Рейки-рейки, шпали-шпали, їхав потяг… з потойбіччя

Вагон №1
Примарний поїзд Авраама Лінкольна
Іллінойс

Один із найстаріших і, безумовно, найвідоміших потягів-привидів – це траурний потяг Авраама Лінкольна. Коли вітер Громадянської війни гуляв по країні, військові чиновники США наказали побудувати його спеціально для президента. Військові вважали, що по закінченні війни Лінкольн використає потяг не лише як транспорт, але і як символ об’єднання держави. Потяг мав відправитись у грандіозний тур країною на честь перемоги. Принаймні, так планувалося.
Чиновники сповістили Лінкольна про запланований тур, однак президент навіть чути не хотів про поїздку. Аргументував він свою позицію доволі просто: президентський потяг коштуватиме надто дорого. Проте оточення не вірило його відмовкам, однак разом із тим не могли зрозуміти, чому Лінкольн, відомий своєю потужною інтуїцією, так люто протестував проти цього задуму.

Незважаючи на заперечення Лінкольна, президентський потяг усе ж збудували та назвали «Старий Нешвілл». Деякі джерела стверджують, що президент зрештою погодився на екскурсію, яку запланували на 15 квітня 1865 року - день, коли сталося вбивство.
На жаль, замість великого туру перемоги, потяг повіз 16-го президента США у потойбічний світ. Того дощового ранку 19 квітня 1865 року погода була суголосною з настроєм цілої нації. Близько 10 000 людей зібралися, щоб подивитися, як легендарний траурний потяг Лінкольна вирушить з вокзалу у Вашинґтоні, округ Колумбія, в подорож до Спрінґфілда, штат Іллінойс. Прикрашений жалобними фестонами, потяг із дев'яти вагонів проминув понад 400 міст із зупинками у Балтиморі, Гаррісбурзі, Філадельфії, Нью-Йорку, Буффало, Клівленді, Індіанаполісі, Мічіґан-Сіті, та Чикаґо, перед тим, як прибути до місця останнього спочинку президента у Спрінґфілді 3 травня 1865 року. Чиновники обрали шлях, який у зворотному напрямку повторював інавгураційну подорож Лінкольна.
Дослідники паранормальних явищ вважають, що емоційний шок, якого зазнала нація внаслідок убивства президента, спричинив до того, що цей похоронний потяг ніколи не зможе прибути до пункту призначення, і що він приречений продовжувати свій похмурий маршрут цілу вічність.

Ті (сміливці, а чи просто божевільні), які наважились потинятися біля залізничних колій, що колись були частиною маршруту траурного потяга, описували дивне передчуття, ніби щось ось-ось мало статися. Вони почувалися так, наче час зупинився. Буквально. Стрілки їхніх годинників не рухалися, а цифрові пристрої також переставали відлічувати час.
Свідки стверджують, що навіть у ясну ніч хмари закривали місяць, і наступала непроглядна темрява. А згодом вчувався звук потяга – скрегіт сталевих коліс та шипіння пари лунали у чорному нічному небі. На горизонті з’являвся сліпучий відблиск фари локомотива, а потім увесь потяг повільно виповзав із-за горизонту. Очевидці, погоджуються, що це майже точна копія траурного потяга з фотографії, яку друкували у підручниках з історії чи демонстрували у документальних фільмах. Але є кілька відмінностей. Наприклад, дехто стверджує, що з потяга виривалися величезні язики полум’я, про яке не йдеться в жодному з описів президентської траурної процесії.

Коли примарний потяг проїжджав, очевидці усвідомлювали, що це не просто привид – це потяг, наповнений привидами. Вони запевняли, що через вікна вагонів бачили труну, вкриту американським прапором. Над гробом завмерли мовчазні солдати, які були духами загиблих воїнів Союзу, і які повинні вічно охороняти тіло президента. Свідки стверджують, що коли потягзникає, годинники відновлюють свій хід, але зазвичай запізнюються на вісім хвилин.
Уся ця історія скидається на звичайнісіньку байку про привидів. Бо чи є хтось, хто насправді бачив (чи принаймні думав, що бачив) траурний потяг Лінкольна? Відповідь – можливо.

Незважаючи на те, що зібрано багато доказів потойбічної присутності на залізниці, таких як феномен електронного голосу чи фотоаномалії, наразі немає жодних вагомих доказів існування привида траурного потяга Авраама Лінкольна. Існує лише кілька свідчень людей, які з ним зустрічалися. Анонімний дописувач блогу Seeking Ghosts розповів про свою зустріч з таємничим потягом на залізничному переїзді неподалік станції. За словами дописувача, він зупинився біля станції однієї винятково темної ночі. Він побачив двох залізничників, які базікали на пероні. Крім нього та робітників на станції не було нікого.

Коли він уже хотів рушати, шлагбаум на переїзді раптово опустився. Потім пролунав дивний свист потяга, але він звучав інакше, ніж на звичайних тепловозах, які часто курсують містом. Насправді потяг, що наближався, виглядав зовсім не так, як сучасні потяги. Це був старовинний паровоз. Більш того, локомотив тягнув кілька антикварних вагонів, задрапірованих чорним крепом. Дописувач також помітив, що потяг не видавав жодного звуку, коли в’їжджав на станцію і, що більш дивно, його оточувало блакитне світіння.

Потяг сповільнився і зупинився біля платформи. Анонімний дописувач стверджував, що поки поїзд наближався, у нього була нагода роздивитися вагони. «Один вагон поїзда, який зупинився прямо переді мною, був прикрашений найбільш вишукано», - писав він. «Крізь великі вікна я бачив труну. Я зрозумів, що це, мабуть, траурний потяг. Почесна варта вишикувалась біля гробу. Я придивився і здивувався ще більше, адже ці солдати скидались на скелети». Він навіть писав, що бачив у поїзді оркестр, а якщо точніше – оркестр скелетів, який грав похоронний марш, але він не чув музики. Усі вони були одягнені у темно-синю уніформу. Потяг розтанув у темряві так само безшумно, як і з'явився. Перш ніж він повністю зник, станцією прокотилося відлуння потойбічного посвисту паровозного свистка.

Захоплений примарним потойбічним видовищем, дописувач раптом згадав про робітників на пероні, які скам’яніли зі страху, проте однаково були свідками містичного явища. «Мої ноги тремтіли, коли я виходив з машини і йшов до робітників, які мені повідомили, що цього вечора жоден потяг не мав прибувати на станцію».
І постає одне питання: чи цей допис чиясь хитромудра вигадка, чи вздовж найсумнішого в американській історії маршруту відбувається щось справді химерне?

За матеріалами книги Swayne, Matthew L. Haunted Rails. Llewellyn Worldwide, LTD.

P.S. Або від потойбічного до реального
Після похорону Авраама Лінкольна вагон, в якому перевозили тіло президента, поставили на вічну стоянку в одному з американських депо. У 1911 році вагон згорів. Рештки каркасу обгородили риштуванням, однак врятувати реліквію не вдалося. До 150-ї річниці смерті Лінкольна було вирішено відтворити легендарний вагон. Головною метою стало повторення траурного маршруту на історичному потязі і проведення пам'ятних заходів у тих же місцях що і 150 років тому. Паровоз для потяга, точна копія з сучасним паровим двигуном, було відтворено кількома роками раніше.