Жахливий

Ні, це не біографія Дімки Ужасного, як можна було подумати з назви. Представляємо вашій увазі перший матеріал з низки статей, присвячених дивним, химерним створінням, що лякали людей задовго до народження По і Кінґа; вони мешкають у переказах, міських легендах та наново переосмислених казках (привіт, "Песиголовцю"). Моторошну компанію збиратимемо у новій рубриці – "Почвари Бабая".

Сьогодні своєю історією поділиться Діна Вест Бадд, американська дослідниця надприродного, авторка "Польових досліджень з криптозоології". На відміну від авторки інших "Польових досліджень", пані Вест Бадд ще не отримала своєї Шевченківської премії, проте має чималий авторитет та популярність серед спільноти прихильників потойбічного під назвою "Red Wheel". Цей текст разом з іншими історіями письменниця люб'язно виклала до вільного доступу.

Жахливість «Жахливого» лежить поза межами будь-яких порівнянь, бо саме цього монстра вважають основою кількох історій, написаних Говардом Філіпсом Лавкрафтом.

У 1925 Лавкрафт відправився до містечок Річфорд і Беркшир, що у Вермонті, аби перевірити чутки про «величезне створіння, схоже на грифона, з сірими крильми, чий розмах сягає 10 футів», зі «зміїним хвостом завдовжки з крила» та «величезними пазурами… що запросто можуть обхопити бідон з молоком».

Істоту побачили кілька працівників місцевої лісопилки, коли перетинали міст посеред міста. Звір сидів на даху будинку і грізно позирав на чоловіків. Один з них злякався настільки, що отримав серцевий напад – зрештою він одужав, але ще довго зі скриком прокидався серед ночі.

Протягом наступних тижнів створіння неодноразово з’являлось перед очима фермерів та їхніх дружин і добряче налякало населення. Жахливий пролітав над полями посеред біла дня, приземлявся на дахи та спостерігав за тим, як люди займаються своїми повсякденними справами.

Один зі свідків стверджував, наче бачив, як ця істота пронеслася у п’ятдесяти футах над полем з маленькою дитиною в кігтях. Щоправда, потім виявилось, що жодна дитина в окрузі не зникла, а тому вирішили, що то було дитинча якоїсь тварини.

Після 1920х потвора майже зникла з-під очей – донедавна. У жовтні 2006 Г.П. Албареллі-молодший написав листа до «County Courier», де свідчив, що мешканець Річфорду, вартий довіри, бачив, як Жахливий з’явився «наче нізвідки й зірвав великого чорного крука» з верхівки сосни. Також вражений чоловік додав, що істота кружляла над його будинком – «описала три повних кола».

Після публікації розвідки Албареллі почали з’являтися інші свідчення про дивовижну тварину. Одна жінка поділилася спогадом про те, як у десять років вони з друзями побачили «монстра, що сидів на дереві неподалік від річки Траут». Звір з великими крилами спостерігав за ними протягом кількох хвилин. За словами жінки, в нього був дивний дзьоб, а ще він сходив на птеродактиля.

Лозошукачка з Річфорду, Едіт Ґрін, повідомила Албареллі, що люди побоюються Жахливого вже дуже давно. Інший старожил розказав про те, що впродовж останніх двадцяти років створіння часто бачили в районі Ґібо, що в Монтґомері, причому і нещодавно теж. Він додав, що «зазвичай спочатку ти чуєш його, а вже потім бачиш». Звір видає низький протяжний скрик, а коли підлітає достатньо близько, чути лопотіння його великих крил.

Висловлюємо подяку науковій консультантці розвідки Наталії Байтеряковій.