Я люблю дивитися

Я люблю дивитися, як кохаються мої батьки. Мені подобається вираз обличчя матері, як вона закочує очі, привідкриває рота, коли батько входить у неї, те, як він стискає її груди. Я завжди мовчки спостерігав за цим зі свого ліжка, запускав руку собі в труси й грався з членом, поки тіло не проймала хвиля задоволення.

Мені не подобалося, коли до мами приходили інші чоловіки. Усе завжди відбувалося однаково: вони дають батькові гроші, а той іде курити на кухню.

— Він буде дивитися? — витріщився на мене своїми жаб’ячими очима огидний товстий чоловік, знімаючи штани. Від нього смерділо немитим тілом і горілкою.

— Він малий, нічого не розуміє, — мама говорить дуже повільно, вдивляючись кудись вдалечінь скляними, синіми як небо очима. Коли інші чоловіки входять у неї, обличчя мами завжди в такі моменти непорушне, байдуже. Я алівся батьку, що мені не подобається, коли до неї приходять чужі чоловіки, але він відшмагав мене ременем й сказав, що інакше удома не буде грошей на їжу.

Мені не подобається наша квартира. Бруд всюди: на вікнах, на старому липкому лінолеумі, у кухні, у ванній. Тут завжди смерділо чи то лайном, чи то потом маминих клієнтів, чи то якимось дохлим щуром. Я вже давно звик до запахів і перестав їх розрізняти. Можливо тому, що останній раз виходив з квартири кілька років тому.

Колись давно, хоч і дуже нечасто, я виходив навіть гуляти. Ми йшли сонячною вулицею, вдихали на повні груди тепле літнє повітря. Мама усміхалася мені, її руде волосся розвівалося на вітрі, вона ніжно цілувала мене в лоба, пригортала до грудей. Тато купляв мені солодку пахучу випічку. Інколи, коли сплю, мені сниться ця ароматна булочка. Я відчуваю її смак, запах, бачу блакитне небо. Та з кожним днем ці спогади з’являються все рідше і рідше.

Однієї ночі тато прийшов дуже радий, бо йому вдалося здобути багато порошку. Батьки завжди нагрівали його в ложці й кололи собі в руку. Та цього разу татові вдалося дістати його набагато більше ніж завжди. Я був в спальні, коли почув дивні моторошні звуки з кухні. То був хрип, схожий на булькотіння. Хотілося глянути, що там відбувається, але батько мене бив, коли я його відволікав, тому я вирішив не ризикувати. Згодом хрип припинився і настала тиша. Я сидів ще з годину мовчки, спостерігаючи як розчиняються в темряві вогники вікон сусідніх будинків. Жодного звуку з кухні. Тільки чути, як капає несправний кран. Може батьки заснули?

Я навшпиньки зайшов до кухні.

Батько сидів на кріслі, неприродно закинувши голову за спину. Не дихав. Руки звисали. На підлозі в калюжі блювотиння лежала мама. Сині, як небо, очі дивилися нерухомо в стелю. Довге руде волосся розкидано по лінолеумі, рот злегка відкритий. Нічна сорочка з'їхала, частково оголивши груди.

Хтось інший би ридав і побивався, але я не відчув абсолютно нічого. Нічогісінько. Я підійшов до матері й нахилився. Торкнувся її грудей. Стиснув їх. Вони такі теплі й м'які! Внизу живота знову з'явилося знайоме приємне відчуття, і я відчув, як починає збільшуватися мій член. Глянув знову на батька. Він мені точно не заважатиме. Я приспустив свої штани, підняв низ нічної сорочки й зручно примостився між ногами матері. Після кількох невдалих спроб увійшов у неї. Так приємно! Я давно цього чекав. Почав ритмічно рухатися. Швидше. Сильніше. І ще.. ще.. ще!...

За ту ніч я кілька разів повертався до матері, поки вона не охолола. З холодною неприємно. З мертвими батьками я просидів три тижні, аж поки сусіди не відчули трупний сморід. Весь цей час я їв сухарі, яких на кухні було досить багато, пив воду з-під крана. А тоді до квартири прийшла поліція і багато різних людей. Вони довго розпитували мене про батьків, ставили дивні питання і стурбовано хитали головами. Але я переважно мовчав у відповідь. З квартири мене переселили в дитбудинок. Мені там спершу дуже не сподобалося. Не звик до товариства інших дітей. Я уникав їх. Але з часом звик. Почав придивлятися до інших дітей…

Тиждень потому в туалеті нашого дитбудинку знайшли тіло дівчинки. З рудим волоссям і синіми, як небо, очима.

Вона мені подобалася.