3067
0Великою перевагою серіалу є те, що практично будь-яку серію перших двох–трьох сезонів можна дивитись рендомно. Загалом, саме перші два–три сезони можна назвати досить страшними, а кожен їхній епізод – самодостатнім.
За віруваннями кельтів, у ніч із 31 жовтня на 1 листопада, на Геловін, літо остаточно обертається зимою, сонце зникає, а світ поринає в суцільну темряву. Саме цієї ночі брама між двома світами – реальним і потойбічним – ставала особливо хиткою й відмикалася і бог мертвих, Самайн, скликав злих духів: усяка нечисть на зразок привидів, перевертнів, відьом та інших надприродних створінь могла вибратись на поверхню. Звучить жахливо? А для двох братів зі штату Канзас – це звичайна справа.
«Для нас кожен день – Геловін», – каже Сем Вінчестер, молодший із братів, в епізоді «Це Великий Гарбуз, Семе Вінчестере». І має рацію. Сем і Дін (так звуть старшого брата) – мисливці за привидами, це якщо казати дуже спрощено і штампами, насправді «полювання» їхнє куди ширше і за останні кільканадцять сезонів (серіал стартував ще 2005 року і досі продовжує виходити з чималим успіхом) героям довелось зустріти на своєму шляху цілу дюжину чогось такого, про чиє існування звичайний обиватель і подумати не може.
(Обережно: Спойлери!) Щодня брати мають справу з монстрами, демонами і янголами, самими Дияволом і Богом, серед яких завели навіть супутників і друзів, як-от янгол Кастіель, король Пекла Кроулі чи такі прохідні персонажі, як не дуже вмілий мисливець Ґарт, який перетворився у верфольфа, та вампір Бенні, з яким Дін вибрався з Чистилища. Зрештою, самим Вінчестерам не раз доводилось перевтілюватись у те, на що вони полювали. Це, до речі, одна з причин, чому перегляд «Надприродного» цілком вистачить обмежити першими п’ятьма сезонами – так званою «епохою Кріпке» (Ерік Кріпке – автор задуму про двох братів на «Імпалі» 67 року, які борються з нечистю, катаючись Штатами і слухаючи класичний рок). Але вернімось до Геловіну.
Сем терпіти не може Геловін, на цьому він сам акцентує ще в пілотному епізоді, який, власне, якщо не рахувати прологу, і розпочинається тим, що Сем разом зі своєю дівчиною, Джесікою, збираються на геловінську вечірку. Лише в тематичній серії 14 сезону він пояснює, чому ненавидить це свято. Як з’ясовується, причина насправді дуже прозаїчна і не пов’язана, як можна було припустити, з його нелюбов’ю до «сімейної справи» – полювання на монстрів – нав’язаної йому і Діну з дитинства їхнім батьком Джоном.
До слова, така робота не була добровільним вибором жодного з братів. Причиною послужила загадкова неприродна смерть їхньої матері Мері, яку з кривавою раною виявив на стелі в кімнаті малого Семмі Джон, за мить після чого будинок охопило полум’я. Рівно через двадцять років історія повторилася – і така ж смерть спіткала Джесіку, з якою Сем хотів одружитися, що змусило Сема, як і його батька, остаточно ступити на шлях мисливця за нечистю.
Щодо Діна, то, будучи слухняним сином і відчуваючи відповідальність за молодшого брата, якого він немовлям виніс із охопленого вогнем будинку, він із малого віку знав страшну правду про те, що може ховатися в темряві, від якої довгий час й оберігав Семмі. Йому довелось раніше зіткнутися з монстрами, навчитися стрільби з пістолета та ще багатьох речей. На відміну від Сема, який прагнув «нормального» життя без полювання на монстрів, Дін не висловлював подібних бажань, не сумніваючись у слушності «виховання» Джона навіть після його смерті. Лише в поодиноких випадках він прохоплюється, що вибрати таке життя можуть лише божевільні.
Наприклад, в епізоді «Жовта лихоманка», який, між іншим, шанувальники серіалу називають одним із найкумедніших, Дін, заразившись «примарною хворобою», починає всього боятися, що, зрештою, спонукає його в істериці виплеснути цілий спіч про специфіку їхньої із Семом роботи:
Ще в одній серії Дін не витримує рольових ігор фанатів серії книг «Надприродне», які вдають із себе його і Сема, і вибухає: «Їхня [Діна і Сема] історія – лайно. Не кумедно. Не цікаво. Море лайна. Більшість людей вже загриміла би в дурку». Справді, долі родини Вінчестерів не позаздриш, будучи з діда-прадіда мисливцями на нечисть і постійно маючи справу з надприродним, вони щоразу втрачають рідних і друзів, мовчки ризикують власними життями і рятують людей, цілі міста, ба навіть – увесь світ від Апокаліпсису, приносячи в жертву найцінніше.
Найбільший страх Діна – не вберегти Сема від обернення на темну сторону, а також самому стати монстром, на яких він полює. І, на жаль, кожен із них так чи інак втілюється, причому не раз.
Годі назвати кращий серіал, присвячений містичним історіям, ніж «Надприродне». Тут ви знайдете цілу систему персонажів із міфології, релігії, фольклору, зокрема міського, сучасних фільмів жахів тощо. Серіал глибоко вкорінений у міфологію, в сюжетній канві знаходять місце численні міські легенди Штатів, а його наратив побудований на саспієнсі.
Великою перевагою серіалу є те, що практично будь-яку серію перших двох–трьох сезонів можна дивитись рендомно. Загалом, саме перші два–три сезони можна назвати досить страшними, а кожен їхній епізод – самодостатнім. Тож особливу увагу любителям полоскотати собі нерви варто звернути на серії цих сезонів, а саме такі:
Уже з перших секунд гнітюча атмосфера ночі 2 листопада 1983 року змусить вас прикипіти до екрана, а потім, іншої ночі, – дивна Жінка в білому зустрінеться вздовж дороги.
Епізод починається із зображення озера біля будинку, за темінню поверхні води якого ховається щось жахливе.
Стара добра байка про «дзеркального жителя» – Криваву Мері. Одна з найкращих екранізацій цієї історії.
Ну куди ж без неї? Занедбана психіатрична лікарня, населена примарами колишніх пацієнтів – жертв жорстоких експериментів головного лікаря.
Тихе невелике привітне містечко може приховувати страшну таємницю, а його на перший погляд люб’язні жителі – творити страшні речі з гостями чи нещасними заблудлими.
Ще один епізод, що показує, якими насправді монстрами можуть бути люди. Зокрема, Дін у цій серії каже: «Нечисть зрозуміти можна, людей – ні».
У центрі чергових страшних подій – старовинна картина. Всі, хто коли-небудь володів похмурим полотном, були жорстоко вбиті.
А взагалі, знаєте: психаніть і подивіться весь сезон (він того вартий, як і в принципі наступні чотири).
Хтозна, хто ці всі, а от Сем Вінчестер цієї любові не поділяє, за що його старший брат Дін за будь-якої нагоди «підколює». В епізоді щось лихе під виглядом клоуна обманює дітей, ті впускають його в будинок, а далі клоун навідує сплячих батьків.
Старовинний готель, загадкові вбивства, які трапляються в ньому, дві дівчинки, які то граються антикварними ляльками, то сидять на сходах, то гойдаються на рипучій гойдалці… а ще таємнича бабуся на горищі. Нічого не нагадує? До слова, Дін і Сем заселяються в номер 237.
Ще один класичний сюжет – дівчина вибігає з лісу на шосе, просячи про допомогу. На те, щоб з’ясувати, що сталося насправді, у Вінчестерів є лише час до світанку.
У цьому епізоді брати Вінчесетри розслідують загадкові смерті в'язнів, для чого дозволяють поліції себе заарештувати.
Щось дивне коїться з дітьми в містечку Сісеро, штат Іллінойс. Виявляється, місцеві дітки зовсім не ті, за кого себе видають.
Типова американська сім’я приїжджає заселятися в позаміський будинок, який не такий уже порожній, як вони думають. Вінчестери застерігають їх цього не робити, утім, родина нехтує їхнім застереженням, а дарма.
Назва епізоду – посилання до треш-фільмів жахів. У серії є бездушні манекени зі скляними поглядами і мстивий привид. Що ще потрібно для ідеального геловінського вечора?
Серіал «Надприродне» здобув велику популярність не востаннє й завдяки кумедним, оригінальним, а інколи й таким епізодам, які просто розривають усі шаблони. Є в ньому місце і численним пародіям на інші проєкти, і різного характеру відсилкам, і навіть самоіронії.
Досить нетиповою серією навіть для «Надприродного» – серіалу, який багато експериментував до і після і сам по собі свого часу був новаторським проєктом – є повністю (від початку до кінця) чорно-білий епізод 4х5 із назвою «Фільм жахів». «Похмурий» настрій задається вже з початкових титрів, а зразу після – ніч, гроза (обов’язково з громом і блискавками), мокра дорога, а з повороту виїжджає машина; нарешті – дорожній вказівник «Ласкаво просимо в Пенсильванію», який минають Вінчестери на тій самій машині, на мить, під спалахом блискавки, змінюється на «Ласкаво просимо в Трансильванію». Словом, подивіться самі.
Прикметно те, що цей епізод вийшов за день до Геловіну – 30 жовтня 2008 року. Діну і Сему доводиться зіштовхнутися з могутнім демоном Самайном, який завдяки ритуалу, що його можна провести лише раз на 600 років, звільняється з Пекла, куди невідома сила вигнала його ще в 1408 році.
Цього разу Дін Вінчестер мав нагоду здолати монстрів з улюблених фільмів жахів.
Щасливого вам Геловіну, а у разі зустрічі зі створіннями ночі – удачі.
Nota Bene! Тримайте неподалік сіль, срібло і свячену воду – Вінчестери радять.
Популярні статті
Зараз обговорюють
