Путівка в Потойбіччя, Том 1. Чорна Мінливість Формози

Про авторку та її місце сили

Йовдзи (Yuzu | 柚 子) народилася на острові Тайвань у місті Дзяї (кит. 嘉義 市, Jiāyì Shì). Воно також називалося Кагі (Kagee), а історична назва – Тіросен.

Зауважимо, що авторка не розголошувала сенс свого псевдо, тому її офіційне тлумачення невідоме. Але просто зазначимо цікавий факт: 柚子 – означає грейпфрут або, якщо точніше – «Yòuzi» \ Помело – найбільший цитрусовий фрукт (лат. Citrus maxima) і головний предок грейпфрута. Його сік вважається дуже смачним, а цедру використовують для приготування консервів або цукатів. Він подібний за смаком до солодкого грейпфрута, його зазвичай споживають і використовують на святкових подіях по всій Південно-Східній Азії, а ще їдять як десерт, часто посипаючи сіллю (на Шрі-Ланці – цукром) або занурюючи в суміш солі. На Філіппінах із соку помело та ананаса виготовляють рожевий напій.

Сьогодні творчий доробок авторки це:

• Маньхва «Путівка в Потойбіччя» (1-2 ч.)\ 閻王帖 #1-2;
• «Вихід божественного Тигра: передісторія дівчинки в червоному» (The Tiger God: A Prequel To The Tag-Along) – 2018 рік, 146 сторінок, один завершений том;
• Настілка «Дивовижний острів Формоза ІІ. Нехай летять черевики!» (The Wonderful Island II: Let the Shoes Fly). Португальці, як перші європейці, що навідали острів в 1544 році, назвали його так завдяки чудовому ландшафту, що видніється з моря: Формоза – порт. «красивий».

Бонусна доза жаскої Тайванщини

Створений Йовдзи комікс «Вихід божественного Тигра: передісторія дівчинки в червоному» є приквелом до тайванського фільму жахів «The Tag-Along»\2015, і поєднує тутешню міську легенду з пригодами та казкою про дорослішання. Йовдзи розповіла, що коли отримала запрошення про співпрацю над мальописом, то погодилася без особливих вагань. Побачивши першу частину стрічки в кінотеатрі, вона була дуже щаслива, адже на Тайвані нарешті з’явився фільм жахів на місцеву тематику, і для неї честь бути частиною цього проєкту.

Фільм бере відому міську легенду Тайваню та перетворює її на жахливу таємницю, побудовану навколо тем втрати, жалю та сімейного кохання. Обізнані з тайванським фольклором могли чути про «маленьку дівчинку в червоному», яку зафіксувала на камеру група альпіністів, котрі пробиралися гірською стежкою. Це відео транслювалося по телебаченню ще в 1988 році. З того часу й інші люди теж повідомляли про подібні спостереження дівчинки в червоній сукні перед тим, як їх спіткало якесь лихо. Легенда свідчить, що дівчина – це гірський демон, відомий як «мо-сієн» (або 魔神仔 китайською), який живе страхом і почуттям провини, і його особливо приваблюють діти та люди похилого віку.

Прем’єра горорного трилеру «The Tag-Along» відбулася в п’ятницю та протягом перших вихідних зібрала в Тайбеї 8 670 000 NT$ (New Taiwan dollar), а в Тайвані – понад 30 мільйонів. Глядачі настільки вподобали стрічку, що вона обігнала за касовими зборами голлівудське «Закляття»\2013 від Джеймса Вана та місцевий фільм Silk\2006 у перші вихідні, а також побила десятирічний рекорд найпродаванішого фільму жахів на Тайвані. Фільм отримав чотири номінації на 53-му Taipei Golden Horse Film Festival and Awards (де у 1972 р. Брюс Лі здобув спеціальну нагороду журі за «Кулак люті». А Джекі Чан став першим актором, який отримав нагороду за найкращу головну роль два роки поспіль, на 29-й і 30-й церемонії).

Також фільм виграв дві нагороди 2016 Taipei Film Festival, який, із майже 100 000 відвідувачів щороку, є одним із найвпливовіших кінофестів у китайськомовному світі.

На imdb.com запевняють, що під час зйомок стрічки на місці завжди був священик, щоб провести «ритуал очищення» перед початком фільмування. Священик також роздавав захисні чари акторам і знімальній групі, щоб гарантувати їхню безпеку.

Режисер оригіналу зняв сиквел «The Tag-Along 2\2017», але не приквел: «The Tag-Along: The Devil Fish\2018».

«Зроблено в Тайвані» \ «Made in Taiwan» \ «臺灣製造»

Сходознавче видавництво Сафран потішило читачів і виклало на прилавки книгарень творчу серію авторки & художниці Йовдзи у 2022 році. Переклад з китайської (трад.) зробила Олександра Беспала, редагування та коректуру – Наталія Коваль, а верстку – Ігор Дунець. Палітурка м'яка + суперобкладинка, формат видання: 148x215x11 мм, чорно-білі ілюстрації з кольоровим обрамленням на 196 сторінок естетичного задоволення. Спосіб читання: справа наліво.

Щодо жанру, то видавці оригіналу вказують Adventure\Fantasy. Англомовна назва видання: «Netherwarrant». Також вона іменується як «Invitation Of Yama». Ресурс anilist.co подає ще одну назву на Romaji (латинізація японської): «Yan Wang Tie» та зазначає, що спершу авторка опублікувала «Путівку» як серію з трьох розділів у журналі «Creative Comic Collection», а потім Gaea Online обрала маньхву для повної серіалізації, починаючи з 30.09.2019.

Сьогодні серія має статус Releasing\Ongoing: перший том вийшов 25.08.2020 (видавець: Dyna Books), а у видавництві Сафран – 01.12.2022. Другий том з’явився – 25.05.2022, а українською – 23.06.2023.

А стосовно прав на ліцензовані перекладні видання, то українське видавництво входить у почесний топ 3, тих, хто придбав їх: Thai (Burapat); Ukrainian (Safran); Italian (IF).

Ремікс анотацій 2024 (extended doom version)

Перш ніж переродитися, душі всіх померлих потрапляють у Потойбіччя. Саме там судять і карають тих, хто за життя гріха не боявся. Володар потойбічного світу Яньлво сидить на підвищенні за судовим столом, призначаючи покути, які мають бути виконані до переродження. По обидва боки від нього – його помічники – паньґвані Чорний і Біла, а оточують їх генерали Бикоголові та Конелиці з рештою демонічних служителів. Живим заборонено відвідувати Потойбіччя, якщо вони не мають спеціальної перепустки – Путівки.

Одного разу молодик зустрічає незвичайного хлопчика в масці та старовинному одязі. Малий стверджує, що він – Чорна Мінливість, помічник володаря Яньлво. І вже за лічені хвилини обоє опиняються в Потойбіччі.

Біла Мінливість – та ще дивачка. Їй не надто властива манірність чи делікатність, а її лису-помічникові й поготів. Ох, скільки смішних ситуацій спричинить гарячковість обох цих жителів загробного світу…

Із ФБ Сафран: «Цю історію переосмислення буддійського загробного життя намалювала художниця Йовдзи. Вона майстерно зображує дивовижних створінь, а в цій маньхві застосовує свій власний стиль до елементів буддійської віри, щоб створити похмуру й захопливу візію загробного життя. Історія уникає чорно-білих підходів до моралі, натомість сюжет вибудувано так, щоб розкрити складність людського характеру. Любителям оповідок про пригоди та надприродне це точно сподобається».

Інтерв’ю з Йовдзи: про надих, пензлик і фольклор

Розмова з авторкою на booksfromtaiwan.tw, 2021 року:

Що було джерелом натхнення для оповідання? Чому ви вирішили використати володаря Яньлво та підземний світ як вихідні матеріали?

В дитинстві я читала роман про бойові мистецтва, в якому був прийом кунг-фу під назвою «Дозвіл на подорож володаря Яньлво». Ймовірно, це зроблено для того, щоб прийом звучав як особливо нищівний, наче він відправляв вас прямо в Потойбіччя до володаря. Ця фраза справила сильне враження і я задумалася як було б цікаво, якби справді існував документ, який дозволяв би подорожувати до Потойбіччя. Визначившись із ідеєю для маньхви, я додала кількох персонажів, кілька заплутаних речей, які зі мною трапилися, та купу моїх особистих претензій до життя – і ось така історія вийшла.

Боги, які фігурують у графічному романі найяскравіше, – це Чорна та Біла Мінливість. Чому ви вирішили зосередитися на цих двох персонажах? Чи можете ви поділитися якимись думками про процес створення цих персонажів?

У народних казках Чорна і Біла Мінливість – це боги. Один низький, інший високий. Один чорний, інший білий. Обрання їх головними героями означало, що образи в графічному романі будуть досить різноманітними. Для того, щоб зробити графічний роман більш привабливим, я зобразила Білу Мінливість як високу, красиву жінку, а Чорну Мінливість – як маленького хлопчика. Якби я намалювала їх такими, якими вони постають у казках, де весь сюжет обертається навколо пошуків володаря, це могло б здатися надто претензійним. Водночас, якби я осучаснила їхню зовнішність, то втратилася б інакшість цих богів.

Після довгих роздумів я зрештою вирішила зберегти їхню кольорову гаму, але дещо спростити зовнішність. Наприклад, Біла Мінливість має тримати віяло пір'я, але просте складене віяло було легше намалювати. Чорна Мінливість повинна мати чорну вуаль на обличчі, але легше було намалювати маску з білої тканини. А у Білої Мінливості має бути біле волосся, але чорне волосся легше намалювати, тому я знов обрала легший шлях.

Другий надприродний інцидент у графічному романі відбувається в легко впізнаваній реальній обстановці. Чи був якийсь реальний випадок, який ліг в основу історії? Чи є в книзі інші фони, взяті з реальних місць?

Не було жодного випадку, на якому б ґрунтувалася історія. Оскільки головна героїня настільки обтяжена високими очікуваннями, вона ніколи не може погодитися на щось менше, ніж досконалість. Я уявила, що інші люди побачили б цю персонажку як таку, що веде чарівне життя, тому, коли прийшов час малювати її університет, я, звісно, обрала престижний Національний університет Тайваню в якості тла. Інші реальні місця, які увійшли до маньхви – це головний вокзал Тайбея, торговий район навколо Тайванського педагогічного університету та район нічного життя в Банцяо.

Ви згадали, що під час роботи над маньхвою використовували чорнильний пензель. Яка різниця між роботою з ним і більш звичайними художніми інструментами? Чи можете ви розповісти про нього щось цікаве?

Кінчик чорнильного пензлика досить м’який, тому спершу мені доводилося неабияк старатися, щоб намалювати ним лінію потрібної товщини. Але щойно я призвичаїлася, то виявила, що можу створювати будь-яку товщину лінії за допомогою одного інструмента. Це вкрай зручно. Крім того, мені більше не потрібно тримати всі ці гострі перові ручки на столі, що значно зменшило кількість випадкових уколів, які я отримую в ім’я мистецтва. Недоліком є те, що малювання чорнильним пензлем підходить не для всіх типів предметів, і важко знайти помічників, які вміють ним користуватися. Зрештою, його використання збільшує моє робоче навантаження.

«Дивна з’ява» заокеанської пані

Гадаю, зараз вже можна явити світові правду. Адже свого часу всі ЗМІ планети рясніли заголовками на кшталт «Чому Пелосі вилетіла до Тайваню?». Міжнародне кубло конспірілогів укотре схибило, хоч у повітря підкидали безліч теорій щодо цілей її візиту. Та жодної правильної. Бо якщо взяти бритву Оккама й відтяти зайвий спам, все надумане й абсурдно-громіздке, то, як казав Шерлок, у нас залишиться всього один істинний варіант, яким би неймовірним він не здавався. Адже її політична мотивація слугувала лише фоном і прикриттям справжньої причини особистого вояжу літаком, а саме: Ненсі прилетіла на Тайвань за другим томом «Потойбіччя».

Проте він же вийшов 25.05.2022. Чому ж тоді вона чекала три місяці? Ну, як це чому, адже загальновідомо що: «У вівторок, 02.08.2022, літак зі спікеркою Палати представників США Ненсі Пелосі прибув до аеропорту столиці Тайваню й приземлився о 17:45 за київським часом. Його супроводжували американські винищувачі».

Отже, ясно як день: пані просто дочитала перший том 01.08.2022. А тут їй саме підвернулося відрядження до Тайваню чи й вона сама у нього визвалася – це вже деталі, дарма що засекречені ЦРУ.

Тут не йдеться про якісь її недоліки чи, не приведи Господи, про нецільове використання бюджетних коштів Конгресу США. Та про любов сенаторки до маньхви-свіжака про потойбічних монстряків і таке інше – свого часу було б нетактовно поширюватися, тому цей нюанс так довго, аж до сьогодні, засекречували. Проте днями в гущавині даркнету вдалося нарити цей приголомшливий ексклюзивний витік, що віднині навіки перепише міжнародну політику. А заодно й шалено популяризує тайванські мальописи.

Тож справу закрито: тремтливі любителі теорій змов – розходьтеся. Все банально просто, мотив – маньхоманство. А хіба ж добра книга не варта трішки зусиль на переліт і міжнародної ескалації? Все буде Література, адже «людське серце – ось справжнє джерело дивних з’яв».

Відгуки (з путівками і без)

Східна аудиторія оцінює маньхву позитивно. Наприклад, коментарі з books.com.tw:

• «Це так приємно розглядати! Мені дуже подобаються гумористичні моменти, вкраплені в історію»
• «Мені до вподоби такий монстр + вміст-попередження»
• «Скрупульозний і чіткий малюнок, ви не втомитеся після тривалого перегляду. Це історія, яку варто чекати».

А також відгуки на readmoo.com:

• «Особлива та цікава історія, стиль малюнку вишуканий, веселощі приховані в деталях, це приємно роздивлятися».
• «Інші деталі, крім історії, однаково блискучі. Хоча саму історію можна назвати ескізом для переконливості світу, в деяких аспектах вона вписується в повсякденне життя тайванського суспільства. З погляду малюнку, я вважаю, що використання подібного до укійо-е стилю задля втілення монстрів є дуже оригінальним для читацького досвіду».

*Укійо-е (яп. 浮世絵) – жанр гравюри і малюнку в Японії, який сформувався у XVII столітті у період Едо і переважно зображував повсякденне життя людей та пейзажі.

З розлогої рецензії читачки Яни на сайті Сафран:

«Я в захваті від Путівки! Спочатку я думала, що маньхва – антологія з 3 історій, які пов‘язані хіба що Потойбіччям, але ні – в кожному наступному розділі згадуються створіння з минулих, а в кінці першого читачам підкидають головне питання, відповідь на яке будуть шукати герої надалі. Кожен розділ знайомить зі служителями Потойбіччя. Моя фаворитка – Біла Мінливість, яка заохочує до добрих вчинків, але злити її теж не варто. Вона зображена на другому томі. На першому – її протилежність – Чорна Мінливість, який є тим ще фанатом манґи.

Окремо хочу виділити гумор: жарти, пов‘язані з манґою (тут говорять про смерть фанатів Ван Пісу до його завершення:), кумедні ситуації та непорозуміння. В Путівці цього купа. Особливо мене насмішила бюрократія в Потойбіччі – коли служителі бідкаються щодо можливих скарг з боку мерців через величезні черги. Самі історії розповідають про життя людей, на що вони здатні, коли знаходяться під впливом так званих «дивних з’яв», тобто, почуттів та до чого це все може призвести».

Змах пензлика: епіложні штрихи

Це якісне видання з мистецьким темним артом, на сторінках якого читачі зіткнуться із привидами, демонами, монстрами-монстрицями і не лише. Потойбічні персонажі вигулькують у сучасному світі, а типові безтурботні людиська навпаки – навідують їхній вимір.

Історію можна завершити і в кількох випусках (планується принаймні трилогія), але водночас вона надається і для багатотомної серіалізації за формулою: трійка пригод-історій про людей під час розшуків Мінливостями зниклого володаря (арка наскрізного сюжету).

Маньхва грає одразу двома регістрами:

1) сміливо й блискуче демонструє атмосферні малюнки, які працюють на горорну атмосферу;

2) виливає на читача чимало гумору, що підіймає настрій і стає не так і страшно читати сторінки справа наліво.

Єдине застереження: авторське дозування жаху й жартів робить загальний тон оповіді досить лайтовим. Вона не про налякатися, а про посмакувати, адже елементи горору й відповідні малюнки дійсно в наявності. До останньої кісточки.

Змістовно ж читача чекає занурення в східні вірування, забобони, філософію й міфологію, а ще й після кожного розділу перекладачка подає важливі примітки для розуміння контексту й сенсу певних слів і явищ. У кінці видання є панорама-навігація з характеристиками персонажів і світу.

А в другому томі буде нова порція деталей про авторський світ, більше ефірного часу для Білої Мінливості та саркастичного лиса, а це вагомий аргумент, аби замовити одразу дві маньхви (а там у них ще й етно-містична «Берегиня» є – ескапізму багацько не буває).

Тож якщо вам:

• Кортить спробувати щось ексклюзивне – новенький гарячий онгоінг, який сочиться східною естетикою, світоглядом і антуражем;
• Хочеться розширити свої смакові горизонти до нових жанрів (маньхви) та незнаних фольклорно земель (Тайваню);
• Прагнеться доброї мальовки, дози жахів і гумору під однією суперобкладинкою з містичними пригодами всередині;
• Тоді сміливо вперед, ось вам клікабельна Путівка на виданько.

Насамкінець ютубна-цитата адміна UAGeek під відео про серію тайванських коміксів Safran Book:

«Нішеві тематики, тим паче в культурній сфері, дійсно заслуговують на підтримку, коли до них ставляться з таким натхненням і відповідальністю».

Джерела:

https://safranbook.com/catalog/netherwarrant-vol1
https://www.facebook.com/safranbook
https://www.facebook.com/yuzu.comic
https://booksfromtaiwan.tw/authors_info.php?id=271
https://anilist.co/manga/163743/Yan-Wang-Tie
https://en.wikipedia.org
https://www.books.com.tw/products/0010865384
https://today.line.me/tw/v2/article
https://readmoo.com/books/remark/index/2101600000001