Хівря

Навколо ані душі, в будинку на околиці ніхто не жив понад сто років. Двір був схожий на компостну яму з листя. Будівля, як не дивно, ще стояла.Це, напевно, був чи не єдиний дім, який обминули стороною та не розтягли, лише всі вікна були побиті та не було жодного вцілілого скла. Старожили перешіптувались, але ніхто вголос нікому не розказував достеменну історію жителів цього дому.

Понад сто років тому тут жила сім'я Зінченків.Родина була велика: мати Мигдалини, батько Василь і їхні діти Степан, Микола, Петро, Захар, Параска, Хівря та Люба.

В першій половині 20 го століття Василь скупив У свого пана землі та вони почали господарювати.

- Тепер, кохана, заживемо,- промовляв чоловік.

- Сім'я в нас велика, всі будемо в достатку, - промовляла Мигдалини.

Справи йшли добре, але прийшла на українські землі "червона чума" і все пішло в обернено- пропорційному русі.Спочатку відібрали В ЗІНЧЕНКІВ все господарство, бо вважали їх куркулями:

- Людоньки добрі, та що ж це коїться? Що це за влада, що обкрадає простих роботяг посеред білого дня? Василю, чому ти мовчиш? - плачучи промовляла дружина.

- А що казати цим потворам, які отримали владу? Бог все бачить і ви відповісте перед ним на божому суді, - промовив Василь, в надії, що хоч якось їх налякає.

- Бога НЕТУ, раз ты такой праведный, отправляйся к нему, расстрелять всех мужичков,- наказав головний підрозділу.

Всю сім'ю, точніше, що від неї залишилося, відправили до Сибіру, а в їхньому дворі організували Комнезам.Там в далекім краї знущання не припинились і всіх дівчат зґвалтували Нквдисти, як родичок ворогів народу.Через повторні подібні акти померли всі, окрім наймолодшої Хіврі. З того моменту сенсом життя дівчини була помста. Для цього вона знаходила всіх можливих чаклунок і вчилася їхньому ремеслу. В кінці свого життєвого шляху вона використала свої знання і вміння, не погребувавши навіть чорною магією. Повернувшись ДО батьківського дому, Хівря виконала ритуал ув'язнення душ:

- Промовляю і ворожу, кривдників зібрати хочу, хай у муках помирають І душі сюди прилітають.

Закляття здійснилося, всі прислужники "червоного терору"помирали, а душі Прилітали в дім Хіврі. Це була ніби в'язниця для них. Після прочитання ще одного закляття, їх перебування було тут нестерпним:

- Пекло, то для вас, як рай, кат цей дім не залишай.

Душі волали про помилування, щоб продовжити своє перевтілення. Ці закляття ще дарували їм довголіття, але душі переповнили будинок, із часом через вибиті шибки на столах повилітали до своїх наступних перевтілень, при цьому вони забрали й душу Хіврі з собою. З того часу всі оминають цей двір і, хто знає, можливо, ті душі полетіли й перевтілилися в тих, хто зараз плюндрує українські землі.