Наукове пояснення паранормального

Наука довела, що потойбічного не існує, а наш світ цілком раціональний. Чому тоді знаходяться люди, котрі бачили привидів, чули голоси та вірять у прикмети? Відповіді на такі незвичні питання можна знайти в наукових тлумаченнях. Іноді ці пояснення ще більш дивні, ніж вірування у нереальне.

Аномальні зони

Місця, де багато свідків бачили дивних істот або чули звуки, котрих там бути не могло. Частіше за все це заводи, будинки, ліси, і навіть цілі селища.

На свідомість людини впливають сторонні фактори, що викликають галюцинації.

· Інфразвук – це звукова хвиля, частота якої нижча, ніж здатен вловити людський слух. Вухо відчуває коливання, але не може перетворити це на звуки, тому мозок домислює образи і звуки, видаючи їх у вигляді галюцинацій.

На Сумщині є місце, котре називають «Бугайський трикутник». Мала Бугайка – хутір, котрий покинули люди, бо заселений він був дивними істотами, що скакали по дахах уночі. Перед цим гучно вили собаки. Виявилося, що у людей були масові галюцинації, а викликав їх інфразвук. На великих місцинах, типу хутору, це стається через зсув і тертя земляних плит. На заводах такі коливання часто видає вентиляція.

· Галюциногенні рослини

В Криму є «Долина привидів». Туристи і місцеві вважають місцевість таємничою, бо ставали жертвами галюцинацій. Вчені пояснили це наявністю рослин, що виділяють речовини, які викликають тимчасові розлади психіки. 

·  Чадний газ 

Журналістка Керрі Попі пережила жах в 25 років. Вона мешкала в невеличкому будинку. Спочатку дівчині здавалося, що хтось за нею стежить, потім вона почала чути шепіт. Подруга порадила провести ритуал очищення, але той не допоміг. Психіатр не знайшов у журналістки ніяких порушень. Якось вона зайшла в інтернет, ввела комбінацію «нашестя привидів» і побачила групу мисливців за привидами. Вони були скептиками і порекомендували Керрі викликати газову службу, бо її симптоми схожі на отруєння чадним газом. Детектор показав високу концентрацію газу, дівчина могла заснути і не прокинутися.

Як працює спіритична дошка Уіджа

Дошка Уіджа – це предмет, за допомогою якого спілкуються з духами. Люди тримаються за вказівник, зроблений з дерева або пластику. Вони викликають духа і ставлять йому запитання. В якийсь момент вказівник починає свій рух, вказуючи на літери, цифри або вже готові відповіді: «Так/Ні».

Наукове обґрунтування. Ніхто не задавався питанням, чому той вказівник не совається сам, а тільки через осіб, що притискають його пальцями? Люди вважають, що вони нічого не роблять, «воно саме». Ще й як роблять, просто не усвідомлюють. Науковці називають це ідеомоторним ефектом. Тіло людини створює ледь вловимі несвідомі рухи. В той момент, коли ви питаєте себе про щось, ваша підсвідомість відповідає на це запитання і дає сигнал м’язам ледь помітно рухатися без свідомої участі людини. Як висновок: ваші пальці самі рухають предмет, але через те, що до дії не підключилася свідомість, здається, наче предмет рухається сам.

В минулому сторіччі в Америці був пік на «крутіння столів», коли люди викликали дух померлого: трималися усі за стіл, а потім він починав соватися або тріщати. Це трактувалося як «спілкування з тим світом». У 1972 році психологи запросили декілька піддослідних і розповіли їм про життя Філіпа, запропонувавши викликати його дух. Атмосфера була як треба: тьмяне освітлення, читання закляття для виклику духа. Коли піддослідні почали ставити запитання Філіпу, коїлися дивні речі. Спочатку один бік столу перехилився, і він лишився стояти на двох ніжках. Люди помітили, що освітлення в кімнаті заблимало, чули, як щось стукає і вирішили, що так Філіп намагається з ними поспілкуватися. Відповіді на питання він давав правильні. І все це могло би слугувати доказом існування потойбічного, якби не один нюанс – Філіп був вигадкою психологів.

Атмосферу відтворили, щоб краще занурити піддослідних в експеримент. А от стіл пересували самі люди на несвідомому рівні, і їм здавалося, наче то роблять якісь інші сили.

Те ж саме і з дошкою Уіджа - «медіуми» самі відтворюють рухи, але не усвідомлюють цього.

Експеримент домашній. Прив’яжіть до нитки голку або обручку, можна будь який невеличкий предмет. Потримайте цей предмет у руці, в цей час вигадавши якесь питання. Позначте умови: якщо буде відповідь ствердна, то нехай обручка гойдається вперед-назад, якщо ні – по колу. Тримайте нитку в руці, щоб предмет вільно хитався. І через якийсь час він буде не просто гойдатися, а відповідати на запитання.

Одержимість бісами і екзорцизм

Одержимість - стан, коли здається, що тілом і свідомістю людини керує хтось інший.

Наукове обґрунтування. Якщо відкинути варіанти з множинною особистістю, то другий варіант не кращий - шизофренія. Симптом хвороби називають «марення впливу» - хворому здається, ніби ним хтось керує. Зазвичай ми не усвідомлюємо власні дії, оскільки мозок може їх передбачити, тому пригнічує наше сприйняття. Здається, що ми все робимо автоматично. Коли в мозку стається збій, у зв’язку з уповільненими реакціями кори головного мозку відчуття спотворюються. Людина починає відчувати: те, що вона робить, їй хтось диктує. Таке може статися не тільки у хворих на шизофренію, а й у людини внаслідок стресу чи психозу.

Коли ще люди не відкрили психічні хвороби, все списувалося на одержимість людини демонами. В ті часи був популярний екзорцизм – обряд вигнання бісів і зцілення різними молитвами чи закляттями. На багатьох він діяв. Секрет у нашій підсвідомості і самонавіюванні.

Наукове обґрунтування. Експеримент проводили над жінкою, котра стверджувала - в неї вселився біс. Присутніх психологів жінці представили, як священників-екзорцистів. Їй дали скуштувати святу воду з церкви, але сказали, що вода з колодязя. Це не допомогло вигнати бісів. Потім зробили навпаки, налили звичайної води, але сказали, що вона освячена. Жінка почала труситися, кричала, що їй боляче. Коли зачитали латинкою звичайний текст, повідомивши, що це біблійські молитви, піддослідна кричала увесь час, поки над нею читали. Вона не придурювалася, все було наслідком її уяви. Такі ефекти самонавіювання досі існують, але діють тільки на тих, в кого «одержимість» викликана стресом. Інші психічні хвороби лікуються тільки медичними препаратами.

Експеримент домашній. Доказ того, як самонавіювання перемагає свідомість. Запросіть у гості друзів та купіть безалкогольного пива. Перелийте його у стакани так, щоб вони не бачили проценту градусів, друзям скажіть, що то звичайне пиво. Через певний час спостерігайте, як вони починають дивно реготати і робити все наче під впливом алкоголю.

Віра в гороскопи

Гороскоп – відображення планет і знаків зодіаку на небі, використовується для зчитування особистості та передбачення майбутнього.

Наукове обґрунтування. Астрологи мають докази, що гороскоп не бреше. Цілком можливо, якщо він складається з розмитих формулювань, котрі підійдуть кожному. Оскільки мозок не любить працювати на повну і не поважає будь-які ускладнення, йому легше прив’язати якусь дивну подію до потрібного результату. Це пояснює, чому в книгах, фразах і формулюваннях кожен бачить те, що хоче побачити.

Першим прив’язку мозку до результату помітив Бертрам Форер у процесі свого досліду. Він дав студентам індивідуальний опис особистості, хоча насправді там був однаковий опис для всіх, ще й доволі розмитий. 85 відсотків погодилося, що фраза «У вас є велика потреба в тому, щоб інші люди поважали вас» точно про них.

Майкл Гавкелін пропонував усім бажаючим безкоштовно зробити індивідуальний аналіз особистості, проаналізувавши астрологічний знак кожного. Людині треба було тільки надіслати експерту свою дату народження. Після цього Майкл описував, якою особистістю насправді є людина. 94 відсотки стверджували, що експерт описав їх правдиво. Найдивніше, що Гавкелін всім відправляв однаковий аналіз. І користувався він не гороскопами, а узагальненими формулюваннями, де кожен побачив те, що хотів.

Експеримент домашній. Прочитайте перший ліпший гороскоп собі або комусь з родини, узявши за приклад інший знак зодіаку. Можете взагалі вигадати, використавши узагальнюючі фрази, типу «якщо не поправиш собі здоров’я – захворієш» (логічно, так?) або «вас сьогодні щось турбує» (у вас був хоч один день, коли ні за що не думали і нічого не турбувало? Дитинство не рахується).

Відчуття присутності чужого і невідомого

Порожній будинок, ліс, підвал. Здається, що хтось крадеться позаду і слідкує за тобою. Ось вже чиясь рука тягнеться до плеча. Обертаєшся – нікого.

Наукове обґрунтування. Вчені зав’язували очі людям і ставили їх поміж двома роботами. Пальці піддослідних кріпили до робота, що стояв перед ними. Кожен раз, коли людина виконувала рухи руками, роботи за спиною імітували ці дії, торкаючись спини піддослідних. Людина стукала пальцями – машина відтворювала дії. Потім дослідники зробили затримку системи на півсекунди. Піддослідні одразу відчули, наче в них за спиною хтось стоїть. Дехто навіть відчував присутність кількох людей-невидимок. Значна частина попросила припинити експеримент.

Дослідники пояснили це тим, що люди втратили відчуття контролю через затримку. Вони не відчували відгуку на свої рухи. Нездатність контролювати наслідки власних рухів мозок сприймає, як ознаку присутності невідомого. Щось схоже відчувають шизофреніки або люди внаслідок стресу. Через порушення дій мозку вони втрачають здібність відслідковувати зв’язок між своїми рухами і думками, їм здається, що в кімнаті знаходиться хтось чужий.

Політ над тілом

Всі чули численні розповіді людей, котрі під час операції або нещасного випадку бачили себе зверху або спостерігали збоку, наче їх душа знаходилася окремо? Давайте розбиратися, чи душа то була насправді.

Наукове обґрунтування. Група дослідників написала повідомлення на аркуші. Його поклали на шафу в операційній. Пацієнтів, що виходили звідти, питали, чи не було в них відчуття польоту над власним тілом. Якщо було, то чи не могли б вони розповісти, що було написано на аркуші? Ніхто про аркуш навіть не згадав. Ще одну жінку перевіряли на приладі, що фіксує активність мозку. Частини мозку, котрі були пов’язані з ментальними образами, активізувалися. Жінка дійсно бачила себе збоку або зверху. Але проблема у тому, що частина мозку, яка відповідає за зір, була неактивна. Це означало, що жінка сама в себе викликала галюцинації. Ще одне пояснення – активізація наркозом певної частини мозку, котра викривляє те, що ми бачимо. Зображення людини ніби дзеркально дублюється, а їй здається, що вона зависає над тілом.

Експеримент домашній. Ефект Ганцфельда. Увімкніть «білий шум» та ляжте на спину, приклеївши на очі половинки кульок пінг-понгу. Увімкніть червоне світло, направивши на очі. За браком зорових і звукових подразників мозок почне інтерпретацію білого шуму. Ви можете побачити як танцюючі геометричні фігури, так і справжні галюцинації, де будуть люди, тварини та інші істоти.

Чому ми бачимо привидів і дивних істот

Замки і будинки з привидами вже давно лякають людей, а в соціальних мережах безліч історій очевидців. Недавно померлих часто бачать родичі в стані стресу. Є кілька причин, чому люди зустрічаються з тим, чого насправді не існує:

· Збій в реакціях мозку

Доктор Стовні мав пацієнтку, що бачила привидів. Кожного разу вона розповідала неймовірні історії, а остання пояснила, що ж відбулося насправді. У сутінках жінка зайшла в спальню, щоб узяти потрібну річ з полиці. Кімната освітлювалася лише світлом ліхтаря, що падало у вікно. Боковим зором пацієнтка побачила бабцю, та сиділа, поклавши руки на коліна і тримала білий носовичок. Жінка злякалася, обернулася, силует зник. Вона продовжила пошуки того, за чим прийшла і коли почала обертатися, знову побачила бабцю, але та починала зникати, як тільки жінка рухала головою. Пацієнтка повернулася в те ж положення біля полички. Бабуся з’явилася. Жінка покрутила головою – старенька повторила. Пацієнтка пішла до силуету повільно, спиною вперед, обережно повернулася і побачила, що тумба біля вікна здавалася їй тулубом, лист паперу, що виглядав з тумби - носовичком, а ваза, що була на тумбі – головою в шапці. Свою роль зіграло освітлення, певний кут і мозок, котрий зробив неправильний висновок щодо набору речей, домалювавши в уяві бабцю.

· Стрес

Люди стверджують, що в Підгорецькому замку на Львівщині бачили привид жінки в білому, з чорним обличчям. В стані стресу хтось може побачити привид, бо від перевтоми мозок транслює образи, які людина прагне побачити. Якщо у підсвідомості створити сильний зоровий образ, можна роздивитися достатньо правдоподібну інтерпретацію.

· Сонний параліч

Відчуття жаху вночі, коли прокидаєшся, а не можеш ворухнутися і кричати. Ще й поруч стоїть невідома фігура. А може не стоїть, а вже сидить верхи і намагається придушити? Раніше казали, що це домовик попереджає про лихе. І доля раціонального в цьому є, бо стан називається «сонний параліч», і викликає його стрес.

Наш мозок вимикає кінцівки на ніч, щоб уві сні людина не поранилася, повторюючи рухи. Коли організм пробуджується, мозок вмикає функції організму і свідомість. Через стрес він боїться, аби чого не сталося і, якщо відчуває небезпеку, вмикає свідомість. Тільки от забуває увімкнути інші функції. Людина продовжує бачити сон, себто галюцинації, з уже увімкненою свідомістю, а м’язи лишаються заблокованими. Доведено, що сон на спині частіше викликає сонний параліч.

·  Галюцинації через чадний газ або вживання наркотичних речовин

Вони активізують велику кількість нейронів, що стає неконтрольованою на певній ділянці мозку. Це призводить до невірного бачення оточуючого світу. Люди переживають галюцинації або події минулого. Те ж саме відбувається з епілептиками. При стимуляції електродами певних ділянок мозку пацієнти відчувають галюцинації. Лікарі таким чином шукають пошкоджені ділянки.

Віра в прикмети

Чорний кіт перебігає через дорогу, бо йому так треба. А австралійці взагалі чорних котів не бояться, це одні з найбезпечніших тварин, що водяться в їхній країні.

Наукове обґрунтування. Якось знаменитий експеримент Павлова вирішив повторити Берес Скінер. Він сконструював спеціальну скриню, схожу на клітку-головоломку. Тварина, що знаходиться всередині, повинна натиснути чимось на важіль, щоб отримати нагороду або покарання. На додаток вчений вів запис хронології подій. Спостерігаючи за голубами, Скінер зробив відкриття. Голодного голуба лишали в клітці і подавали їжу з однаковими проміжками часу, взагалі не пов’язаним з поведінкою пташки. Через певний час можна було спостерігати виконання голубами випадково обраної дії. Один крутився по колу двічі, інший клював куток ящику, третій підкидав голову вверх. Як виявилося, птахи повторювали дію, яку виконували за день до цього перед появою їжі. Тобто вони вірили, що саме їхні дії впливають на те, коли їм принесуть поїсти, хоча насправді все було не так.

Експеримент домашній. Пригадайте, чи є у вас «щаслива річ». Футболка, що принесла перемогу, щаслива ручка, що допомогла скласти іспити чи погляд у дзеркало «на щастя» перед виходом з дому? Замисліться, можливо ця річ просто опинилася в потрібний час і в потрібному місці?

А ще можна повторити експеримент 1968 року, який вигадали студенти-психологи Кембриджу. Вони змусили одного викладача читати лекцію біля лівого краю подіуму. Коли той йшов в інший кут, студенти позіхали, в них випадали з рук олівці. Ось так у викладача з’явився «щасливий» кут і «поганий».

Для тих, хто цікавиться роботою мозку та підсвідомості, рекомендую:

Книги:

·  Кріс Фріт « Формування розуму. Як мозок створює наш духовний світ»

·  Дік Свааб «Ми – це наш мозок»

Телебачення:

· Brain Games – американський науковий серіал про мозок, ілюзії та експерименти.