Тепер — на ліжко!

Кімната була залита світлом лише наполовину: лампа, розміщена всередині підвісного китайського ліхтаря, раз за разом миготіла. Промені проходили крізь червоний папір і багряним потоком падали на оголене чоловіче тіло, міцно прив’язане шкіряними ременями до металевої конструкції. Перед ним стояла жінка з батогом. Хижо посміхалася і погойдувала хвостом з китицею зі сторони в сторону.

ЛЯСК! Чоловік відчув пекельний біль. Хотів закричати, але крізь кляп проходили лише страждальні благання. ЛЯСК! Тіло судомно здригнулося. Вчергове спробував розірвати ремені, різко сіпнувши рукою, але натомість відчув лише як з зап’ястя донизу заструменіла кров. ЛЯСК! Ноги заціпеніли, а щоками почали текти сльози. Слина виступила на губах, а член випустив струмінь сперми.

Жінка владно кивнула головою і прилинула до його тіла. М’яко поцілувала пальці з відірваними нігтями. Вкрила губами ікри ніг, перейшла до внутрішньої частини стегна. Злизала виділення і закотила очі від задоволення.

Поглянула на знесилене обличчя чоловіка — вкрите потом волосся прилипало до щік, на яких вже встигла з’явитися щетина. Скільки часу вони провели в цьому підвалі? День? Два? Тиждень?

Жінка взяла вже неерегований член до рота. Тіла вкрилися мурашками, чоловік закинув голову назад і застогнав. Піддався стегнами вперед, щоб вона могла охопити більше. Ще більше. І ще. «Навіть так може?», — подумав, відчувши, що й його яйця занурилися в, здавалося, бездонне горло партнерки.

«АААААААААААААААААААА», — вже за мить вирвалося з його горла і навіть кляп не зміг стримати цього пориву. Жінка схопила бранця за стегна й сильніше притиснулася носом до живота, гострими, мов леза, зубами вигризаючи собі черговий трофей. Кров хлинула їй в горло, але демониці-сукубові це не заважало. Навпаки, вона намагалася проковтнути все до останньої краплі, поки чоловік не втратив свідомість, а відкушений член не опинився в неї в роті.

Сплюнула залишки на підлогу. Мовчки підійшла до печі, взяла розпечене лезо і припекла рану. Її бранець, хоч і був живим, але так і не прокинувся. «Добре. Дуже добре», — промайнуло в неї в голові.

***

Отямився за столом. Руки, ноги, стегна були дбайливо перев’язані бинтами. Перед ним лежала накрита ковпаком таця, з якої долинав приємний аромат чогось смаженого. Жінка сиділа навпроти. Наколювала на гострі нігті оливки і сексуально простягала собі до рота. Чоловік ковтнув слину.

— Смачного, коханий, — сказала вона, вказуючи на коронну страву. — Мусиш з’їсти все до останнього кусника.

Рука тремтіла. Він довго дивився то на сукуба, то на страву. Піт стікав спиною, попадав під пов’язки, викликаючи все нові і нові хвилі болю. Повільно простягнув долоню й підняв ковпака. Одразу ж впустив його — той покотився столом, перевертаючи бокали з вином, що багряними плямами розтікалося столом.

— Я наполягаю, — крізь зуби процідила вона, встала зі столу й, хитаючи стегнами, підійшла до нього. Взяла до рук запечений член, що лежав на тарілці, й поводила ним по губах бранця. — Нема нічого приємнішого твоєї плоті, — прошепотіла, відкусила шматочок, а решту різко засунула чоловікові в рот, ламаючи його зуби.

Він знову відчув сльози. Рвотні маси піднялися до горла. Зламані різці кололи язик і щоки. Жував задніми зубами, а решта потрапляла в шлунок так, одразу тонучи в блювотинні.

— Смачно я готую, правда ж? Тепер — на ліжко!

Той слухняно встав й важко гепнувся на м’яку перину. Жінка вскочила слідом й без прелюдій сіла йому на обличчя, спершись руками об стіну.

— Так, так… о, так— шепотіла, коли довгий загострений язик проник всередину. Рухалася вперед і назад, хапала пальцями його волосся, дряпаючи до крові шкіру голови довжелезними нігтями, огортала хвостом його шию. Задоволено вигнула спину, коли чоловікові перестало вистачати повітря і він почав видавати хрипкі стогони. — Швидше, ще швидше. Мені треба більше, будь ласка!

Продовжувала стискати голову ногами. З кожним новим поштовхом язика, задоволення хвилями накривало її тіло. Оргазм був все ближче. Руки тремтіли й вона майже не спиралася ними об стіну. Насідала все сильніше, сильніше, сильніше, сильніше…

ХРЮСЬ! Обличчя з огидним тріскотом розпалося на криваве місиво. Демониця ще трохи пойорзала на ньому, а потім з блаженним стогоном лягла поруч й одразу ж заснула.

***


— Ну і втомила ж мене цього разу, кохана! — крикнув Інкуб з душу. — Дограєшся, і мій член більше не відросте. Тепер я зверху!

— Я вся твоя! — пролунало з кімнати від оголеної демониці, міцно зв’язаної шкіряними ременями.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Риф Диявола
Історія статусів

16/10/22 19:55: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/10/22 01:43: Грає в конкурсі • Перший етап
23/10/22 20:00: Вибув з конкурсу • Перший етап