вже близько двох років, і такі припадки безпричинної ярості в жінки ставались як мінімум раз на тиждень. Чоловік не вмів відповісти жорстокістю на свавілля дружини і щоразу потерпав від побоїв, словесних образ і насмішок.

Відразу по тому, як вона добряче відлупасила чоловіка в коридорі, Казя грубо зловила його за лікоть і поволокла у спальню. Там штовхнула Олега на ліжко, недбало застелене замурзаним жирними плямами покривалом, і взялася розстібати йому ширінку. Опустивши штани й боксерки нижче, до колін, стягнула з себе білизну, схопила Олежчин член і засунула собі між ноги.

Масивні стегна й такі самі груди рухались у ритм жінки, та вона ніяк не могла отримати бажаного задоволення. «Ти навіть трахнути мене не можеш, курва! – Казя знову сперлася на лікті – й Олег побачив, яке потворне її обличчя після невідомо скількох чарок горілки. Вона продовжувала рухатись угору-вниз, не змінюючи при цьому положення й досі нависаючи над чоловіком. – Блядь, ти просто нікудишній у ліжку!»

Зрештою, жінка злізла з Олега й попленталась на кухню. Звідти почувся гуркіт. Він знав, що їй потрібно. У такі хвилини вона завжди хотіла випити. «Чого та йобана шафка закрита?! – почув Казимирину лайку й затулив руками вуха. – Я знаю, що ти там сховав пляшку! Ану відчиняй! Давай мені ключа!»

Казя прибігла у спальню, вся розпашіла й ще більш розлючена. Олег вдягнув штани, але й досі сидів на ліжку, затуляючи вуха долонями й похитуючись вперед-назад. «Давай ключа! – не вгавала жінка й почала трясти його, опускаючи йому руки й обшукуючи Олегів одяг. – Курва, де він?!»

– Я не маю ключа, – врешті спромігся сказати чоловік і спробував встати з ліжка, поправляючи кишені й застібаючи ґудзики на сорочці. – Вона завжди була замкнена і хай так далі буде.

Казя подивилась на Олега, як на божевільного й голосно розреготалась. А тоді з усієї сили вдарила кулаком у голову. Чоловік похитнувся, але втримався.

– Ти не розумієш, – почав було пояснювати Олег. – Шафку не можна відкривати! Там живе зло… Там причаїлось саме зло!

– Ти думаєш, я слухатиму твої баляндраси?! – і ще один удар. – Відкрий бісову шафку! Мені треба випити! Негайно!

Казя лупцювала Олега з усієї сили, завдаючи щоразу сильніших ударів. Укінці, він знесилено впав. Жінка плюнула й вийшла на кухню. Останнє, що почув Олег перед тим, як знепритомніти, – звук розбитих дверцят шафки…

***

Вечірні новини:

«Сьогодні вдень, у своїй квартирі було знайдено труп молодої жінки, громадянки Половіної К. Жертві було завдано численних ножових ударів, тож вона померла у великих муках через втрату крові. Поліція заарештувала співмешканця потерпілої, громадянина Козаченка О., який перебував у той час у квартирі Половіної, і як з’ясувала поліція, часто потерпав від домашнього насилля зі сторони своєї цивільної дружини. Сусіди не раз чули крики й відлуння ударів, проте ніхто не заявляв про це у правоохоронні органи…

Козаченку світить довічне за вбивство з особливою жорстокістю, але він може викрутитись, спираючись на розлад психіки. Нагадаємо, чоловік стверджує, що жінку вбило зло, яке роками жило у замкненій шафці їхньої кухні…»