Відплата

Зайшовши до кімнати сестри він спинився. Він почувався дещо дивно. Плануючи цю відплату він турбувався, що не зможе, злякається. Якось йому наснилося, як він зайшов до кімнати підійшов до цілі а його сестра вискочила з шафи лякаючи його від чого він прокинувся важко дихаючи. Він стояв дивився на шафу й посміхався. Страху не було, було лише якесь дуже приємне до сьогоднішнього дня не знайоме йому відчуття. Здавалося, що воно спало десь глибоко у ньому а ця відплата його пробудила. Він перевів погляд з шафи на ціль і підійшов до неї. Вони зустрілися поглядами. Раніше він не помічав які червоні у неї очі. Він відкрив клітку, глибоко вдихнув. Колись він дивився передачу про тварин де розповідалося, що тварини дуже чутливі до небезпеки а особливо криси. Засовуючи руку у клітку він переживав, що вона відчує небезпеку. Але ні, жодного пручання не було. Беручи її він не відчував жодної злості до неї, жалю щоправда теж. Він навіть і не думав, що планує зробити їй боляче. Боляче він хотів зробити сестрі. Він дуже добре пам’ятав той день.

Він сидів у залі. У одній руці тримав чашку з чаєм у іншій телефон. На столику стояла мисочка на ній лежав гарячий бутерброд. Навпроти сиділа сестра. Вона теж тримала телефон на плечі у неї сиділа криса. Він відпив чаю, поставив чашку на стіл, взяв гарячий бутерброд, але не встиг відкусити і шматочка, як у вхідні двері задзвонили. Він поклав бутерброд і рушив відчиняти обсмоктуючи пальці. Повернувшись до кімнати побачене його розізлило. Криса сиділа на столі і жерла його бутерброд. Він швидко підійшов до столу. Сестра поглянула на нього зле сміючись. Він був упевнений, що вона спеціально пустила крису на стіл аби допекти йому. Побачивши його, криса полишила бутерброд і швидко дременула дорогою збиваючи чашку з чаєм і заливаючи його телефон. Він вхопив телефон став його витирати об себе, вийняв батарею витер її, але телефон більше не ввімкнувся. Батько пообіцяв, що купить новий. Сестра вибачалася, запевняла, що це трапилося випадково. Він не вірив. Йому було прикро, що батько не покарав сестру. Він добре пам’ятав, як пролив сік нас скатертину і був покараний за таку незграбність. У нього на тиждень конфіскували телефон, мовляв через нього він не уважний. Сьогодні ситуація врази гірша і жодних покарань. Він вирішив, що не змириться з такою несправедливістю і сам покарає сестру.

Він зайшов до ванної кімнати з готовим планом. Підняв кришку унітаза, став на коліна. У руці він тримав крису. Почухавши пальчиком її теплий животик він різко опустив крису в унітаз. Криса намагалася вирватися, вона боролася. Її боротьба увінчалася успіхом їй вдалося вкусити його за палець. Він скрикнув і відпустив крису. Вийняв руку з унітаза поглянув на палець з якого цибеніла кров і взяв його до рота. Зле закрив кришку унітаза. Палець болів, кров не спинялася. Ця атака криси, налякали його своєю несподіванкою. Він думав, що робити далі. Тримаючи пальця у роті відчуваючи смак крови він вирішив натиснути на кнопку зливу гадаючи, що цього водоспаду криса не переживе. Вийнявши пальця з рота він натис на кнопку залишаючи на ній червоний відбиток. Шум зливу подіяв на нього заспокійливо. Він уявляв, як стрімкий потік несе крису каналізаційними трубами а потім випльовує її у річку. Піднявши кришку він побачив, що криса все ще на місці. Здавалося, що він мав розізлитися, але він зрадів йому на диво сподобалося топити її. Дивлячись на її безуспішні спроби вибратися з унітазу він отримував неабияке задоволення. До сьогодні він найбільше любив грати у відеоігри, але після цієї відплати все зміниться. Він хотів завершити справу, але опускати руку в унітаз боявся. Насолоджуючись стражданням криси на очі йому потрапив йоршик, що стояв поруч з унітазом. Його осінило. Далі все відбувалося автоматично. Він взяв йоршик і притопив ним крису. Він тримав її під водою, відчував, як вона борсається. Було приємно спостерігати за її стражданням. Він підняв йоршик, вирішив подарувати їй надію. Криса піднялася на поверхню жадно хапаючи повітря. Він посміхнувся і став гамселити крису йоршиком наче збивав масло. Він спинився, поглянув на крису яка лежала на воді, животом до верху. З неї цибеніла кров. Задоволений, усміхнений він злив воду.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Мовчазний пагорб
Історія статусів

16/10/22 04:37: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/10/22 01:43: Грає в конкурсі • Перший етап
23/10/22 20:00: Вибув з конкурсу • Перший етап